Малі Міньки

Зовнішні зображення
Зовнішні зображення
	Мапа із зазначенням розташування села Малі Міньки

село Малі Міньки
Країна	УРСР
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Народицький район
Рада	Маломіньківська сільська рада; Звіздальська сільська рада; Малокліщівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1754
Перша згадка	1754 (272 роки)
Населення	294 (1972); 230 (1981); 151 (1989); 0
Зняте з обліку	21 червня 1991 рік
Географічні дані
Географічні координати	51°8′13.7638″ пн. ш. 29°15′37.4623″ сх. д. / 51.137156611° пн. ш. 29.260406194° сх. д.
Водойми	р. Звіздаль
Карта
	Малі Міньки
	Малі Міньки
Мапа
	Малі Міньки у Вікісховищі

Малі Міньки — колишнє село в УРСР (нині на території України). Знаходиться в Народицькому районі Житомирської області.

Історія

Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до хабенського деканату, разом із Великими Міньками сплачувало 3 злотих і 8,5 грошів до замку та 13 злотих і 4 гроші до скарбу^[1].

Перша згадка про село відноситься до кінця 18 століття. У XIX столітті на основі болотних руд здійснювалося залізорудне виробництво.

Село належало до Овруцького повіту Волинської губернії.

17 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Малі Миньки проходила Волинська група (командувач — юрій тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Тут стався бій, під час якого 2-га та 3-тя бригади 9-ї кавалерійської дивізії котовського завдали тяжкої поразки Волинській групі. Григорій Котовський безпосередньо керував боєм.

Село постраждало внаслідок голодомору у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Малих Міньках — 38 людей^[2].

В часі нацистсько-радянської війни воювало 107 чоловік, 56 з них загинуло.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Любарську, Малокліщівську та Маломіньківську сільради Малинського району до складу Овруцького району.^[3]

У 1972 році населення села становило 294 осіб та 112 дворів. Село було центром Маломіньківської сільської ради Народицького району Житомирської області УРСР. Сільській раді були підпорядковані населені пункти Звіздаль, Рудня-Осошня та Шишелівка. У селі — восьмирічна школа, де 13 учителів навчають 149 учнів, клуб на 200 місць, бібліотека, що налічує 65 тис. книжок, медпункт, магазин, поштове відділення, ветеринарний пункт. Село відоме з кінця XVIII століття. В XIX ст. на базі місцевих болотних руд було налагоджено залізорудне виробництво. Розташоване на правому березі річки Звіздалі (права притока Ужа). На території Малих Міньків розміщена центральна садиба колгоспу ім. Чкалова, за яким закріплено 2056 га земельних угідь, у т. ч. 661 га орної землі та 853 га лісу. Провідною галуззю виробництва є м'ясо-молочне тваринництво.

Населення села у 1981 році становило близько 230 осіб.

22 квітня 1985 року центр сільської ради було перенесено до села Звіздаль, а Маломіньківська сільська рада була перейменована на Звіздальську сільську раду.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 151 особа, з яких 55 чоловіків та 96 жінок.

28 грудня 1990 року Звіздальську сільську раду було ліквідовано, а населені пункти перейшли до складу Малокліщівської сільської ради.

Село було повністю відселене у 1990 або 1991 році через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, а також село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення (друга зона). Мешканців села було переселено до села Облітки.

Село було офіційно зняте з обліку 21 червня 1991 року Житомирською обласною радою через відсутність постійного населення.

Відомі уродженці

Кулик Олена Андріївна (нар. 15 лютого 1954) — українська співачка (ліричне сопрано). Народна артистка України (2016).

Див. також

Примітки

↑ Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 149. Процитовано 23 червня 2023.
↑ Малі Міньки. Мартиролог. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.
↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.

Посилання

Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Поліська осінь [Архівовано 9 січня 2011 у Wayback Machine.]
Малі Міньки [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 149. Процитовано 23 червня 2023.

[2] Малі Міньки. Мартиролог. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.

[3] Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.

[1]

[2]

[3]