М'янмський к'ят
| М'янмський к'ят | |
|---|---|
| бірм. ကျပ် англ. Kyat фр. Kyat | |
  | |
| Коди і символи | |
| Код ISO 4217 | MMK (104) |
| Символи | K  |
| Територія обігу | |
| Держава(и) | М'янма |
| Монети і банкноти | |
| Банкноти | 50, 100, 200, 500, 1000, 5000, 10000, 20000 к'ят |
| Монети | 1, 5, 10, 50, 100 к'ят (рідко використовуються) |
| Історія | |
| Уведена в обіг | 1 липня 1952 |
| Валюта-попередниця | Бірманська рупія |
| Виробництво монет та банкнот | |
| Центральний банк | Центральний банк М'янми |
| Вебсайт | www.cbm.gov.mm |
| Валютні курси | |
| €1 | MMK () |
| $1 | MMK () |
| UAH1 | MMK () |
| Інфляція | 23% (оцінка 2023) |
| Пов'язані валюти | = 0.0006311 євро |
 М'янмський к'ят у Вікісховищі | |
М'янмський к'ят (бірм. ကျပ်, англ. Kyat, фр. Kyat) — національна валюта М'янми (до 1989 року — Бірми).
Місцеві назви: ча, джа. Один к'ят дорівнює 100 п'я. З 1952 року по 1989 рік мав назву Бірманський к'ят, з 1989 року — М'янмський к'ят.
Емісією місцевої валюти займається Центральний банк М'янми. В обігу перебувають банкноти номіналом 50, 100, 200, 500, 1000, 5000, 10000 та 20000 к'ят.
Термін «к'ят» походить від бірманської одиниці виміру ваги к'ятта (бірм. ကျပ်သား), що дорівнює 16,3 грама срібла.
Банкноти номіналом 50 п'я, 1, 5, 10 та 20 к'ят через їхню низьку купівельну спроможність та інфляцію можна зустріти дуже рідко. К'ят, або джа, знаходиться в обігу не на всій території країни. Так, наприклад, на північному сході М'янми замість національної валюти часто використовують китайські юані.
Історія
Ранній період та Перший к'ят (1852–1889)
Поняття «к'ят» зустрічається вже наприкінці XIX століття. Це було місцеве найменування спільної для кількох держав Індокитаю (Бірма, Сіам, Лаос, Камбоджа) одиниці вимірювання — тікаля, що слугував як грошовою одиницею, так і одиницею вимірювання маси.
У 1852–1878 роках, при королі Міндоні, був заснований Королівський монетний двір в Мандалаї. На базі тікаля (к'яту), який був прирівняний до індійської рупії, були випущені перші бірманські монети, у тому числі номіналом в 1 к'ят (срібло) та в 1 п'я (мідь, 1/64 або 1 / 80 к'ят). На аверсі цих монет був зображений Королівський павич, тому їх часто називали «павичевими монетами». Вони перебували в обігу до 1 квітня 1892 року, коли Бірма була остаточно підкорена Британською імперією, і к'ят був замінений індійською рупією.
До війни 1937 року на території Бірми в обігу перебували банкноти Резервного банку Індії. Це були індійські рупії зі штампом «Законний платіжний засіб у Бірмі». Згодом їх замінили на білети Бірманського грошового управління, що знаходилося в Лондоні. Вони дістали назву «бірманські рупії». Бірманська рупія прирівнювалася до індійської.
Другий к'ят (1943–1945)
З 1943 року, під час японської окупації, в грошовий обіг держави почала входити військова валюта, що мала назву місцевих грошей. Були випущені банкноти номіналом в к'ятах, які ділилися на 100 центів. Ця валюта знецінилася і стала нікчемною після поразки Японії у Другій світовій війні. У 1945 році їх змінили гроші Британської військової адміністрації, які перебували в обігу за часів окупації Бірми англійцями.
