Брама Смерті
| Цикл «Брама Смерті» | |
|---|---|
| Death Gate Cycle | |
| Загальна інформація | |
| Автор | Маргарет Вайс та Трейсі Гікман |
| Жанр | фентезі |
| Країна | США |
| Мова оригіналу | американська англійська |
| Видавництво | Bantam Booksd |
| Дати публікацій | |
| Перше видання | 1990—1994 |
«Брама Смерті» — серія фентезійних романів, написаних Маргарет Вайс та Трейсі Гікманом.
Романи
- Крило дракона (англ. Dragon Wing, 1990)
- Ельфійська зоря (англ. Elven Star, 1990)
- Вогняне море (англ. Fire Sea, 1991)
- Зміїний маг (англ. Serpent Mage, 1992)
- Рука хаосу (англ. The Hand of Chaos, 1993)
- У Лабіринт (англ. Into the Labyrinth, 1993)
- Сьома Брама (англ. The Seventh Gate, 1994)
Світ серії
У передісторії ядерна війна спустошила Землю і ельфи та гноми, котрі з середньовіччя ховалися, були змушені знову заявити про своє існування. Характерно, що вцілілі люди майже всі темношкірі і це вважається такою ж властивою їм рисою, як загострені вуха в ельфів і низький зріст у гномів. Поміж людей виникли сартани та патрини, що володіли магією на основі реалізації ймовірностей. Ці дві групи почали війну за те, хто буде правити світом. Зрештою, 100 магів з числа сартанів перемогли та розділили Землю на чотири окремі світи, що втілювали окремі стихії та мусили існувати у взаємозалежності. Патринів вони ув'язнили в Лабіринті та побудували Брами Смерті для подорожей між світами. Однак, світи виявилися недосконалими і з часом занепали.
- Аріанус або Світ Повітря, складається з пористих летючих островів, наповнених легшим за повітря газом, розташованих на трьох повітряних ярусах навколо штучного сонця. Це промисловий центр, де вироблялися різні товари для інших світів. Тутешні ельфи вдають із себе богів для гномів, які забезпечують їх матеріальними благами.
- Пріан або Світ Вогню, є порожнистою сферою, внутрішню поверхню якої вкривають високі ліси, на гілках яких поміщаються мохові рівнини з містами та навіть невеликими морями. Він містить 4 штучних сонця в центрі, що пересилають надлишки енергії для живлення інших світів. У Пріані не буває ночі і єдиною причиною темряви є періодична хмарність. Через це повітря дуже тепле і вологе.
- Абаррах або Світ Каменю — це темний вулканічний світ печер, призначений слугувати джерелом мінералів. Його ядро розжарене і рідке, а зовнішні зони холодні. Там вижили тільки сартани, що населяють невелику придатну зону. Вони вдаються до використання вродженої магії, щоб підтримувати своє життя. Щоб збільшити свою чисельність, вони користуються забороненим мистецтвом підняття мертвих.
- Челстра або Світ Води, був задуманий сартанами як місце проживання більшості мешканців колишньої Землі. Це сфера, наповнена водою, в якій містяться плавучі споруди. Більшість води замерзла і розтає в міру руху сонця Челстри. Контакт із водою Челстри позбавляє магічних сил як сартанів, так і патринів, поки вони не висохнуть.
- Лабіринт — це дископодібний світ, створений для спричинення постійних страждань ув'язненим там патринам. Він наповнений ворожою флорою та фауною, а географія зловмисно змінюється. Проте світ спроєктований так, аби завжди давати в'язням шанс на виживання. Сартани очікували, що патрини виправляться згідно з їхніми уявленнями, поки впродовж поколінь досягнуть виходу з Лабіринту.
Головним героєм серії є Гапло, патрин, відправлений крізь Браму Смерті досліджувати інші світи за завданням його господаря, лорда Ксара. 1-4 книги присвячені дослідженням Гапло кожного з елементальних світів та пошукам інших патринів. Книги 5-7 присвячені ширшому конфлікту з титанами, які були призначені для контролю населення, але вийшли з-під керування сартанів.
Сприйняття
Романи «Крило дракона», «Ельфійська зоря» та «Зміїний маг», «Рука хаосу», «У Лабіринт», «Сьома Брама» потрапили до списків бестселерів видавництв Locus, Waldenbooks та B. Dalton[1]. «Вогняне море» посіло 15-е місце у списку бестселерів газети «The New York Times» 4 серпня 1991 року[2]. 28 серпня 1994 року «Сьома брама» досягла 14-го місця у списку бестселерів «The New York Times»[3].
Адаптації
Примітки
- ↑ Tracy Hickman's Bibiliography. www.trhickman.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2005. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ BEST SELLERS: August 4, 1991. The New York Times (амер.). 4 серпня 1991. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ BEST SELLERS: August 28, 1994. The New York Times (амер.). 28 серпня 1994. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Death Gate (1994). MobyGames (англ.). Процитовано 10 квітня 2026.
Посилання
- Інформація про серію на Fantastic Fiction
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).