Маленков Георгій Максиміліанович
| Маленков Георгій Максиміліанович | |
|---|---|
рос. Георгий Максимилианович Маленков  | |
 | |
| Народився | 8 січня 1902[4][3][5] Оренбург, Оренбурзька губернія, Російська імперія[6] |
| Помер | 14 січня 1988[1][2][…] (86 років) Москва, СРСР[4][6] |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Знання мов | російська[7] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Політичне бюро ЦК КПРС |
| Посада | голова Ради міністрів СРСРd, член Президії Верховної Ради СРСРd, депутат Верховної ради СРСР, депутат Верховної ради СРСР, депутат Верховної ради СРСР, депутат Верховної ради СРСР, член Політбюро ЦК КПРС, Secretary of the Communist Party of the Soviet Uniond і Secretary of the Communist Party of the Soviet Uniond |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Партія | РКП(б) |
| Конфесія | православ'я |
| У шлюбі з | Валерія Голубцоваd[8] |
| Нагороди |    |
| |
Гео́ргій Максиміліа́нович Маленко́в (8 січня 1902, Оренбург — 14 січня 1988, Москва) — радянський державний і партійний діяч, соратник Йосипа Сталіна, голова Ради Міністрів СРСР (1953—1955). Член ЦК КПРС (1939–1957), кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (1941—1946), член Політбюро ЦК КПРС (1946—1957), член Оргбюро ЦК ВКП(б) (1939—1952), секретар ЦК КПРС (1939—1946, 1948—1953). Депутат Верховної Ради СРСР 1–4-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.
Біографія
Народився у родині колезького реєстратора на залізниці[9] нащадок македонського шляхтича Максиміліана Федоровича Маленкова (з роду охридських священиків Мале́нкових)[10][11]. По батьку дід був полковником, а брат діда — контр-адміралом. У 1919 році закінчив класичну гімназію.
У 1919—1921 роках — у Червоній армії, служив політпрацівником ескадрону, полку, бригади, Східного й Туркестанського фронтів.
Член РКП(б) з квітня 1920 року.
У 1921—1925 роках — студент Московського вищого технічного училища імені Баумана (закінчив 2 курси).
У 1925—1927 роках — технічний секретар Організаційного бюро ЦК РКП(б). У 1927—1930 роках — технічний секретар Політичного бюро ЦК ВКП(б).
У 1930—1934 роках — завідувач агітаційно-масового відділу Московського обласного комітету ВКП(б).
У 1934—1936 роках — заступник завідувача, 4 лютого 1936 — березень 1939 року — завідувач відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).
22 березня 1939 — 4 травня 1946 року — секретар ЦК ВКП(б).
31 березня 1939 — 13 квітня 1946 року — начальник Управління кадрів ЦК ВКП(б).
30 червня 1941 — 4 вересня 1945 року — член Державного Комітету Оборони СРСР, уповноважений з авіаційної промисловості.
21 серпня 1943 — 1945 року — голова Комітету при РНК СРСР по відновленню народного господарства в районах, звільнених від фашистської окупації.
15 травня 1944 — 15 березня 1946 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР.
20 серпня 1945 — 26 червня 1953 року — член Спеціального комітету № 1 при РМ СРСР. Приділяв увагу низці найважливіших галузей оборонної промисловості, зокрема створенням ядерної і водневої бомби.
2 серпня 1946 — 5 березня 1953 року — заступник голови Ради міністрів СРСР. З 1947 року — голова Бюро РМ СРСР по сільському господарству і заготівлях.
1 липня 1948 — 14 березня 1953 року — секретар ЦК ВКП(б) (КПРС).
5 березня 1953 — 8 лютого 1955 року — голова Ради міністрів СРСР.
8 лютого 1955 — 29 червня 1957 року — заступник голови Ради міністрів СРСР та міністр електростанцій СРСР. На посаді міністра електростанцій змінив Олексія Павленка, який став його першим заступником.
У 1957—1958 роках — директор Усть-Каменогорської гідроелектростанції Казахської РСР.
У 1958—1961 роках — директор Екібастузької теплоелектроцентралі Павлодарської області Казахської РСР.
У листопаді 1961 року виключений з КПРС.
У 1961—1968 роках — на засланні в Екібастузі Павлодарської області Казахської РСР.
З 1968 року — на пенсії.
Цікаві факти
- Чимало експертів з дослідження Радянського Союзу вважали, що логічним вибором наступника після смерті Сталіна був би саме Георгій Маленков.[12][13]
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (30.09.1943) — «за особливі заслуги в області посилення виробництва літаків і моторів у важких умовах воєнного часу»
- три ордени Леніна (30.09.1943, 6.11.1945, 7.01.1952)
- медалі
Див. також
Примітки
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Сергеевич Л. С. Вспоминая об отце // Сергей Алексеевич Лебедев. К 100-летию со дня рождения основоположника отечественной электронной вычислительной техники — Москва: Физматлит, 2002. — С. 327. — 440 с. — ISBN 5-9221-0315-6
- ↑ Исследователи уточнили возраст соратника Сталина Георгия Маленкова. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
- ↑ Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] — М.: ОЛМА-ПРЕСС; Звёздный мир, 2005. — C. 248—249. — ISBN 5-94850-408-5
- ↑ Интервью сына Г. М. Маленкова — А. Г. Маленкова [Архівовано 2021-09-21 у Wayback Machine.] [недоступне посилання]
- ↑ Ryser (1953). Malenkov considered top choice to succeed Stalin. United Press International.
- ↑ Seton-Watson, Hugh (1953). From Lenin to Malenkov: the History of World Communism. New York: Praeger.
Джерела та література
- Ю. І. Шаповал. Маленков Георгій Максиміліанович [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 470. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання
- Маленков [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).