YaChudo

Майорівка (Львів)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Майорівка
Львів
Майорівка
Майорівка

Південна частина Майорівки
Загальна інформація
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Личаківський район
Адмінодиниця Личаківський район Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код 032
Головні вулиці Пасічна, Медової печери, Садівнича
Парки Винниківський лісопарк, Погулянка
Транспорт
Залізнична інфраструктура Львів—Підгайці (1909–1944)

Майо́рівка (Маєрівка) — місцевість у Личаківському районі міста Львова. Розташована на схід від вулиці Пасічної і південніше вулиці Таджицької.

Майорівка майже з усіх боків оточена лісовими масивами: з півночі, сходу та південного сходу — Винниківським лісопарком, із заходу — лісопарком «Погулянка». На південно-східній околиці Майорівки розташована пам'ятка природи — Медова печера.

Історія

Первісно Маєрівкою у 1840-х роках була названа вулиця, що була прокладена серед садів, що належали ботаніку і помологу Йозефу Маєру (нинішня вул. Січових Стрільців). Вулиця вела від Краківського передмістя до Єзуїтського городу (нинішній парк імені Івана Франка)[1]. Продавши у 1841 році свої землі під забудову, Йозеф Маєр перебрався на Пасіки Личаківські (ділянка місцевості Пасіки вздовж нинішньої вул. Пасічної), заснувавши там фільварок Маєрівка[2]. З часом назва фільварку Маєрівка трансформувалася в сучасну назву місцевості — Майорівка.

У 1870—1880-х роках австрійською армією тут споруджено форти. Залишки земляних укріплень п'ятикутної форми на ділянці 75×60 м збереглися у лісовому масиві[3].

У 1930-х роках Майорівку придбав митрополит Андрей Шептицький й створив тут відпочинкову оселю для студентів Львівської греко-католицької семінарії та Богословської академії[4]. Нині на цій території розташований Львівський геріатричний пансіонат, створений на початку 1950 років[5]. Серед забудови якого ще збереглися давні будівлі фільварку, які пам'ятають часи семінаристів[6].

У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.

Сакральні споруди

Примітки

  1. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 261.
  2. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 256.
  3. ↑ Могитич Р. І. Передміські укріплення Львова XVII–XIX ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — № 18. — С. 115.
  4. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 333.
  5. ↑ Львівський геріатричний пансіонат. doma-prestarelyh.com.ua. Процитовано 19 червня 2026.
  6. ↑ Личаківське передмістя}, 2013, с. 324.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).