Лютефіск
| Походження | |
|---|---|
| Входить у національні кухні | Норвезька кухня і шведська кухня |
| Необхідні компоненти | гідроксид натрію і G. morhua |

Лютефіск (норв. lutefisk, швед. lutfisk, дослівно риба лугом) — традиційна скандинавська рибна страва, що зазвичай готується з тріски і популярна в Норвегії, Швеції та деяких районах Фінляндії.
Для приготування сушену рибу замочують у лужному розчині каустичної соди або гідроксиду натрію (раніше використовували березову золу, що також має лужні властивості) на три доби, після чого вимочують кілька днів у чистій воді. Внаслідок хімічної реакції рибних білків із лугом риба набуває ніжної желеподібної консистенції й специфічного гострого запаху.
Надалі лютефіск підлягає тепловій обробці: кілька хвилин його варять у дуже солоній воді. Страву подають із гороховим пюре, беконом, відварною картоплею, як приправу пропонують гірчицю і сир із козячого молока, капусту з морквою. Деякі віддають перевагу лютефіску з картопляними млинчиками. З алкогольних напоїв до лютефіску подають норвезьку горілку Аквавіт (акевіт) та пиво.[1]
Лютефіск — традиційний зимовий, різдвяний делікатес, який і зараз[коли?] досить популярний у народів Скандинавії попри свій незвичайний смак (протягом 2001 року в Норвегії з'їли понад 2600 т цієї страви)[2].
Історія

Перша згадка про лютефіск належить до 1555 року, коли шведський учений і дипломат Олаф Магнус у своїх працях докладно описав процес виробництва страви. Легенда пов'язує походження екзотичної страви з кораблем вікінгів (або з рибним складом), у який вдарила блискавка і спалила його, а риба, яка знаходилася на кораблі, змішалася з золою. Через деякий час вікінги вирішили спробувати рибу, попередньо вимочивши у воді, і були здивовані смаком страви.[1]
Американський кулінарний критик Джеффрі Стейнгартен, автор книги «Той, що їсть все», так відгукувався про лютефіск:
«Лютефіск — це не їжа, а зброя масового ураження. Це приклад їжі, смак якої ні на що не схожий, але при цьому викликає такі сильні емоції, що буквально відправляє людину в нокаут».[1]
Примітки
- ↑ а б в Джанян С. / 475781.html Кулінарний нокаут. Тріска лугом[недоступне посилання з липня 2019] / / svobodanews.ru ((підтверджено | 2 | 9 | 2009))
- ↑ О. Захарова. Норвезька любов [Архівовано 2023-10-04 у Wayback Machine.] / / «Гастрономъ», # 9 (56), 2006 ((підтверджено | 2 | 9 | 2009))
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).