Банкноти Другого к'ята (1944–1945)
| Серія 1944–1945 років | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри | Основний колір | Опис | Дата випуску | Примітка | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Водяний знак | |||||
|
|
1 к'ят | 109 × 63 мм | Синій | Павич та "1 к'ят" бірманською мовою на фоні сонця, що сходить | Королівський палац у Мандалаї | "Бамар" (Бірма) бірманською мовою в гільйошному візерунку | 1944 | |
|
5 к'ят | 130 × 72 мм | Червоний | Павич та "5 к'ят" бірманською мовою на фоні сонця, що сходить | |||||
|
|
10 к'ят | 146 × 84 мм | Зелений | Павич та "10 к'ят" бірманською мовою на фоні сонця, що сходить | ||||
|
|
100 к'ят | 160 × 90 мм | Яскраво-помаранчевий | Павич та "100 к'ят" бірманською мовою на фоні сонця, що сходить | ||||
|
|
100 к'ят | 155 × 95 мм | Темно-синій | Павич та "100 к'ят" поверх бірманських цифр "100" із зображенням голови держави Ба Мо праворуч | Королівський палац у Мандалаї в центрі, оточений бірманськими нагами, з цифрою "100" ліворуч і праворуч | Зображення голови держави Ба Мо | 1945 | |
Третій к'ят (з 1952 року)
Лише через кілька років після здобуття незалежності, 1 липня 1952 року, почав випускатися сучасний бірманський к'ят. Він замінив рупію за курсом 1:1. Також було проведено децималізацію валюти: к'ят став ділитися на 100 п'я.
Монети
У 1952 році були введені монети номіналом 1, 5, 10, 25 та 50 п'я та 1 к'ят. На аверсі зображувався чінте (міфічний лев). Пізніше, у 1966 році, дизайн змінили, додавши зображення Аун Сана.
У 1999 році була випущена нова серія монет номіналом 1, 5, 10, 50 та 100 к'ят. Це були перші монети з латинськими літерами. Через високу інфляцію ці монети наразі майже не використовуються в обігу, хоча формально залишаються платіжним засобом.
| Монети випуску 1956-1966 років | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Технічні параметри | Опис | Дата випуску | |||||
| Аверс | Реверс | Діаметр | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | ||
|
1 п'я | 18 мм | 2.2 г | Бронза (90% мідь, 10% цинк) | Гладкий | Чінте | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 | |
|
|
5 п'я | 19.5 мм | 3.17 г | Мідно-нікелевий сплав | Гладкий | Чінте | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 |
|
10 п'я | 19.5 мм | 4.46 г | Мідно-нікелевий сплав | Гладкий | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 | ||
|
25 п'я | 24.1 мм | 6.78 г | Мідно-нікелевий сплав | Гладкий | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 | ||
| 50 п'я | 26 мм | 7.8 г | Мідно-нікелевий сплав | Рифлений | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 | |||
| 1 к'ят | 30.5 мм | 11.65 г | Мідно-нікелевий сплав | Рифлений | Номінал цифрою, номінал словом, рік карбування, квітковий орнамент | 1956 | |||
Деномінації та політичні потрясіння
Історія бірманського к'ята тісно пов'язана з політичними подіями в країні. У 1985 та 1987 роках генерал Не Він проводив раптові деномінації (вилучення з обігу) банкнот великих номіналів без компенсації населенню.
- У листопаді 1985 року були вилучені банкноти 50 та 100 к'ят. Натомість випустили незвичний номінал 75 к'ят (на честь 75-річчя Не Віна).
- У вересні 1987 року були без попередження анульовані банкноти номіналом 25, 35 та 75 к'ят. Це знищило близько 75% грошової маси в країні та заощадження мільйонів громадян. Натомість були введені банкноти 45 та 90 к'ят (оскільки ці числа діляться на 9, яке Не Він вважав щасливим). Економічний хаос, викликаний цими діями, став однією з причин масових протестів 1988 року (Повстання 8888).
Після зміни назви країни на М'янму 20 червня 1989 року почали випускатися нові банкноти. Старі банкноти не були офіційно вилучені, але поступово вийшли з ужитку через інфляцію та зношення.
