YaChudo

Луразидон

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Луразидон
Систематична назва (IUPAC)
(3aR,4S,7R,7aS)-2-{(1R,2R)-2-[4-(1,2-benzisothiazol-3-yl)piperazin-1-ylmethyl] cyclohexylmethyl}hexahydro-4,7-methano-2H-isoindole-1,3-dione
Ідентифікатори
Номер CAS 367514-87-2
Код ATC N05AE05
PubChem 213046
DrugBank DB08815
Хімічні дані
Формула C28H36N4O2S 
Мол. маса 492,68 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 9–19% (перорально)[1]
Метаболізм гепатичний[1]
Період напіврозпаду 18–40 год.[1][2]
Виділення фекалії (67–80%), сеча (9–19%)[1][2]
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B1(AU)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) POM (UK) ℞-only (US)

Шляхи введення перорально

Луразидон (англ. Lurasidone, лат. Lurasidonum), який продається під торговою маркою «Латуда» — атиповий антипсихотичний препарат, який використовується для лікування шизофренії та біполярного афективного розладу. Препарат застосовується перорально. Поширеними побічними ефектами є седативний ефект, розлад травлення, нудота та безсоння. При більш високих дозах існує підвищений ризик неспокою та порушень рухової активності.[3] Серйозні побічні ефекти є характерними для всіх атипових антипсихотичних препаратів, і можуть включати потенційно постійну пізню дискінезію, а також злоякісний нейролептичний синдром, підвищений ризик самогубства, набряк Квінке і гіперглікемію.[4] Хоча луразидон з меншою імовірністю спричинює гіперглікемію у більшості пацієнтів, при його застосуванні може виникнути гіперосмолярний гіперглікемічний синдром.[3][5][6] В осіб похилого віку з психозом внаслідок деменції це може збільшити ризик смерті.[3] Безпека застосування препарату під час вагітності невідома.[7][8]

Луразидон вперше був схвалений для медичного використання в США у 2010 році. У 2013 році він був схвалений у Канаді та FDA для лікування біполярного розладу як монотерапії, або як додаткової терапії з літієм чи солями вальпроєвої кислоти.[9][10] Він не впливає на маніакальні симптоми, і є більш ефективним для лікування великого депресивного розладу або депресивних епізодів, пов'язаних з біполярним розладом. Дженерики препарату були схвалені в США, і стали доступними в 2023 році.[11][12] У 2021 році це був 193-ий найпоширеніший препарат у США із понад 2 мільйонами рецептів.[13][14]

Медичне застосування

Луразидон використовується для лікування шизофренії та біполярного афективного розладу.[3][15] При біполярному розладі його досліджували як монотерапію, так і як додаткову терапію з літієм чи солями вальпроєвої кислоти.[16]

Європейське агентство з лікарських засобів схвалило луразидон для лікування шизофренії в осіб віком від 13 років[17], але не для лікування біполярного розладу.[18] У США луразидон використовується для лікування шизофренії в осіб віком від 13 років, а також депресивних епізодів біполярного розладу у віці від 10 років і старших як монотерапія та в поєднанні з літієм або вальпроатом у дорослих.[19]

У липні 2013 року луразидон отримав схвалення для лікування біполярної депресії I типу.[20][9][21][22]

У червні 2020 року луразидон був схвалений в Японії, через 8 років після його першого схвалення в США.[23] У Японії препарат схвалений для лікування біполярної депресії та шизофренії.[24][25][26]

Відомо, що небагато доступних атипових антипсихотичних препаратів мають антидепресивну ефективність при біполярному розладі (за помітними винятками є карипразин[27], кветіапін[28][29][30][31], оланзапін[32][33][34], і, можливо, азенапін[35]) як монотерапія, хоча відомо, що більшість атипових антипсихотичних препаратів мають значну антиманіакальну дію[36], яка ще має бути чітко продемонстрована для луразидону.

У ранньому періоді після схвалення препарату ретроспективно було виявлено, що пацієнти з біполярним розладом, які отримували луразидон, мали більш складні клінічні профілі, супутні захворювання та історію попереднього лікування порівняно з пацієнтами, які розпочинали лікування іншими атиповими антипсихотичними засобами. Автори дослідження припускають, що це може бути пов'язано з «загальним клінічним профілем луразидону, роллю, яку сприймають луразидон у терапевтичному арсеналі практикуючими лікарями, і нещодавнім впровадженням луразидону в клінічну практику протягом періоду дослідження».[37]

Луразидон не схвалений FDA для лікування розладів поведінки в осіб похилого віку з деменцією.[38]

