Мар'їнка
| Мар'їнка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область |  Донецька область
| ||||||||
| Район | Покровський район | ||||||||
| Тер. громада | Мар'їнська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1844 | ||||||||
| Статус міста | з 1977 року | ||||||||
| Населення | 1[⇨] | ||||||||
| Площа | 2.3 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 85600-85602 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6278 | ||||||||
| Координати | 47°56′31″ пн. ш. 37°30′13″ сх. д. / 47.94194° пн. ш. 37.50361° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 152 м | ||||||||
| Водойма | р. Осикова | ||||||||
| Назва мешканців | мар'їнча́нин, мар'їнча́нка, мар'їнча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Красногорівка | ||||||||
| До станції | 6,4 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 21,3 км | ||||||||
| - автошляхами | 28,3 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 580 км | ||||||||
| - автошляхами | 718 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 85600, Донецька обл., Покровський район, м. Мар'їнка, пр. Дружби, 12 | ||||||||
| Вебсторінка | Мар'їнська міськрада | ||||||||
| Міський голова | комендант Тесля Олександр Олександрович | ||||||||
|
| |||||||||
Ма́р'їнка — місто в Україні, з 2023 року тимчасово перебуває під окупацією РФ. Є адміністративним центром Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Колишній центр ліквідованого Мар'їнського району. Розташована у центральній частині області, на річці Осикова (притока Вовчої).
Бої 2022—2023 та окупація
17 березня 2022 року місто було на деякий час вперше зайняте агресором.
19 квітня 2022 року Мар'їнка була звільнена, і з того часу півтора року була ареною неперервних боїв. Станом на початок листопада 2022 року у місті не залишилось цивільного населення.
26 грудня 2023 територія вщент зруйнованого міста була повністю окупована ЗС РФ.
Історія
На території Мар'їнки знаходилося старовинне запорозьке займище. У 1704 році по обох сторонах Гнилуші було кілька зимівників і хуторів січового запорізького козацтва.[1]
Засноване як село в 40-х роках XIX ст. переселеними туди селянами Полтавської і Харківської губерній. До 1859 року тут було 220 дворів, проживало 1316 осіб. У 1869 році відкрита церковноприходська школа, у 1896 — земське училище. Напередодні першої світової війни в селі нараховувалося 524 двори.
На початку 1930-х років проведена колективізація сільського господарства, в 1932 році створена машинно-тракторна станція. У 1928 році в село переведений Пирятинський педтехнікум. У 1938 році Мар'їнка віднесена до категорії селищ міського типу. До 1941 року тут були завершені електрифікація і радіофікація, працювали дві загальноосвітні школи, клуб, бібліотека.
У роки після німецько-радянської війни побудований ряд промислових підприємств, споруджено водосховище. Педтехнікум переведений у Костянтинівку. У 1977 році селище отримало статус міста.
Російсько-українська війна
Під час Війни на сході України за Мар'їнку було два великих бої. Перший — у 2014, другий — у червні й надалі 2015 року.
26 січня 2015 року увечері на одному з блокпостів під містом вибухнув автомобіль зі смертником, 1 солдат загинув, 2 важкопоранені — з 28-ї гвардійської мехбригади[2].
На початку червня 2015 року біля Мар'їнки відбувся бій. За оцінками журналіста BBC News, зіткнення стало наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей Мінськ-2 в лютому 2015 року[3]. Спочатку проросійські терористи захопили частину міста, однак українські війська їх вибили.
В ході повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Збройні Сили РФ просунулись у Мар'їнці 22 березня. 20 квітня ЗСУ відкинули противника з міста та повернули фронт бойових дій в стан до 24 лютого. Фактично весь цей час у Мар'їнці тривали бої. Зараз у місті немає цивільних, лише військові.
У грудні стало відомо, що 3/4 частини міста окуповано армією РФ. Отже, протягом 9 місяців війни росіяни спромоглись просунутись тут лише на кілька кілометрів. На опублікованих відео видно, що від міста залишилися лише руїни[4][5].
У лютому 2023 року були опубліковані світлини вщент знищеного міста[6][7].
У березні 2025 року стало відомо, що окупаційним гауляйтером Донецька Олексієм Кулємзіним було підписане розпорядження про приєднання населеного пункту до складу так званого «Донецького муніципального округу».[8]
Загальна характеристика
Мар'їнка займає територію 2,3 км², з них 26 % було під забудовою. На одного жителя припадало 50 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,6. За рік випадає 434 мм опадів.
Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працювали у промисловості. Основними підприємствами були: шиноремонтний, молочний заводи, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат.
