Мазсалаца
Мазсалаца Mazsalaca Ма́зсалаца Залісбу́рг Salisburg | |
|---|---|
— місто — | |
 Залісбурзький палац | |
 Герб | |
| Координати: 57°51′37″ пн. ш. 25°03′21″ сх. д. / 57.86028° пн. ш. 25.05583° сх. д. | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Ліфляндія |
| Край | Валміерський край |
| Перша згадка | 1533 |
| Площа | |
| • Повна | 3 км² |
| Висота над р.м. | 55 м |
| Населення (2016)[1] | |
| • Усього | 1326 |
| • Густота | 442/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-4215 |
| Вебсайт | www |
  Мазсалаца | |
 | |
Мазсалаца (латис. Mazsalaca, нім. Salisburg) — невелике місто в Валміерському краї Латвії.
Назва
Історія
Назва Мазсалаца зустрічається в 1861 році, коли з'явилися перші побудовані будинки. Поселення виникло завдяки вигідному географічному положенню. Ще зі стародавності тут було перехрестя великих доріг Руїена — Айнажі і Валміера — Пярну, а також великої кількості місцевих путівців.
Перші сліди поселень відносяться до рибацького селища кінця середнього неоліту (близько 5000 р. до н. е.). Пізніше це місце заселяється лівами. В топоніміці краю багато слідів лівського впливу, наприклад назва ріки Салаца.
До 1918 кількість жителів містечка досягала 1100 осіб, що жили в 80 будинках. Через 10 років у Мазсалаці, який на той час отримав статус міста, вже жило 1210 осіб у 87 будинках.
Головна церква міста, уперше згадана в 1533 — церква св. Марії, зруйнована під час Польсько-Шведської війни. У 1697 за наказом шведського короля Карла XI — відновлена. В 1890 на її місці побудували лютеранську церкву св. Анни[2].
Керівництво містом здійснює міське самоврядування, головою якого з 1987 року є Оярс Бекеріс.
Уродженці
- Марія Пекшена (1845—1903) — латиська жінка-драматург.
- Константін Пекшенс (1859—1928) — один з найбільших латиських зодчих.
- Аугустс Кірхенштейнс (1876—1963) — вчений-мікробіолог.
Цікаві факти
У жовтні 2009 року шведська телекомунікаційна компанія Tele2, що працює в Латвії, здійснила незвичайну рекламну акцію: поруч із Мазсалацею було інсценоване падіння невеликого метеорита: виритий кратер, застосовані піротехнічні ефекти. У підсумку новина про падіння метеорита протягом доби після 25 жовтня привернула широку увагу світового співтовариства. Однак уже через декілька днів було оголошено, що історія з метеоритом — розіграш, що, за словами представника Tele2, мав «надихнути латвійське суспільство» і привернути увагу до позитивних місцевих новин.[3][4]
Примітки
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ Apinis K. Latvijas pilsetu vesture. Riga, 1931. g., 42 сторінка (Історія міст Латвії) (латис.)
- ↑ Lenta.ru: б. СРСР: Латвійська поліція пробачила авторів розіграшу з метеоритом [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] // lenta.ru (рос.)
- ↑ На Латвію звалилася реклама — Газета. Ru [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.] // gazeta.ru (рос.)
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).