Протипоказання

Луразидон протипоказаний особам, які приймають сильні інгібітори печінкового ферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ритонавір, леводропропізин тощо) або індуктори цього ферменту (карбамазепін, звіробій, фенітоїн, рифампіцин тощо).[39] Застосування луразидону вагітним жінкам не досліджувалось і не рекомендується; у дослідженнях на тваринах ризиків виявлено не було. Екскреція в грудне молоко луразидону також невідома, препарат не рекомендується жінкам, які годують груддю.[40] У США він не показаний для використання у дітей.[41] Такі інгібітори ферменту CYP3A4, як грейпфрутовий сік, блокують розщеплення луразидону, що призводить до надмірної кількості препарату в організмі.[42]

Побічні ефекти

Побічні ефекти луразидону, як правило, подібні до інших антипсихотичних засобів. Препарат має відносно хороший профіль побічних ефектів, з низькою схильністю до змін інтервалу QT на ЕКГ[43][44], збільшенням ваги та побічних ефектів, пов'язаних з ліпідами.[45] У 2013 році в мета-аналізі ефективності та переносимості 15 антипсихотичних препаратів було виявлено, що луразидон призводить до другого найменшого (після галоперидолу) збільшення ваги, найменшого подовження інтервалу QT, четвертого за кількістю екстрапірамідних побічних ефектів (після галоперидолу, зотепіну та хлорпромазину) та шостого найменшого показника седації (після паліперидону, сертиндолу, амісульприду, ілоперидону та арипіпразолу).[46]

Як і інші атипові нейролептики, луразидон слід застосовувати з обережністю особам літнього віку, оскільки він спричинює підвищений рівень ризику розвитку інсульту або транзиторної ішемічної атаки[47][48]; однак ці ризики навряд чи будуть більшими, ніж ризики, пов'язані з антипсихотичними засобами інших класів.[49] Так само луразидон не слід використовувати для лікування психозу, пов'язаного з деменцією, оскільки дані свідчать про підвищення смертності при застосуванні антипсихотичних засобів.[50]

Збільшення ваги внаслідок прийому препарату спостерігається у 15-16 % пацієнтів.[51][52] Іншими можливими побічними ефектами препарату є блювання, акатизія, дистонія, паркінсонізм, сонливість, запаморочення, седація та нудота.[53][54]

Припинення прийому

Британський національний формуляр рекомендує поступову відміну при припиненні антипсихотичних засобів, щоб уникнути гострого синдрому відміни або швидкого рецидиву.[55] Симптоми відміни зазвичай включають нудоту, блювання та втрату апетиту. Іншими симптоми відміни можуть бути неспокій, підвищене потовиділення та проблеми зі сном. Рідше може виникати відчуття обертання світу, оніміння або міалгія. Симптоми зазвичай зникають через короткий проміжок часу.[56]

Існують попередні докази того, що припинення прийому антипсихотичних засобів може призвести до психозу.[57] Це також може призвести до рецидиву стану, який лікується.[58] Зрідка після припинення прийому ліків може виникнути пізня дискінезія.[56]

Взаємодії

Концентрація луразидону в плазмі крові може підвищуватися при поєднанні з інгібіторами CYP3A4 (зокрема, кетоконазолом, кларитроміцином, ритонавіром і вориконазолом), що може призвести до більшої кількості побічних ефектів. Це було клінічно підтверджено для кетоконазолу, який збільшує експозицію луразидону в 9 разів, а також очікується для інших інгібіторів CYP3A4, таких як грейпфрутовий сік. Одночасне застосування індукторів CYP3A4, таких як рифампіцин, карбамазепін або звіробій, може знизити рівні луразидону та його активного метаболіту в плазмі крові та, як наслідок, послабити дію препарату. Для рифампіцину в дослідженні зниження було в 6 разів.[2]

Фармакологія

Фармакодинаміка

Луразидон ((3aR,4S,7R,7aS)-2-{(1R,2R)-2-[4-(1,2-бензізотіазол-3-іл) піперазин-1-ілметил]-циклогексилметил}-гексагідро-4,7-метано-2-гізоіндол-1,3-діон гідрохлорид])[59] є похідним азапірону[60], і діє як антагоніст дофамінових D2 і D3-рецепторів[61], серотонінових 5-HT2A і 5-HT7, α2C-адренергічного рецептора, а також частковий агоніст серотонінового 5-HT1A-рецептора. Він має помірний афінний антагонізм до α2C-адренергічних рецепторів; антагонізм від низького до дуже низького спорідненості до α1A-адренергічних α2A-адренорецепторів.[62]

Луразидон має лише низьку та, ймовірно, клінічно неважливу спорідненість до рецептора серотоніну 5-HT2C, що може лежати в основі його низької схильності до стимуляції апетиту та збільшення ваги.[63][64][65] Препарат також має незначну спорідненість з гістаміновим рецептором H1 та мускариновими ацетилхоліновими рецепторами.[66][67] Сонливість як побічна дія препарату не пояснюється його антагоністичною активністю до гістаміну.[68][69]

