Подкопаєва Лілія Олександрівна

Лілія Олександрівна Подкопаєва
Загальна інформація
Національність	українка
Громадянство	Україна  СРСР
Місце проживання	США
Народилася	15 серпня 1978 (48 років) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст	155 см[1][2][…]
Вага	42 кг[4]
Alma mater	Донецьке вище училище олімпійського резерву імені Сергія Бубки
Вебсторінка	podkopayeva.com
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	спортивна гімнастика
Нагороди Спортивна гімнастика Представник  Україна Олімпійські ігри Золото Атланта 1996 Абсолютна першість Золото Атланта 1996 Вільні вправи Срібло Атланта 1996 Колода Чемпіонат світу Золото Сабае 1995 Абсолютний залік Золото Сабае 1995 Опорний стрибок Срібло Брисбен 1994 Колода Срібло Сабае 1995 Колода Срібло Сабае 1995 Різновисокі бруси Чемпіонат Європи Золото Стокгольм 1994 Вільні вправи Золото Бірмінгем 1996 Абсолютна першість Золото Бірмінгем 1996 Різновисокі бруси Золото Бірмінгем 1996 Колода Срібло Стокгольм 1994 Колода Бронза Стокгольм 1994 Команда Бронза Стокгольм 1994 Опорний стрибок Бронза Бірмінгем 1996 Команда Бронза Бірмінгем 1996 Опорний стрибок Ігри доброї волі Золото Санкт-Петербург 1994 Змішана команда Золото Санкт-Петербург 1994 Опорний стрибок Бронза Санкт-Петербург 1994 Команда Бронза Санкт-Петербург 1994 Вільні вправи Кубок Європи Золото Рим 1995 Колода Золото Рим 1995 Різновисокі бруси Срібло Брюссель 1993 Опорний стрибок Срібло Рим 1995 Опорний стрибок Бронза Брюссель 1993 Колода Бронза Брюссель 1995 Вільні вправи
Подкопаєва Лілія Олександрівна у Вікісховищі

Лі́лія Олекса́ндрівна Подкопа́єва (нар. 15 серпня 1978, Донецьк) — українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужена майстриня спорту України (1994). Суддя міжнародної категорії.

Володарка Кубка Європи (1995); має 45 золотих, 21 срібних та 14 бронзових медалей. Абсолютна чемпіонка світу зі спортивної гімнастики (1995), чемпіонка Європи (1996), Олімпійська чемпіонка Ігор в Атланті (1996).

Народилася 15 серпня 1978 року в Донецьку. Спортивною гімнастикою почала займатися завдяки своїй бабусі з п'яти років.^[5]

У 1993 році виграла звання чемпіонки України та вперше взяла участь у чемпіонаті світу.

На чемпіонаті світу 1994 року зайняла шосте місце у багатоборстві й завоювала срібну медаль у вправах на колоді.

На чемпіонаті світу 1995 року стала абсолютною чемпіонкою, завоювала золоту медаль в опорному стрибку і срібні на брусах і на колоді.

На початку 1996 року Лілія отримала на тренуванні важку травму — зламала два ребра після падіння з колоди.^[5] Однак вже в травні виступила на чемпіонаті Європи, завоювавши золоті медалі в багатоборстві, на брусах і вільних вправах, а також бронзові медалі в опорному стрибку і командному заліку.

На Олімпійських іграх 1996 року вона стала чемпіонкою в абсолютній першості і вільних вправах, а також завоювала срібну медаль на колоді. Лілія Подкопаєва стала єдиною гімнасткою — абсолютною олімпійською чемпіонкою, яка не завоювала медаль в команді, оскільки збірна України зайняла п'яте місце.

Після Олімпіади Лілія планувала продовжувати виступи і у 1997 році на першому командному чемпіонаті Європи з гімнастики у складі збірної України завоювала бронзову медаль. Але травми змусили її завершити кар'єру.

У 2014 році Подкопаєва виступила на гала-заході в Мексиці, використовуючи хореографію, подібну до тієї, яку вона виконувала в Атланті, а також виконуючи сальто назад та округлення.^[6]

У 2014 році Подкопаєва виступила на гала-концерті в Мексиці, використовуючи хореографію, схожу на ту, що вона виконувала у вправі на підлозі в Атланті, а також виконуючи сальто назад і кульбіт.^[7]

У 2019 році Подкопаєва приєдналася до тренерського складу клубу «Perimeter Gymnastics» при Єврейському громадському центрі імені Маркуса в Атланті.^[8]

2006 року Укрпошта випустила поштову марку України, на якій зображена Лілія Подкопаєва.^[9] У 2008 році до тридцятиріччя гімнастки ООН випустила поштову марку США, на якій зображено Лілію Подкопаєву.^[10]

• У 2001 році закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України, тренер-викладач.
• У 2002 році вступила до Донецької академії управління.

