YaChudo

Максим Бохер

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Максим Бохер
Народився28 серпня 1867[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бостон, Массачусетс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 вересня 1918[1][2][…] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кембридж, Массачусетс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМаунт Оберн[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет (1888)[1]
Геттінгенський університет (1891)[1]
Школа Кембридж-Ріндж-енд-Латинd (1883)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематичний аналіз Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГарвардський університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаголова Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникФелікс Кляйн Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніDunham Jacksond Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиLester R. Fordd[6]
Griffith C. Evansd[6]
Джозеф Леонард Уолшd[6]
David Raymond Curtissd[6]
Louis Brandd[6]
William Charles Brenked[6]
Walter Burton Fordd[6]
James Waterman Gloverd[6]
William Henry Roeverd[6]
Charles Napoleon Moored[6]
Tomlinson Fortd[6]
Milton Brockett Porterd[6]
Frederick Hollister Saffordd[6]
Donald Francis Campbelld[6]
Otto Dunkeld[6]
Frank Irwind[6]
Hu Mingfud[6]
Clarence Newton Reynolds, Jr.d[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFerdinand Bôcherd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Максим Бохер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Макси́м Бо́хер (англ. Maxime Bôcher; 28 серпня 1867 — 12 вересня 1918) — американський математик і педагог. Він публікував праці в галузі диференціальних рівнянь, числових рядів і алгебри, написав всього близько 100 наукових статей[7].

Максим Бохер був членом Американської академії мистецтв і наук (1899)[8], академіком Національної академії наук США (1909)[9], президентом Американського математичного товариства (1909—1910)[10], членом Американського філософського товариства (1916)[11]. Бохер був також одним з редакторів журналу Annals of Mathematics, засновником і першим редактором періодичного видання Transactions of the American Mathematical Society[12][13].

Життєпис

Максим Бохер народився в Бостоні (штат Массачусетс) у сім'ї професора сучасних мов з Массачусетського технологічного інституту Фердінанда Бохера (англ. Ferdinand Bôcher та його дружини Керолайн Літтл (англ. Caroline Little). Отримав добротну домашню освіту, у 1883 році закінчив місцеву Кембриджську латинську школу. 1888 року закінчив Гарвардський університет здобувши диплом бакалавра. Під час навчання у Гарварді Бохер опанував надзвичайно широке коло дисциплін, у тому числі математику, філософію, латинську та інші мови, хімію, зоологію, географію, геологію, метеорологію, мистецтво Давнього Риму і музику[13].

Продемонстровані ним видатні наукові здібності дозволили заслужити одразу декілька стипендій, на які Бохер виїхав до Європи; там він відвідував Геттінгенський університет, де познайомився з Феліксом Кляйном та іншими провідними математиками: Артуром Шонфлісом, Германом Шварцом, Ісаєм Шуром і Вольдемаром Фогтом. 1891 року Бохер став доктором філософії, захистивши у Геттінгені дисертацію на тему «Über die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie» (Про розкладання функції потенціалу в ряд), яка була виконана на пропозицію Кляйна. За цю працю Бохер здобув премію від Геттінгенського університету[13].

У тому ж 1891 році Бохер зустрів у Геттінгені Марі Німанн (нім. Marie Niemann), у липні 1891 року вони поженилися. У їхній сім'ї народилось троє дітей: Гелен, Естер і Фредерік[13].

Після захисту дисертації Бохер став викладачем Гарвардського університету і працював там до кінця свого життя. У Гарварді в 1894 році він був призначений помічником професора (доцентом), а у 1904 році — професором математики. Обирався президентом Американського математичного товариства на період з 1908 до 1910 року. У 1912-му Бохер був запрошеним доповідачем на Міжнародному конгресі математиків (Кембридж, Англія).

У віці 46 років здоров'я Бохера стало різко гіршати. Він помер п'ять років по тому в Кембриджі (Массачусетс) після важкої і тривалої хвороби.

Наукова діяльність

Основні праці Бохера присвячені теорії диференціальних і алгебричних рівнянь та геометрії[13]. Він узагальнив диференціальне рівняння Ламе так, що воно включало в собі як спеціальний випадок рівняння другого порядку. Довів, що циклоїдальні поверхні забезпечують уніфіковану геометричну основу для широкого класу диференціальних рівнянь[14]. Бохер дав перше пояснення феномену Гіббса (1906)[15] та увів цей термін у широке використання[16].

У комплексному аналізі він опублікував теорему, яку названо його іменем.

Назву «рівняння Бохера» має диференціальне рівняння другого порядку:

y ″ + 1 2 [ m 1 x − a 1 + ⋯ + m n − 1 x − a n − 1 ] y ′ + 1 4 [ A 0 + A 1 x + ⋯ + A ℓ x ℓ ( x − a 1 ) 1 m ( x − a 2 ) 2 m ⋯ ( x − a n − 1 ) n − 1 m ] y = 0 {\displaystyle y''+{\frac {1}{2}}\left[{\frac {m_{1}}{x-a_{1}}}+\cdots +{\frac {m_{n-1}}{x-a_{n-1}}}\right]y'+{\frac {1}{4}}\left[{\frac {A_{0}+A_{1}x+\cdots +A_{\ell }x^{\ell }}{(x-a_{1})_{1}^{m}(x-a_{2})_{2}^{m}\cdots (x-a_{n-1})_{n-1}^{m}}}\right]y=0} .

Бохер написав низку підручників для вищої школи, його «Вступ до вищої алгебри» (Introduction to Higher Algebra, MacMillan 1907) і «Вступ до теорії інтегральних рівнянь» (Introduction to the study of Integral Equations, Cambridge University Press 1909, перевиданий у 1971 році) довгі роки служили головними посібниками з цих тем і були перекладені декількома мовами. Він також став автором декількох популярних підручників, у тому числі з тригонометрії та аналітичної геометрії[17].

Меморіальна премія Бохера

Меморіальна премія Бохера (англ. Bôcher Memorial Prize) присуджується Американським математичним товариством раз на три роки за видатні дослідження в галузі математичного аналізу. Серед лауреатів премії:

Основні праці

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ https://mountauburn.org/locate-a-grave/
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Birkhoff, George D. The scientific work of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 5. — P. 197—215. — DOI:10.1090/s0002-9904-1919-03172-3.
  8. ↑ Maxime Bocher. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 24 жовтня 2023.
  9. ↑ Maxime Bocher. www.nasonline.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
  10. ↑ Rines, George Edwin, ed. (1920). Encyclopedia Americana (1920)/Bocher, Maxime // Encyclopedia Americana.
  11. ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
  12. ↑ Математики. Механики, 1983.
  13. ↑ а б в г д MacTutor.
  14. ↑ Математики. Механики, 1983, с. 65.
  15. ↑ Bôcher, Maxime (April 1906) «Introduction to the theory of Fourier's series», Annals of Mathethematics, second series, 7 (3) : 81–152. The Gibbs phenomenon is discussed on pages 123—132; Gibbs's role is mentioned on page 129.
  16. ↑ Hewitt, Edwin; Hewitt, Robert E. (1979). The Gibbs-Wilbraham phenomenon: An episode in Fourier analysis. Archive for History of Exact Sciences. 21 (2): 129—160. doi:10.1007/BF00330404. S2CID 119355426. Available on-line at: National Chiao Tung University: Open Course Ware: Hewitt & Hewitt, 1979. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  17. ↑ William Fogg Osgood. The life and services of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 8. — P. 337—350. — DOI:10.1090/s0002-9904-1919-03198-x.

Література

  • Боголюбов А. Н. Бохер Максим // Математики. Механики. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — С. 65.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).