Співвідношення між дозою та рівнем зайнятості D2-рецепторів становило 41–43 % для 10 мг, 51–55 % для 20 мг, 63–67 % для 40 мг, 77–84 % для 60 мг і 73–79 % для 80 мг.[70]

Фармакокінетика

ID-14283, основний активний метаболіт . Виділено гідроксилювання норборнанового кільця.[71] Інший активний метаболіт, ID-14326, має ОН-групу в ендоположенні.[72]
На основній стадії інактивації шляхом окисного N- дезалкілування утворюються метаболіти ID-11614 та ID-20219.[72][73]

Луразидон приймається перорально, і має оціночну швидкість всмоктування від 9 до 19 %.[1] Дослідження показали, що коли луразидон приймається з їжею, всмоктування збільшується приблизно вдвічі. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається через 1—3 години. Близько 99 % циркулюючої речовини зв'язується з білками плазми крові.[2] Дані про ефективність луразидону оцінювалися для доз від 20 мг до 120 мг на добу.

Луразидон інтенсивно метаболізується CYP3A4, що призводить до протипоказань до застосування як із сильними інгібіторами, так і з сильними індукторами цього ферменту[74], але має незначну спорідненість до інших ферментів цитохрому Р-450. Він транспортується P-глікопротеїном і ABCG2, а також інгібує ці білки-переносники in vitro. Він також інгібує білок-переносник розчиненої речовини SLC22A1.[2][47]

Основними шляхами метаболізму препарату є окисне N-деалкілування між піперазиновим і циклогексановим кільцями, гідроксилювання норборнанового кільця та S-окислення.[2][73] Іншими шляхами є гідроксилювання циклогексанового кільця та відновне розщеплення ізотіазольного кільця з подальшим S-метилюванням. Двома відповідними активними метаболітами є продукти гідроксилювання норборнану під назвою ID-14283 та ID-14326, причому перший досягає фармакологічно значущих концентрацій у плазмі крові. Двома основними неактивними метаболітами є продукти N-деалкілування (карбонова кислота ID-20219 і піперазин ID-11614[72]) і гідроксильоване похідне норборнану ID-20219 (ID-20220). З луразидону та його метаболітів, що циркулюють у крові, нативний препарат становить 11 %, основний активний метаболіт — 4 %, неактивні карбонові кислоти — 24 % та 11 % відповідно.[1][2] Загалом було ідентифіковано кілька десятків метаболітів препарату.[73]

Біологічний період напіврозпаду луразидону в різних джерелах вказується як 18 годин або від 20 до 40 годин. 67—80 % міченої радіоактивним ізотопом дози було виділено з фекаліями, та 9—19 % із сечею.[1][2]

Історія

Луразидон вперше був синтезований у 2003 році.[75]

Луразидон є структурним аналогом зипразидону. Луразидон демонструє дуже близький фармакологічний профіль, і був синтезований подібно до зипразидону.[76]

Луразидон хімічно подібний до пероспірону (також хімічного аналога зипразидону), а також до рисперидону, паліперидону та ілоперидону.[77]

Препарат має схвалення FDA США для лікування шизофренії з 2010 року, та для лікування депресивних епізодів у дорослих з біполярним розладом з 2013 року.[1]

Суспільство і культура

Latuda 40mg and 80mg bottles with 80mg tablets.
«Латуда» у флаконах по 40 мг і 80 мг з таблетками по 80 мг.

Вартість

Станом на 2014 рік у Канаді луразидон, як правило, дорожчий за рисперидон і кветіапін, але дешевший за арипіпразол.[78]

У США, оскільки кілька доз мають однакову ціну за таблетку, для зменшення витрат було використано розділення таблеток.[79] У 2019 році в США були схвалені дженерики препарату, однак вони стали доступними лише у 2023 році завдяки патентам на ліки.[11][12]

Торгові марки

В Індії цей препарат доступний під торговими марками «Atlura», «Lurace», «Lurafic», «Luramax» («Sun Pharma»), «Lurasid», «Lurastar», «Латуда», «Lurata»[80], і додатково як «Alsiva», «Emsidon», «Lurakem», «Luratrend», «Tablura» та «Unisidon».[81]

