Макасаї
| Макасаї | |
|---|---|
| Самоназва | індонез. Suku Makasai |
| Регіон | |
| Кількість | 124 тис. (2015) |
| Раса | суміш південних монголоїдів та меланезійців |
| Близькі до | фаталуку, бунаки |
| Входить до | папуаські народи |
| Мова | макасае |
| Релігія | християнство, традиційні вірування |
Макасаї (макасае) — папуаський народ у Східному Тиморі.
Розселення і чисельність

Живуть на схилах хребта Матебіан (порт. Matebian) та прибережних низинах північно-східної частини острова Тимор. В адміністративному плані це центральна та східна частина району Баукау (північне узбережжя та внутрішні райони), центральна частина Вікеке та крайній північний захід району Лаутен.
Макасаї належать до числа найбільших народів Східного Тимору. За даними перепису населення 2015 року на території країни макасайську мову визнали рідною 123 840 осіб (106 456 осіб у селах і 17 384 особи в містах), це 10,50 % населення країни (третій за чисельністю народ). Більшість жила в муніципалітетах Баукау — 74 001 особа (60,31 % населення), Вікеке — 32 141 осіб (42,31 % населення, найбільша етнічна група муніципалітету), менше в муніципалітетах Лаутен — 9302 особи, Ділі — 7918 осіб[1].
Східними сусідами макасаїв є споріднені з ними фаталуку та макалеро. Більш віддалені їхні родичі живуть у центральному Тиморі (бунаки), а також на островах Алор і Пантар, розташованих на північ від Тимору (алоро-пантарські народи). Всі вони говорять папуаськими мовами.
Мова
Говорять мовою макасае, що належить до тиморо-алоро-пантарської групи трансновогвінейської мовної сім'ї. Це одна з п'яти папуаських мов Східного Тимору. Вона не тісно пов'язана з іншими мовами, лексична подібність з мовою макалеро становить 53-56 %[2]. Ланцюжок діалектів тягнеться від північного до південного узбережжя.
Мова макасае перебуває в активному використанні. Існує писемність на основі латинської графіки.
Релігія
Основна релігія — католицизм. Християнства дотримується 92 % макасаїв, ще 8 % є прибічниками народної релігії[3].
Господарство
Традиційні заняття: терасне землеробство (вирощують кукурудзу, коренеплоди, бульби, суходільний та вологий рис), тваринництво (тримають буйволів, коней, свиней, кіз, курей.
Суспільство
Основу соціальної організації становить родова патрилінійна громада. Культовим центром села є хата-комора (ома-бесе). Традиційна система триродового союзу розпадається.
Примітки
- ↑ General Directorate of Statistics Timor-Leste (2015): Table 12. Population by mother tongue, age, urban/rural location and municipality
- ↑ Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Makasae. A language of East Timor
- ↑ Makasai in Timor-Leste. Joshua Project
Джерела
- А. Членов. Макасаи [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 308. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Makasae. A language of East Timor (англ.)
- Antoinette Schapper. Crossing the border: Historical and linguistic divides among the Bunaq in central Timor. Wacana Vol. 13 No. 1 (September 2011) doi:10.17510/wjhi.v13i1.8 (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).