Мала Копаня

село Мала Копаня
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Виноградівська громада
Код КАТОТТГ	UA21020110070014857
Основні дані
Засноване	1400
Населення	1380
Площа	1712 км²
Густота населення	0,79 осіб/км²
Поштовий індекс	90331
Телефонний код	+380 03143
Географічні дані
Географічні координати	48°10′10″ пн. ш. 23°5′41″ сх. д. / 48.16944° пн. ш. 23.09472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	211 м
Місцева влада
Адреса ради	90331, с. Мала Копаня, вул. Центральна, 44
Карта
	Мала Копаня
	Мала Копаня
Мапа
	Мала Копаня у Вікісховищі

Мала́ Копаня — село в Виноградівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Назва

Поселенці, обравши якийсь шматок лісу, придатний для сільськогосподарського виробництва, вирубували дерева. Вирубана площа звалася «пасіка». Висушені стовбури ділової деревини звозилися на обійстя, а решту спалювали.

Очищена від лісу і випалена площа звалася «спаль», «згарь», «погарь». Вона перекопувалася, очищалася від пеньків та коріння і ставала придатною для сільськогосподарського використання і вже називалася «копань», «копанина». Звідси і бере назву Мала Копаня.

Історія

Поблизу села виявлено дакійське городище — пам'ятку археології середини I століття до н. е. — початку II століття н. е.

Перша згадка у 1400 році як Veresmart

Теперішнє село вперше згадується в документах в 1438 році як власність баронів Перені.

16 березня 1939 року семеро студентів Севлюшської вчительської семінарії стримували атаки угорської армії на Карпатську Україну. Оточені ворогом, потрапили в полон і під час розстрілу співали гімн «Ще не вмерла Україна». Тіла вбитих мадяри скинули в Тису.^[1]

Церква св. Василя Великого. 1864.

У 1775 р. згадують стару дерев'яну церкву, збудовану в 1474 р., котру багато разів поправляли. Того ж року засновано парохію.

У візитації єпископа Ольшавського в 1751 р. згадується дерев'яна церква з вежею, з двома дзвонами, залишена людьми, прикрашена образами Діви Марії, Спасителя, св. Миколая і св. Василія. У 1797 р. державна комісія постановила будувати в селі кам'яну церкву, але в 1847 р. зазначено дерев'яну церкву, що стояла до 1864 p., коли за священика Андрія Ференчика завершили спорудження мурованої базилічної церкви, розпочате у 1860 р. На завершенні вежі викладено 1903 рік — дату покриття бляхою. Іконостас 19 ст. налічує 42 ікони.

З приходом совєтів місцевого пароха Антона Бачкая змусили пристати на православ'я, але в 1956 р. він заявив у православний єпископат, що знову повертається до греко-католицького віросповідання. В 1957 р. був засуджений до 7 років таборів. Повернувся 1961 р. Зараз знову служить священиком. У 1991 р. храм повернуто греко-католикам. В селі служить о. Данило Бендас, стараннями якого на головному фасаді встановлено мармурові дошки з переліком всіх священиків та парохів, що служили в селі.

У 1909 році Бела Барток відвідав Село під час своєї експедиції по збереженню народної музики.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1259 осіб, з яких 599 чоловіків та 660 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1345 осіб.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	98,97 %
російська	0,81 %
угорська	0,22 %

Примітки

↑ М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Галичина», 22.02.2019.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Галичина», 22.02.2019.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]