YaChudo

Маву

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Маву
Брат/сестраLisad Редагувати інформацію у Вікіданих

Маву-Ліза (варіант: Маху) — богиня-деміург у міфології племені гбе та західноафриканському культі вуду, яка асоціюється із Сонцем і Місяцем. Маву та Ліза є божественними сутностями, що разом утворюють єдине гендерно-нейтральне божество. Маву (Маху, Мау) та Ліза є дітьми Нана Булуку, а також батьками Оба Косо (Шанго), який серед народу фон відомий як Хебіосо.

Згідно з міфом, Маву є одноосібною творчинею людей із глини, тоді як її чоловік Ліза отримав від неї настанову навчити людство розбудовувати цивілізацію. Коли Маву створила Землю, все життя та все інше на ній, вона занепокоїлася, що світ може бути занадто важким, тому попросила первісного змія Айдо-Хведо згорнутися кільцем під землею та підняти її в небо. Коли вона попросила Аве — мавпу, яку також створила, — допомогти зліпити ще більше тварин із глини, він почав вихвалятися перед іншими й кинув виклик самій Маву. Гбаду, одна з перших Лоа, яку Маву народила від союзу з Лізою, побачила хаос на землі й наказала своїм дітям піти до людей і нагадати їм, що тільки сама Маву може дарувати Секполі — дихання життя. Гбаду доручила своїй доньці Міноні навчити людей використовувати пальмові кісточки як знамення від Маву-Лізи. Коли Аве, гордовита мавпа, видерся на небеса, щоб довести Маву, ніби він теж здатний дарувати життя, то зазнав повної невдачі. Ліза приготував йому миску каші з насінням смерті всередині та нагадав, що тільки його дружина Маву може давати життя, і так само вона може його відібрати.

Посилання на йоруба

З історичного погляду, культ Маву-Лізи фактично поширився на захід із земель йоруба, де знаходиться його коріння, у соціально-релігійну свідомість народів, що розмовляють мовою ґбе; спочатку через плато Агбоме (Абомей), яке потрапило під контроль централізованого королівства Дагомея. Маву — це Мово (Єйе Мово), жіноче божество та дружина Оріша (Обатали) в Іфе, тоді як Ліза — це Оріша, також відомий як Обатала та Осегбо/Осеремагбо[1], божество-творець і бог неба у йоруба. В Іфе, культурній колисці йоруба, обидва божества поєднані як близнюки Оріша-Ємово у спільних храмах.

Поступова трансформація слова «Оріша» (Orisa) на «Ліза» (Lisa) узгоджується із загальними правилами зміни запозичених слів походження йоруба в лексиконах гбе для відповідності фонології фон-гбе, які характеризуються певними звуковими зсувами, як-от: випадання початкових голосних (наприклад, Огун у Гун/Гу), перехід фонеми [B] у [V] (наприклад, Оба Аджо в Аваджо або Оїнбо в Йово)[2], а також заміна [R] на [L] (наприклад, Іроко в Локо[3], а також квартали Акоро/Окоро в (Порто-Ново) на Акло)[4].

Як етнологічні дослідження та дані, так і усні перекази, зібрані серед самих фон, підтверджують ці факти[5]. Серед народів, що розмовляють мовою гбе, зокрема Маву, а також спарений дуплекс Маву-Ліза, були піднесені до найвищої позиції в ієрархії вуду. Це божество стало державним у Дагомеї, проте, зрештою, Маву не була споконвічним явищем культури фон. Серед інших гбе-мовних народів, особливо еве, під впливом християнських місіонерів Маву було піднесено до статусу всемогутнього Бога[6].

Примітки

  1. ↑ Fatunmbi, Fá'lokun (1993). Obatala: Ifa and the Spirit of the Chief of the White Cloth (англ.). Original Publications. ISBN 978-0-942272-30-7. Процитовано 4 березня 2025.
  2. ↑ Bulletin du Comité d'études historiques et scientifiques de l'Afrique occidentale française (фр.). E. Larose. 1924. Процитовано 17 листопада 2023.
  3. ↑ Verger, Pierre (1995). Dieux d'Afrique: culte des Orishas et Vodouns à l'ancienne côte des esclaves en Afrique et à Bahia, la baie de tous les saints au Brésil (фр.). Editions Revue noire. с. 36. ISBN 978-2-909571-13-3. Процитовано 17 листопада 2023.
  4. ↑ Adefuye, Ade; Agiri, Babatunde (1987). History of the Peoples of Lagos State (англ.). Lantern Books. ISBN 978-978-2281-48-7. Процитовано 17 листопада 2023.
  5. ↑ Chrétien, Jean-Pierre (1 січня 1993). L'invention religieuse en Afrique: histoire et religion en Afrique noire (фр.). KARTHALA Editions. с. 254. ISBN 978-2-86537-373-4. Процитовано 17 листопада 2023.
  6. ↑ Joseph, Celucien L.; Cleophat, Nixon S. (5 травня 2016). Vodou in the Haitian Experience: A Black Atlantic Perspective (англ.). Lexington Books. ISBN 978-1-4985-0832-2. Процитовано 17 листопада 2023.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).