Лі Андерссон
| Лі Андерссон швед. Li Sigrid Andersson | |
|---|---|
| Ім'я при народженні: | швед. Li Sigrid Andersson |
| Народження: | 13 травня 1987[1][2] (39 років) Турку, Фінляндія[1] |
| Національність: | фінські шведи[4] |
| Країна: | |
| Освіта: | Академія Обо |
| Партія: | Лівий союз |
| Батько: | Jan-Erik Anderssond |
| Нагороди: | |
| | |
Лі Сігрід Андерссон (швед. Li Sigrid Andersson; нар. 13 травня 1987, Турку, Фінляндія) — фінська ліва політична діячка, депутатка парламенту Фінляндії (з 2015), голова партії Лівий союз (з 2016); членкиня міської ради Турку. Міністерка освіти Фінляндії в кабінеті Рінне з 6 червня 2019 року.
Біографія
З родини етнічних шведів. Народилася в Турку в сім'ї художника і скульптора Яана-Еріка Андерссона і журналістки Сів Скогман.
За спогадами, у 16 років вирішила вступити в молодіжну організацію Лівого союзу після читання газетних статей Пааво Аргінмякі[5], який тоді керував цією організацією. У 2010 році закінчила зі ступенем магістра політології Академію Або, де вивчала міжнародне право, права людини і питання біженців. Пройшла курси російської мови і культури.
У 2012 році вийшла написана нею і двома співавторами книга про правий екстремізм і популізм у Фінляндії; презентації цієї книги неодноразово зривали представники описаних у ній ультраправих рухів.
На парламентських виборах 2015 року була обрана депутаткою едускунти від виборчого округу Варсинайс-Суомі, після виборів обрана заступницею голови парламентської групи Лівого союзу. Членкиня парламентського комітету з питань культури.
У лютому 2016 року 28-річна Андерссон заявила про намір балотуватися на пост голови партії Лівий союз[6] і на неофіційних виборах 6 червня 2016 року отримала 3913 (61,85 %) голосів, після чого інші кандидати зняли свої кандидатури. На партійному з'їзді, що проходив у Оулу, 11 червня 2016 року Андерссон була обрана головою (лідеркою) партії, змінивши на цьому посту Пааво Аргінмякі. За словами Андерссон, метою партії є перетворення Фінляндії «на суспільство, в якому потреби громадян і права людини важливіші за гроші»[5].
У листопаді 2019 року була переобрана головою партії, при цьому інших претендентів на цей пост не було[7].
Публікації українською
- «Ми вже це проходили»: європарламентарі про провал ультраправих в Північній Європі // Спільне, 06.05.2025
Примітки
- ↑ а б Finnish MP database — Едускунта.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
- ↑ HS: Vem är årets finlandssvensk? // Hufvudstadsbladet — Гельсінкі: KSF Media, 2017. — ISSN 0356-0724; 1237-9034; 2243-0938
- ↑ а б Ли Андерссон избрана председателем Союза левых сил: «Мудрость не скрывается в лидерах» // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 11 червня 2016. }}
- ↑ STT: Li Andersson lähtee vasemmistoliiton puheenjohtajakilpaan. Yle Uutiset. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- ↑ Ли Андерссон переизбрана главой Союза левых сил. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 18 листопада 2019? (довідка)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).