Мар'їнський молокозавод (ВАТ «Лактіс») за допомогою Донецького концерну «Енерго» випускав близько 50 найменувань продукції.
Стабільно працювала ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика». Продукцією підприємства були — крупи, борошно, олія тощо — мали попит на українському ринку. А мар'їнська халва відзначена міжнародним призом «Золотий орел» (1998 р.) і знаком якості «Вища проба» (2001 р.).
У місті діяли 2 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітніх школи, музична школа, будинок культури, бібліотека, дитячо-юнацька спортивна школа, Донецький обласний госпіталь для інвалідів другої світової війни, школа-інтернат для дітей-сиріт.
Населення
Населення на 5 грудня 2001 р. складало 10,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 10,4 тисячі. 1 січня 2013 тут налічувалося 9913 мешканців[9].
Станом на січень 2014 року тут мешкало 9829 осіб[7], а на січень 2017 — 9672.[10]
Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022 року, станом на листопад 2022 все населення було евакуйовано[11].Воно зазнало масштабних руйнувань.[12][13][14][15]
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[16][17]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 81,23% |
| росіяни | 15,80% |
| греки | 0,59% |
| вірмени | 0,58% |
| білоруси | 0,51% |
| азербайджанці | 0,14% |
| татари | 0,10% |
| грузини | 0,10% |
| інші/не вказали | 0,95% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[18]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українська | 7 383 | 70,11% |
| Російська | 3 046 | 28,93% |
| Вірменська | 37 | 0,35% |
| Білоруська | 6 | 0,06% |
| Грецька | 6 | 0,06% |
| Румунська | 2 | 0,02% |
| Болгарська | 1 | 0,01% |
| Німецька | 1 | 0,01% |
| Угорська | 1 | 0,01% |
| Інші/Не вказали | 47 | 0,44% |
| Разом | 10 530 | 100% |
Відомі люди
Народилися
- Владзімірський Микола Іванович (нар. 1954) — громадський діяч, журналіст, майстер спорту з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон Криму й Севастополя.
- Марсюк Василь Андрійович (нар. 1938) — поет, публіцист, автор багатьох книжок поезії для дорослих і дітей, член Національної Спілки письменників України.
Примітки
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 758.
- ↑ На блокпосту під Мар'їнкою вибухнув автомобіль зі смертником. Є загиблі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
- ↑ Ukraine crisis: Violence flares up near Donetsk [Архівовано 3 червня 2015 у Wayback Machine.], BBC News (3 June 2015)
- ↑ Опубліковано кадри з Мар'їнки на Донеччині: місто на 3/4 захоплено армією рф.
- ↑ «Дому немає — одні руїни»: росіяни зрівняли місто Марʼїнка з землею. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
- ↑ Окупанти радіють “апокаліпсису” у вщент зруйнованій Мар’їнці. Українська правда (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ а б Нуль осіб. Як Мар’їнка стала містом, якого нема. Українська правда (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ https://kochegarka.com.ua/v-donecke-zagovorili-o-perspektivax-vosstanovleniya-okkupirovannyx-prigorodov-krasnogorovki-i-marinki/ | В Донецке заговорили о “перспективах восстановления” оккупированных пригородов – Красногоровки и Марьинки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 29 січня 2014.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Папіна, Олександра (3 листопада 2022). З прифронтової Мар'їнки евакуювали всіх людей. suspilne.media (укр.). Процитовано 26 листопада 2025.
- ↑ З Мар’їнки евакуювали усе цивільне населення. Українська правда (укр.). 4 листопада 2022. Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Не залишилося нікого: з Мар'їнки евакуйовано всіх мирних жителів. Апостроф (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Місто-сад перетворили на пустелю-привида: який вигляд сьогодні має Мар'їнка (відео). www.unian.ua (укр.). 6 квітня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Місто, якого немає. Як окупанти знищили Мар’їнку та життя людей. Розповідь переселенки. LB.ua. 1 квітня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Додаткова література
- Мар'їнка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Сергій Гайдук. ПЕРШІ ПОСЕЛЕНЦІ МАР’ЇНКИ Й МАКСИМІЛЬЯНІВКИ (ПОКРОВСЬКИЙ Р-Н, ДОНЕЦЬКА ОБЛ.) // ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА. — Т. 54. — ХАРКІВ-ЗАПОРІЖЖЯ, 2025. — 177 С. С. 60-65.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Лаврів П. Моя земля — земля моїх батьків [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь», 1995. — 64 с.
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Лаврів П. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. — 152 с. — ISBN 5-8326-0011-8.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання
- Мар’їнка. Місто, яке попри все було українським. Ukraїner. 13 листопада 2024. Архів оригіналу за 15 липня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).