Лівча
| Село | |
|---|---|
Лівча пол. Łówcza | |
Колишня греко-католицька церква, нині римо-католицька каплиця | |
| Координати 50°17′00″ пн. ш. 23°17′00″ сх. д. / 50.2833° пн. ш. 23.2833° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Любачівський повіт |
| Гміна | Наріль |
| Перша згадка | 1483 |
| Населення | 494 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 37-614 |
| Автомобільний код | RLU |
| SIMC | 0606903 |
| GeoNames | 765949 |
| OSM | ↑2004586 ·R (Ґміна Наріль) |
Лівча Лівча (Польща) Лівча Лівча (Підкарпатське воєводство) | |
![]() | |
| | |
Лівча (пол. Łówcza) — село в Польщі, у гміні Наріль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 494 особи (2011[1]).
Розташування
Село лежить на Терногородському плато.
Історія
Село знаходиться у давньому українському етнічному субрегіоні Любачівщина на сході Надсяння.
Вперше село згадано в архівних документах 1483 р. Від 1618 р. — королівське село.
У 1880 р. населення — 1134 осіб (706[2] греко-католиків). В селі діяла хата-читальня «Просвіти». В селі діяла трикласна двомовна школа, у якій навчалося 68 дітей римо-католиків, 136 — греко-католиків, 5 — юдеїв.
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців, з них 1110 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 420 поляків і 90 євреїв[3]. Село входило до ґміни Ліпско Любачівського повіту Львівського воєводства.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова ця територія належала до радянської зони впливу. Село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Львівської області[4], а 17 січня 1940 року — до Горинецького району. Внаслідок обміну Сталіном Закерзоння (включно з Холмщиною) на Литву Лівча стало прикордонним селом і було виселене. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. За німецької окупації у селі діяла українська школа[5]. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, але вони чинили спротив у рядах УПА і підпілля ОУН. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[6].
У Лівчі 1945 р. воїни УПА розгромили пост польської поліції.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 237 | 53 | 161 | 23 |
| Жінки | 257 | 59 | 135 | 63 |
| Разом | 494 | 112 | 296 | 86 |
Пам'ятки
- Дерев'яна церква Преп. муч. Параскевії з 1799 р., (тепер — костел) і дзвіниця з 1920 р.
- Рештки поміщицького двору і парк XVIII—ХІХ ст.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лівча
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1880, с. 197. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 46.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Любачів. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- З історії Любачівщини [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.].
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