Банкноти Третього к'ята (1972–1987)
| Серія 1972-1987 років | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри | Основний колір | Опис | Дата | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | випуску | вилучення | |||
|
|
1 к'ят | 124 × 60 мм | Зелений | Генерал Аун Сан | Ткацький верстат | 31 жовтня 1972 | Вийшли з обігу через інфляцію |
|
|
5 к'ят | 136 × 70 мм | Синій | Пальма | 31 жовтня 1973 | ||
|
|
10 к'ят | 146 × 80 мм | Червоно-коричневий | Церемоніальна чаша | 30 червня 1973 | ||
|
|
15 к'ят | 149 × 71 мм | Світло-зелений | Різьблення по дереву із зображенням Завджі | 1 серпня 1986 | ||
|
|
25 к'ят | 155 × 90 мм | Помаранчевий | Пінсарупа (міфічна істота) | 3 листопада 1985 | 5 вересня 1987 | |
|
|
35 к'ят | 155 × 74 мм | Фіолетовий | Нат Тар | 1 серпня 1986 | 5 вересня 1987 | |
|
|
45 к'ят | 158 × 77,5 мм | Синьо-зелений | Такін По Хла Гьї (лідер робітників) | Нафтовики та нафтові вишки | 22 вересня 1987 | Вийшли з обігу |
|
|
50 к'ят | 166 × 100 мм | Жовто-коричневий | Генерал Аун Сан | Лау Ка Нат | Липень 1979 | 3 листопада 1985 |
|
|
75 к'ят | 161 × 77 мм | Коричневий | 10 листопада 1985 | 5 вересня 1987 | ||
|
|
90 к'ят | 167 × 80 мм | Світло-зелений | Сая Сан (керівник селянського повстання) | Селяни та віз з волами | 22 вересня 1987 | Вийшли з обігу |
|
|
100 к'ят | 176 × 110 мм | Світло-зелений | Генерал Аун Сан | Саунг (бірманська арфа) | 1 серпня 1976 | 3 листопада 1985 |
Сучасний стан та поточна серія
1 жовтня 2009 Центральний банк М'янми почав випуск банкноти 5000 к'ят. Розміром 150×70 мм, на лицьовій стороні зображений білий слон, на звороті — Центральний банк країни, з написом номіналу англійською мовою.
15 червня 2012 року було введено в обіг банкноту номіналом 10 000 к'ят.
Протягом тривалого часу на банкнотах М'янми зображувалися міфічні леви (чінте), а портрет національного героя генерала Аун Сана був прибраний після 1987 року. Однак у 2020 році Центральний банк М'янми випустив нову серію банкнот (500 та 1000 к'ят) з портретом Аун Сана, що стало символічним поверненням його образу на національну валюту вперше за 30 років.
У липні 2023 року, на тлі економічної нестабільності після військового перевороту 2021 року, було анонсовано випуск банкноти номіналом 20 000 к'ят. Вона була випущена обмеженим тиражем на честь завершення будівництва статуї Будди та народження білого слона.
| Поточна серія (з 1989 року) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри | Основний колір | Опис | Дата випуску | Примітка | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Водяний знак | |||||
|
|
50 п'я | 110 × 55 мм | Аверс: Фіолетовий та помаранчевий Реверс: Різнокольоровий |
Саунг (арфа) | Гільйошний візерунок | "BCM" | 27 березня 1994 | |
|
|
1 к'ят | Помаранчевий | Генерал Аун Сан | Гільйошний візерунок | Аун Сан | 1 березня 1990 | ||
|
|
Синьо-фіолетовий | Чінте | Веслування на човні на озері Кандавг'ї, Янгон | "BCM" | 31 жовтня 1996 | |||
|
|
5 к'ят | 130 × 60 мм | Коричневий і синій | Гра в м'яч чінлон | Чінте | 1 травня 1995 | ||
| Бюст Чінте над номіналом | 1997 | ||||||||
|
|
10 к'ят | Фіолетовий | Каравейк (королівський човен) | Чінте | 1 травня 1995 | |||
| Бюст Чінте над номіналом | 1997 | ||||||||
|
|
20 к'ят | 145 × 70 мм | Зелений | Народний парк та Фонтан слонів, Янгон | Бюст Чінте над номіналом | 27 березня 1994 | ||
|
|
