YaChudo

Майотта

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

12°50′ пд. ш. 45°08′ сх. д. / 12.833° пд. ш. 45.133° сх. д.

Майотта
фр. Mayotte
ком. Maore
Гімн: Марсельєза
Розташування Майотти
Столиця
(та найбільше місто)
Мамудзу
Офіційні мовиФранцузька мова
Форма правлінняДепартамент Франції
Президент ФранціїЕмманюель Макрон
Площа
• Загалом
376 км²
Населення
• оцінка 2006
193 633 (187-ма)
429/км²
ВалютаЄвро (EUR)
Часовий пояс+3
Коди ISO 3166YT Редагувати інформацію у Вікіданих / MYT Редагувати інформацію у Вікіданих / 175 Редагувати інформацію у Вікіданих
Домен.yt
Телефонний код+262
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майотта

Майо́тта (фр. Mayotte; ком. Maore) — заморський департамент (з 31 березня 2011 року) Франції, розташований у Мозамбіцькій протоці, в західній частині Індійського океану, між північним Мозамбіком і північним Мадагаскаром. Складається з головного острова Гранд-Терр (або Маоре), меншого острова Петіт-Терр (або Паманзі) і кількох інших крихітних острівців. Географічно належить до Коморських островів. Політично, як департамент Франції, належить до Європейського Союзу (з 2014).

Географія

Площа гірської частини країни 73,32 км².

Географічна карта острова

Головний острів — Гранд-Терр (або Маоре), геологічно найстаріший у складі Коморських островів, протяжність — 39 км, ширина — 22 км, найвища точка — гора Бенара (фр. Mont Bénara, 660 м). Через вулканічне походження в деяких районах ґрунти достатньо родючі. Кораловий риф, що оточує більшу частину острова, забезпечує його рибою і захищає місцеві судна.

Місто Дзаудзі (англ. Dzaoudzi), розташоване на Петіт-Террі (Паманзі), було столицею Майотти до 1977 року. Майотта є окремим членом Комісії Індійського океану (англ. Indian Ocean Commission (COI)), незалежно від Коморських Островів.

Море біля Мамудзу

Історія

У 1500 на островах заснований султанат Маоре або Мауті (згодом інтерпретоване французами як Майотта).

У 1503 на Майотту висадилися португальські мандрівники, проте, так і не заснували тут колонію.

У 1832 острови завойовані мадагаскарським королем; у 1833 завойовані сусіднім султанатом Мвалі; 19 листопада 1835 перейшли під управління султанату Ндзувані, але в 1836, на чолі з останнім місцевим султаном, знову здобули незалежність.

Майотта стала власністю Франції в 1843 разом з іншими Коморськими островами.

Після здобуття незалежності Коморськими островами у 1966 році, Франція всупереч резолюції ООН відмовилася передати Коморам острів з розташованою на ньому військово-морською базою, мотивуючи це результатами проведеного у грудні 1974 року референдуму (понад 60 % висловилися проти незалежності від Франції). Такі результати частково пов'язані з побоюваннями жителів Майотти, особливо місцевих християн, що острів стане частиною ісламської держави.

Проведений у 2009 році референдум підтвердив бажання жителів здобути статус заморського департаменту. «За» висловилися 95,2 % виборців з 61 % жителів Майотти, що взяли участь у голосуванні.

31 березня 2011 року острів Майотта офіційно став 101 департаментом Франції. Вона стала частиною Європейського Союзу 1 січня 2014 року як найвіддаленіший регіон (OMR), але не є частиною Шенгенської зони.

Економіка

Населення

Чисельність населення — 231 тис. (на липень 2010).

Густота населення — 600 чол/км²;

Річний приріст — 3,2 % (8-е місце у світі);

Народжуваність — 38,8 на 1000 (5,4 народжень на жінку);

Смертність — 7,1 на 1000;

Середня тривалість життя — 61 рік у чоловіків, 66 років у жінок.

Етнічний склад — маора (нащадки арабів, які змішалися з малагасійцями і неграми).

Мова — маорська (діалект суахілі), французькою (офіційна) володіє близько 35 % населення.

Релігія — 97 % сповідують іслам, 3 % — християни (в основному католики).

 
Найбільші міста Майотти
№ Департамент Населення
Мамудзу
Мамудзу
Коенгу
Коенгу
1 Мамудзу Майотта 54 831 Дзаудзі
Дзаудзі
Дамбені
Дамбені
2 Коенгу Майотта 18 118
3 Дзаудзі Майотта 15 339
4 Дамбені Майотта 10 141
5 Сада Майотта 9 832
6 Памандзі Майотта 9 077
7 Бандрабуа Майотта 7 880
8 Мтсамборо Майотта 7 724
9 Тсенгоні Майотта 7 602
10 Уангані Майотта 7 272

Див. також

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).