Колишній чоловік (з 25 грудня 2004^[11] по січень 2009) Тимофій Нагорний^[12][13] — бізнесмен, організатор спортивних шоу, директор компанії «Спорт-сервіс», зараз продюсер Мікі Ньютон^[14][15][16]. Пара була разом 7 років, із них 4 у шлюбі.^[17][18] Має трьох дітей.

У 2004 році Лілію сильно побили невідомі, після цього вона пережила кілька операцій, лікарі прогнозували, що вона навряд чи зможе мати дітей. Влітку 2006 року Подкопаєва з Нагорним всиновити хлопчика Вадима, а в процесі всиновлення Лілія дізналася, що вагітна. Названий син Вадим Нагорний (народився 27 листопада 2005). Його усиновили 13 липня, а забрали з інтернату 31 липня 2006-го^[17].

10 листопада 2006 року у Лілії та Тимофія народилася дочка Кароліна. Названа на честь своєї хрещеної Ані Лорак.^[19]

Чоловік — бізнесмен Ігор Дубінський. 2020 року у пари народилася донька Евеліна^[20].

Мати Людмила Петриченко, померла 11 квітня 2026 року в США^[21], її поховано на Арлінгтонському кладовищі (Arlington Memorial Park) у штаті Джорджія^[22].

Батько Лілії покинув родину, коли дівчинка мала два роки, Лілію виховували мама і бабуся з дідусем. Батько з'явився в її житті, коли Лілія була вже дорослою^[23].

Після закінчення спортивної кар'єри Подкопаєва відкрила в США бізнес з виробництва спортивного одягу, взялася за створення в Донецькій області мережі гімнастичних шкіл. Стала засновницею і головою благодійного фонду «Здоров'я поколінь». У 2002 році Подкопаєва започаткувала Міжнародний спортивний фестиваль «Золота Лілія» — виставку за участю гімнастів, акробатів та танцюристів. Вона зазначила: «Для нас важливо показати видатних людей та найяскравіші таланти, щоб наступне покоління могло брати приклад з найкращих із найкращих»^[24].

У 2005 році Подкопаєва стала послом доброї волі ООН з ВІЛ/СНІДу в Україні.^[25] Вона також є послом Ради Європи з питань спорту, толерантності та чесної гри.^[26]

У 2014 році профінансувала реставрацію будинку офіцерів у м. Дубно для розміщення у ньому Дубенської ДЮСШ.

У 2022 році засудила російську агресію, закликала «зупинити війну»^[27]. Для підтримки особливо вразливих верств населення України Лілія перезапустила в США фонд «Здоров'я поколінь» — «Health of Generations».

• 2006 року перемогла на українській версії проєкту «Танці з зірками». У парі з Сергієм Костецьким у вересні 2008 року представила Україну на Танцювальному конкурсі «Євробачення» 2008, де вони зайняли 3 місце.^[28]

• У червні 2011 року поблизу Севастополя почалися зйомки спортивно-розважального шоу «Я — герой!», в якому ведучими стали: Лілія Подкопаєва, Сергій Притула та Олександр Педан.^[29] Шоу показали восени на Новому каналі.^[30]

• Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабае), Європи (1996, Велика Британія, Бірмінгем).
• Володарка Кубка Європи (1995).
• У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.
• Виступала за товариство «Динамо».
• Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей.
• Організатор турніру «Золота лілія».
• Переможниця другого сезону українського шоу «Танці з зірками» разом з хореографом Сергієм Костецьким

• Почесна відзнака Президента України (21 грудня 1995) — за видатні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України у світовому спортивному співтоваристві^[31]
• Відзнака Президента України — хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України у світі^[32]
• Орден «За заслуги» II ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури та спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх^[33]
• Орден княгині Ольги III ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[34]
• Орден княгині Ольги II ст. (5 грудня 2025) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні, багаторічну плідну професійну діяльність та з нагоди 35-річчя створення Національного олімпійського комітету України^[35]
• Орден княгині Ольги II ст. (3 вересня 2026) — за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні та багаторічну професійну діяльність^[36]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (13 серпня 2003)^[37]
• Орден Святого Станіслава^[38].
• Лауреат премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2012).

Довго не розмовляла українською мовою. За власними згадками, коли президент Ющенко запровадив політику українізації, у Лілії виникав спротив, вона не сприймала українську, мова здавалася їй «штучною». Після повномасштабного вторгнення перейшла на українську^[23].