50 к'ят | Помаранчево-коричневий | Майстер лакових виробів | Чінте | ||||
| Бюст Чінте над номіналом | 1997 | ||||||||
|
|
100 к'ят | Синій, зелений та рожевий | Реставрація храму | Чінте | 27 березня 1994 | |||
| Бюст Чінте над номіналом | |||||||||
| 200 к'ят | 165 × 80 мм | Темно-зелений | Слон-лісоруб | Чінте | 27 березня 1990; 1998 | ||||
| Бюст Чінте над номіналом | |||||||||
|
|
150 × 70 мм | 11 грудня 2004 | Номінал над водяним знаком | |||||
| 500 к'ят | 165 × 80 мм | Фіолетовий та коричневий | Статуя генерала Махабандули | Чінте | 27 березня 1994 | ||||
| Бюст Чінте над номіналом | |||||||||
|
|
150 × 70 мм | Бюст Чінте над номіналом | 10 жовтня 2004 | Номінал під водяним знаком | ||||
|
|
Червоний та рожевий | Аун Сан | Штаб-квартира Центрального банку М'янми в Найп'їдо | 19 липня 2020 | ||||
|
|
1000 к'ят | 165 × 80 мм | Зелений та фіолетовий | Міністерство фінансів та доходів | Чінте | Листопад 1998 | Номінал над водяним знаком | |
| Бюст Чінте над номіналом | |||||||||
|
|
150 × 70 мм | 11 жовтня 2004 | Номінал під водяним знаком | |||||
|
|
|
Синій | Аун Сан | Будівля парламенту в Найп'їдо | Бюст Аун Сана над номіналом | 4 січня 2020 | Номінал над водяним знаком | ||
|
|
|
5000 к'ят | Помаранчевий та рожевий | Білий слон | Будівля парламенту в Найп'їдо | Профіль слона над номіналом | 1 жовтня 2009 | ||
|
|
10 000 к'ят | Синій, червоний, фіолетовий, зелений, коричневий та жовтий | Модифікований герб М'янми | Рів Королівського палацу в Мандалаї | Профіль квітки лотоса над номіналом | 15 червня 2012 | ||
|
|
20 000 к'ят | Зелений та жовтий | Білий слон | Мости через річку Іраваді в Мандалаї | Профіль слона над номіналом | 31 липня 2023 | ||
Валютний курс
До 2012 року в М'янмі існував фіксований офіційний курс (близько 6 к'ят за 1 долар США), який суттєво відрізнявся від ринкового курсу «чорного ринку» (який міг сягати 800-1000 к'ят за долар). 2 квітня 2012 року Центральний банк М'янми перейшов до плаваючого валютного курсу, встановивши початковий курс на рівні 818 к'ят за долар, що наблизило офіційний курс до реального.
Після військового перевороту 2021 року курс к'ята стрімко впав. Станом на серпень 2022 року на неофіційному ринку за 1 долар давали близько 3500 к'ят, а у травні 2024 року курс на чорному ринку сягнув 5000 к'ят за долар.
Сертифікати обміну іноземної валюти (FEC)
У 1993 році в М'янмі були введені сертифікати обміну іноземної валюти (Foreign Exchange Certificates — FEC), які були еквівалентні долару США.
- Раніше іноземні туристи, які приїжджали до країни не за запрошенням і окремо від туристичної групи, були зобов'язані обміняти певну суму (зазвичай 200 доларів США) на ці сертифікати.
- У березні 2013 року уряд М'янми скасував систему FEC, дозволивши туристам вільно обмінювати валюту та користуватися к'ятами.
Цікаві факти
- Вільне ввезення та вивезення національної валюти заборонено. Можна ввозити іноземну валюту без обмежень, проте суми понад 10 000 доларів США підлягають декларуванню. При виїзді з країни к'ят обмінюється на іноземну валюту за наявності довідки про попередній обмін.
- На 2017 рік було складно обміняти або продати м'янмські к'яти в Таїланді, але їх можна було купити.
- Купюри номіналом 45 та 90 к'ят, випущені у 1987 році, були обрані через віру диктатора Не Віна в нумерологію (обидва числа діляться на 9).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).