YaChudo

Нана Булуку

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Нана Булуку
КонфесіяКандомбле Редагувати інформацію у Вікіданих

Нана Булуку (також відома як Нана Буруку, Нана Буку або Нанан-Буклу) — це верховна богиня-деміург у традиційних західноафриканських віруваннях народів фон (Бенін, Дагомея) та еве (Того)[1][2][3]. Вона є однією з найбільш впливових постатей у західноафриканській теології. Культ Нани Булуку поширений серед багатьох етнічних груп, окрім фон, хоча і з певними регіональними відмінностями. Зокрема, у народів йоруба вона відома під ім'ям Нана Букуу, а у ігбо — як Олісабулува. Характер її шанування варіюється: у той час як одні спільноти здійснюють активне служіння безпосередньо їй, інші вшановують божеств нижчого порядку, що походять від неї, не виказуючи прямої ритуальної активності самій першородиці[1][4].

У міфології Дагомеї Нана Булуку постає як верховна мати-деміург, яка дала початок усьому всесвіту, а також народила духа місяця Маву та духа сонця Лізу. Після завершення акту творіння вона відійшла від справ, передавши управління світом своїм дітям — деміургам другого порядку Маву та Лізі. Нана Булуку вважається первинною творчинею, тоді як пара Маву-Ліза — вторинними творцями. Теологічна система, що ґрунтується на цих віруваннях, відома як Водун (Воду, Вуду)[5].

Згідно з дослідженнями Майї Дерен, деякі послідовники культу Воду вважають Нанан-Буклу андрогінною істотою, яка поєднує в собі одночасно чоловіче та жіноче начала[6].

Вшанування

Африка

Релігія Водун народу фон включає чотири взаємопов'язані елементи: публічні божества, персональні (приватні) боги, духи предків, магія та обереги[5]. У цій традиційній релігії Західної Африки процес творення розпочинається з Нани Булуку — верховного жіночого божества, яка народила Маву та Лізу і створила всесвіт[5]. Після завершення акту творення верховна матір пішла на спочинок, залишивши управління світом, божествами, духами та матерією парі Маву-Ліза (Місяць і Сонце, жіноче та чоловіче начала). Маву-Ліза створили численних другорядних недосконалих божеств. Згідно з віруваннями фон, жіноче божество Маву творило живих істот у співпраці з трикстером Легбою та змієм Айдо-Хведо. Цей метод творення наділив кожну істоту, зокрема людину, добром, злом та індивідуальною долею. У теології фон змінити зумовлену частку можна лише шляхом умилостивлення нижчих богів та Легби. Це вимагає проведення ритуалів і принесення дарів молодшим божествам та духам предків, які, як вважається, здатні надавати допомогу людям[5][3][7].

Америка

Під час колоніальної епохи мільйони західноафриканців були поневолені та вивезені через Атлантику для роботи на плантаціях цукрової тростини, бавовни та тютюну. Разом із собою вони принесли свої релігійні уявлення, зокрема культ Нани Булуку.

У традиціях Кандомбле Жеже та Тамбор-де-Міна її вшановують під ім'ям Нана (Nanã), а в Кандомбле Кету — як Нана Буруку (Nana Burukú). У цих віруваннях вона постає в образі надзвичайно старої жінки, вік якої перевищує вік самого всесвіту. Її культ зберігся у колишніх французьких, нідерландських та британських колоніях Вест-Індії, зокрема серед громад африканського походження у Французькій Гвіані, Суринамі, Гаяні, Бразилії, Тринідаді, Мартиніці, Гаїті та на інших островах Карибського басейну[8][2].

В культурі

  • У 2023 році вийшов фільм «Pichaikaran 2», у якому представлена пісня тамільською мовою під назвою «Nana Buluku». У тексті композиції Нана Булуку згадується як божество, а також ідеться про дружбу танцюриста з цією богинею

Див. також

  • Олодумаре

Примітки

  1. ↑ а б Teresa N. Washington (2005). Our Mothers, Our Powers, Our Texts: Manifestations of Àjé in Africana Literature. Indiana University Press. с. 63—64. ISBN 0-253-00319-9.
  2. ↑ а б Greene, Sandra E. (1996). Religion, History and the Supreme Gods of Africa: a Contribution To the Debate. Journal of Religion in Africa. Brill Academic Publishers. 26 (2): 122—138. doi:10.1163/157006696x00037.
  3. ↑ а б Toyin Falola; Nana Akua Amponsah (2012). Women's Roles in Sub-Saharan Africa. ABC-CLIO. с. 70. ISBN 978-0-313-38545-2.
  4. ↑ Geoffrey Parrinder (2014). West African Religion: A Study of the Beliefs and Practices of Akan, Ewe, Yoruba, Ibo, and Kindred Peoples. Wipf & Stock. с. 28—29. ISBN 978-1-4982-0492-7.
  5. ↑ а б в г Molefi Kete Asante; Ama Mazama (2009). Encyclopedia of African Religion. SAGE Publications. с. 270—273. ISBN 978-1-4129-3636-1.
  6. ↑ Divine Horsemen: The Living Gods of Haiti by Maya Deren, page 55
  7. ↑ Cosentino, Donald (1987). Who Is That Fellow in the Many-Colored Cap? Transformations of Eshu in Old and New World Mythologies. The Journal of American Folklore. 100 (397): 261—275. doi:10.2307/540323. JSTOR 540323.
  8. ↑ Patrick Taylor; Frederick I. Case (2013). The Encyclopedia of Caribbean Religions. University of Illinois Press. с. 742—746, 1134—1139. ISBN 978-0-252-09433-0.

Додаткова інформація

  • Чарльз Спенсер Кінг., «Давня релігія природи»
  • Чарльз Спенсер Кінг, «IFA Y Los Orishas: La Religion Antigua De LA Naturaleza»

Посилання

[The Children of Dahomey у Wayback Machine (арх. 4 квітня 2005)]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).