Максим Бохер
| Максим Бохер | |
|---|---|
| Народився | 28 серпня 1867[1][2][…] Бостон, Массачусетс[1] |
| Помер | 12 вересня 1918[1][2][…] (51 рік) Кембридж, Массачусетс[1] |
| Поховання | Маунт Оберн[4][5] |
| Країна | |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Гарвардський університет (1888)[1] Геттінгенський університет (1891)[1] Школа Кембридж-Ріндж-енд-Латинd (1883)[1] |
| Галузь | математичний аналіз |
| Заклад | Гарвардський університет[1] |
| Посада | голова |
| Науковий керівник | Фелікс Кляйн |
| Відомі учні | Dunham Jacksond |
| Аспіранти, докторанти | Lester R. Fordd[6] Griffith C. Evansd[6] Джозеф Леонард Уолшd[6] David Raymond Curtissd[6] Louis Brandd[6] William Charles Brenked[6] Walter Burton Fordd[6] James Waterman Gloverd[6] William Henry Roeverd[6] Charles Napoleon Moored[6] Tomlinson Fortd[6] Milton Brockett Porterd[6] Frederick Hollister Saffordd[6] Donald Francis Campbelld[6] Otto Dunkeld[6] Frank Irwind[6] Hu Mingfud[6] Clarence Newton Reynolds, Jr.d[6] |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство |
| Батько | Ferdinand Bôcherd[1] |
Макси́м Бо́хер (англ. Maxime Bôcher; 28 серпня 1867 — 12 вересня 1918) — американський математик і педагог. Він публікував праці в галузі диференціальних рівнянь, числових рядів і алгебри, написав всього близько 100 наукових статей[7].
Максим Бохер був членом Американської академії мистецтв і наук (1899)[8], академіком Національної академії наук США (1909)[9], президентом Американського математичного товариства (1909—1910)[10], членом Американського філософського товариства (1916)[11]. Бохер був також одним з редакторів журналу Annals of Mathematics, засновником і першим редактором періодичного видання Transactions of the American Mathematical Society[12][13].
Життєпис
Максим Бохер народився в Бостоні (штат Массачусетс) у сім'ї професора сучасних мов з Массачусетського технологічного інституту Фердінанда Бохера (англ. Ferdinand Bôcher та його дружини Керолайн Літтл (англ. Caroline Little). Отримав добротну домашню освіту, у 1883 році закінчив місцеву Кембриджську латинську школу. 1888 року закінчив Гарвардський університет здобувши диплом бакалавра. Під час навчання у Гарварді Бохер опанував надзвичайно широке коло дисциплін, у тому числі математику, філософію, латинську та інші мови, хімію, зоологію, географію, геологію, метеорологію, мистецтво Давнього Риму і музику[13].
Продемонстровані ним видатні наукові здібності дозволили заслужити одразу декілька стипендій, на які Бохер виїхав до Європи; там він відвідував Геттінгенський університет, де познайомився з Феліксом Кляйном та іншими провідними математиками: Артуром Шонфлісом, Германом Шварцом, Ісаєм Шуром і Вольдемаром Фогтом. 1891 року Бохер став доктором філософії, захистивши у Геттінгені дисертацію на тему «Über die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie» (Про розкладання функції потенціалу в ряд), яка була виконана на пропозицію Кляйна. За цю працю Бохер здобув премію від Геттінгенського університету[13].
У тому ж 1891 році Бохер зустрів у Геттінгені Марі Німанн (нім. Marie Niemann), у липні 1891 року вони поженилися. У їхній сім'ї народилось троє дітей: Гелен, Естер і Фредерік[13].
Після захисту дисертації Бохер став викладачем Гарвардського університету і працював там до кінця свого життя. У Гарварді в 1894 році він був призначений помічником професора (доцентом), а у 1904 році — професором математики. Обирався президентом Американського математичного товариства на період з 1908 до 1910 року. У 1912-му Бохер був запрошеним доповідачем на Міжнародному конгресі математиків (Кембридж, Англія).
У віці 46 років здоров'я Бохера стало різко гіршати. Він помер п'ять років по тому в Кембриджі (Массачусетс) після важкої і тривалої хвороби.
