YaChudo

Мамекине

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Мамекине
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030460024486 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Мамекине 
Основні дані
Засноване 1768
Населення ▼183
Площа 1,12 км²
Густота населення 312,5 осіб/км²
Поштовий індекс 16032
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°6′22″ пн. ш. 33°13′25″ сх. д. / 52.10611° пн. ш. 33.22361° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		140 м
Водойми р. Смячка
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Мамекине. Карта розташування: Україна
Мамекине
Мамекине
Мамекине. Карта розташування: Чернігівська область
Мамекине
Мамекине
Мапа
Мапа

Маме́кине — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мамекинська сільська рада.

Населення становить 183 особи станом на 01.07.2024 року[1].

Археологічні розвідки

Поблизу села виявлено 7 поселень (2 тис. до н. е., 3-13 ст.) і городище 10-13 ст., яке, можливо, є залишками села новгород-сіверських князів Мелтекова, що згадується в літописах під 1146 р. У 1986 р. тут було знайдено скарб монетних срібних гривен 12-13 ст., на початку 20 ст. — скарб з трьох срібних гривен середини 1 тис. н. е.

Історія

Мамекине вперше згадується у 1763 р.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 824 особи (396 чоловічої статі та 428 — жіночої), налічувалось 104 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі, центрі Мамекинської волості мешкало 899 осіб, налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня[3].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1243 особи (603 чоловічої статі та 640 — жіночої), налічувалось 202 дворових господарства[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1256 осіб (596 чоловічої статі та 660 — жіночої), з яких 1247 — православної віри[5].

1923 – село стало адміністративним центром Мамекинського району Новгород-Сіверської округи, 330 дворів, 1727 мешканців[6], хоча в районі і були значно більші поселення, наприклад Грем'яч , Шептаки, Смяч.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[8].

30 квітня 2024 року під час обстрілу російським агресором у напрямку села зафіксовано один вибух: вибуховий пристрій, скинутий з БпЛА[9].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 186 53.14%
російська 163 46.57%
білоруська 1 0.29%
Усього 350 100%

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://ns-mrada.cg.gov.ua/web_docs/6694/2025/02/docs/Економічний%20профіль%20Новгород-Сіверської%20МТГ%20на%2001.07.2024.xls
  2. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2045)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  4. ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 127), (код 1415)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Список населенных мест Черниговской губернии / Центральное статистическое управление УССР, Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 156 c. : табл.
  7. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Приступа, Катерина (1 травня 2024). Ракетний удар "Іскандером", з літака, безпілотника, мінометів та артилерії: росіяни обстріляли прикордоння Чернігівщини. Суспільне Чернігів.
  10. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).