Маккуорі (острів)
54°37′ пд. ш. 158°51′ сх. д. / 54.617° пд. ш. 158.850° сх. д.
| Острів Маккуорі | |
|---|---|
| Macquarie Island [1] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 54°37′0″ пд. ш. 158°51′0″ сх. д. / 54.61667° пд. ш. 158.85000° сх. д. | |
| Країна |  Австралія |
| Тип | Природний |
| Критерії | vii, viii |
| Об'єкт № | 629 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 1997 (21 сесія) |
  | |
 | |
 Маккуорі у Вікісховищі  | |
Маккуорі (англ. Macquarie) — острів у південній частині Тихого океану, найпівденніша точка Австралії.
Постійного населення на острові, що знаходиться під юрисдикцією австралійського штату Тасманія, немає. Проте, острів часто відвідується вченими. Крім того, існує австралійська антарктична станція Маккуорі-Айленд, де працюють залежно від сезону від 25 до 40 співробітників.
Географія
Знаходиться за 1,5 тис. км на південний схід від Тасманії, надводна частина однойменного океанічного вулканічного хребта площею близько 120 км² і висотою до 420 метрів над рівнем моря. Поблизу Маккуорі знаходиться невеликий архіпелаг — острови Бішоп-енд-Кларк.
Клімат
Клімат на острові вологий субантарктичний з сильними вітрами. Середньомісячні температури коливаються від +3,4°С до +7,1 °C (середньорічна +4,9 °C). Кількість опадів — 912 мм на рік, в основному, у вигляді мряки та впродовж всього року.[2]
| Клімат о. Маккуорі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13 | 12 | 12 | 10 | 9 | 8 | 8 | 8 | 8 | 10 | 10 | 14 | 14 |
| Середній максимум, °C | 8 | 8 | 7 | 6 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 6 | 7 | 6 |
| Середня температура, °C | 7 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 5 | 6 | 5 |
| Середній мінімум, °C | 5 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 4 | 2 |
| Абсолютний мінімум, °C | 0 | 0 | −2 | −4 | −6 | −7 | −8 | −8 | −8 | −4 | −3 | −1 | −8 |
| Норма опадів, мм | 80 | 80 | 90 | 90 | 70 | 70 | 60 | 60 | 70 | 70 | 60 | 70 | 910 |
| Вологість повітря, % | 67 | 61 | 70 | 66 | 59 | 59 | 61 | 58 | 65 | 70 | 34 | 65 | 61 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Відкритий у 1810 році капітаном шхуни Фредеріком Хасселборо. В 1820 році острів відвідала відома експедиція Ф. Ф. Беллінсгаузена. Названий острів на честь відомого генерал-губернатора британської колонії Новий Південний Уельс Лаклана Маккуорі.
Флора і фауна
Рослинний світ представлений тільки трав'янистою рослинністю, в основному осоками і туссоком. Зрідка зустрічається ендемічна для субантарктичних островів капуста Маккуорі (Stilbocarpa polaris, родина аралієвих).
На північному краю острови — лежбища морських слонів. На узбережжі колонії пінгвінів — королівського (Aptenodytes patagonicus), африканського (Spheniscus demersus), субантрактичного (Pygoscelis papua) і ендемічного пінгвіна Маккуорі (Eudyptes schlegeli), званого також «рокхоппером», — тобто «стрибуном по скелях». У водах біля острова водяться кити. У прибережних водах — хащі великих бурих водоростей (Lessonia spp.)
Острів населений і птахами. До 1890 року на острові мешкав ендемічний підвид папуги Cyanoramphus navazelandiae erythrotis, зниклий після завезення на острів котів. Також поширені і альбатроси.
Як результат впливу на природу людини, на острові були розселені кролі і коти. Якщо в 2002 році коти були оголошені знищеними, то популяція кроликів оцінюється близько 100 тисяч осіб. Їх знищення тільки планується.
Світова спадщина
Оголошений природним резерватом у 1978 році, а в 1997 році отримав статус біосферного резервату (Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії).
Стихійні природні явища
23 грудня 2004 року на північ від острова відбувся землетрус силою 8,1 бали за шкалою Ріхтера.
Див. Землетрус 23 грудня 2004 р. на півночі о.Маккуорі
Примітки
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 12 липня 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
- Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
- Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
Посилання
- Вебкамера на станції Маккуорі [Архівовано 25 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Фотографії острова Маккуорі
- Про Маккуорі
|
Це незавершена стаття з географії Австралії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).