Наукова діяльність
Основні праці Бохера присвячені теорії диференціальних і алгебричних рівнянь та геометрії[13]. Він узагальнив диференціальне рівняння Ламе так, що воно включало в собі як спеціальний випадок рівняння другого порядку. Довів, що циклоїдальні поверхні забезпечують уніфіковану геометричну основу для широкого класу диференціальних рівнянь[14]. Бохер дав перше пояснення феномену Гіббса (1906)[15] та увів цей термін у широке використання[16].
У комплексному аналізі він опублікував теорему, яку названо його іменем.
Назву «рівняння Бохера» має диференціальне рівняння другого порядку:
- .
Бохер написав низку підручників для вищої школи, його «Вступ до вищої алгебри» (Introduction to Higher Algebra, MacMillan 1907) і «Вступ до теорії інтегральних рівнянь» (Introduction to the study of Integral Equations, Cambridge University Press 1909, перевиданий у 1971 році) довгі роки служили головними посібниками з цих тем і були перекладені декількома мовами. Він також став автором декількох популярних підручників, у тому числі з тригонометрії та аналітичної геометрії[17].
Меморіальна премія Бохера
Меморіальна премія Бохера (англ. Bôcher Memorial Prize) присуджується Американським математичним товариством раз на три роки за видатні дослідження в галузі математичного аналізу. Серед лауреатів премії:
- Джеймс Александер (1928)
- Ерік Темпл Белл (1924)
- Джордж Біркгофф (1923)
- Норберт Вінер (1933)
- Джессі Дуглас (1943)
- Ізадор Зінгер (1969)
- Луїс Каффареллі (1984)
- Пол Джозеф Коен (1964)
- Соломон Лефшец (1924)
- Марстон Морс (1933)
- Джон фон Нейман (1938).
- Луїс Ніренберг (1959).
Основні праці
- 1894: Ueber die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie via Internet Archive
- 1900: «Randwertaufgaben bei Gewöhnlich Differentialgleichung», Encyclopädie der mathematischen Wissenschaften Band 2–1–1.
- 1907: (with E.P.R.DuVal) Introduction to Higher Algebra via HathiTrust
- 1909: Introduction to the study of Integral Equations via Internet Archive
- 1917: Leçons sur les méthodes de Sturm dans la théorie des équations différentielles linéaires et leurs développements modernes via Internet Archive.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://mountauburn.org/locate-a-grave/
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Birkhoff, George D. The scientific work of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 5. — P. 197—215. — DOI:10.1090/s0002-9904-1919-03172-3.
- ↑ Maxime Bocher. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Maxime Bocher. www.nasonline.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Rines, George Edwin, ed. (1920). Encyclopedia Americana (1920)/Bocher, Maxime // Encyclopedia Americana.
- ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Математики. Механики, 1983.
- ↑ а б в г д MacTutor.
- ↑ Математики. Механики, 1983, с. 65.
- ↑ Bôcher, Maxime (April 1906) «Introduction to the theory of Fourier's series», Annals of Mathethematics, second series, 7 (3) : 81–152. The Gibbs phenomenon is discussed on pages 123—132; Gibbs's role is mentioned on page 129.
- ↑ Hewitt, Edwin; Hewitt, Robert E. (1979). The Gibbs-Wilbraham phenomenon: An episode in Fourier analysis. Archive for History of Exact Sciences. 21 (2): 129—160. doi:10.1007/BF00330404. S2CID 119355426. Available on-line at: National Chiao Tung University: Open Course Ware: Hewitt & Hewitt, 1979. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ William Fogg Osgood. The life and services of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 8. — P. 337—350. — DOI:10.1090/s0002-9904-1919-03198-x.
Література
- Боголюбов А. Н. Бохер Максим // Математики. Механики. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — С. 65.
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Максим Бохер в архіві MacTutor (англ.)
- William F. Osgood Maxime Bôcher Архівовано червень 7, 2011 на сайті Wayback Machine. біографічні мемуари Національної академії наук.
- Максим Бохер(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
- William F. Osgood Maxime Bôcher. 1867—1918 // Національна академія наук. Біографічні мемуари.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).