Схвалення регулятора

Луразидон був схвалений у США для лікування шизофренії в жовтні 2010 року[82][83], та для лікування депресивних епізодів, пов'язаних з біполярним розладом I типу, у червні 2013 року.[20][21][22] Він отримав регуляторне схвалення у Великій Британії у вересні 2014 року. У жовтні 2014 року служба охорони здоров'я Шотландії рекомендувала застосування луразидону дорослим хворим на шизофренію, у яких не спостерігалося покращення при застосуванні попередніх антипсихотичних препаратів через проблеми, які виникають через збільшення ваги або зміни в метаболічних шляхах під час прийому інших ліків.[84] Комітет з лікарських засобів для використання людиною Європейського агентства з лікарських засобів видав позитивний висновок щодо луразидону в січні 2014 року, і препарат був схвалений для медичного використання в ЄС у березні 2014 року.[18] Луразидон був допущений у Канаді для лікування шизофренії у вересні 2012 року, міністерство охорони здоров'я Канади надало своє підсумкове рішення як сприятливе. 15 жовтня 2012 року.[85] Європейська комісія видала дозвіл на продаж луразидону для перорального прийому один раз на добу для лікування шизофренії у дорослих.[86] Препарат схвалений для використання в ЄС.[18]

Дженерики луразидону були схвалені для використання у США в січні 2019 року, та стали доступними у 2023 році.[87]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Product information Latuda (lurasidone hydrochloride) (PDF). TGA eBusiness Services. Therapeutic Goods Administration. 28 жовтня 2022. Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж и Latuda: EPAR – Product Information (PDF). European Medicines Agency. 14 квітня 2016. Архів (PDF) оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 27 лютого 2017. (англ.)
  3. ↑ а б в г Lurasidone Hydrochloride Monograph for Professionals. Drugs.com. American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019. (англ.)
  4. ↑ IMPORTANT SAFETY INFORMATION AND INDICATIONS FOR LATUDA. Latuda. Архів оригіналу за 3 грудня 2022. Процитовано 3 грудня 2022. (англ.)
  5. ↑ Zhang Y, Liu Y, Su Y, You Y, Ma Y, Yang G, Song Y, Liu X, Wang M, Zhang L, Kou C (листопад 2017). The metabolic side effects of 12 antipsychotic drugs used for the treatment of schizophrenia on glucose: a network meta-analysis. BMC Psychiatry. 17 (1): 373. doi:10.1186/s12888-017-1539-0. PMC 5698995. PMID 29162032.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  6. ↑ Hanyu S, Kojima Y, Murai T, Kawashima H (вересень 2022). Lurasidone-induced hyperosmolar hyperglycemic syndrome: A case report. Neuropsychopharmacology Reports. 42 (3): 377—379. doi:10.1002/npr2.12259. PMC 9515717. PMID 35609885. (англ.)
  7. ↑ British national formulary: BNF 76 (вид. 76). Pharmaceutical Press. 2018. с. 393—394. ISBN 978-0-85711-338-2. (англ.)
  8. ↑ Lurasidone (Latuda) tablets for the treatment of schizophrenia in adults (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2021. Процитовано 30 квітня 2020. (англ.)
  9. ↑ а б Bawa R, Scarff JR (2015). Lurasidone: a new treatment option for bipolar depression-a review. Innovations in Clinical Neuroscience. 12 (1—2): 21—23. PMC 4382136. PMID 25852975. (англ.)
  10. ↑ Pikalov A, Tsai J, Mao Y, Silva R, Cucchiaro J, Loebel A (грудень 2017). Long-term use of lurasidone in patients with bipolar disorder: safety and effectiveness over 2 years of treatment. International Journal of Bipolar Disorders. 5 (1): 9. doi:10.1186/s40345-017-0075-7. PMC 5332323. PMID 28168632.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  11. ↑ а б Generic Latuda Availability. Drugs.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. (англ.)
  12. ↑ а б Hopkins JS (19 листопада 2019). Generic-Drug Approvals Soar, But Patients Still Go Without. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. (англ.)
  13. ↑ The Top 300 of 2021. ClinCalc. Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 14 січня 2024. (англ.)
  14. ↑ Lurasidone - Drug Usage Statistics. ClinCalc. Процитовано 14 січня 2024. (англ.)
  15. ↑ Swann AC, Fava M, Tsai J, Mao Y, Pikalov A, Loebel A (квітень 2017). Lurasidone for major depressive disorder with mixed features and irritability: a post-hoc analysis. CNS Spectrums. 22 (2): 228—235. doi:10.1017/S1092852917000232. PMID 28300012. (англ.)
  16. ↑ Ali Z, Tegin C, El-Mallakh RS (лютий 2020). Evaluating lurasidone as a treatment option for bipolar disorder. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 21 (3): 253—260. doi:10.1080/14656566.2019.1695777. PMID 31957501. (англ.)
  17. ↑ Latuda (lurasidone) An overview. European Medicines Agency, 2020 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022. (англ.)
  18. ↑ а б в Latuda EPAR. European Medicines Agency (EMA). 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)
  19. ↑ Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health (2014). Key Limitations. Lurasidone Hydrochloride (Latuda): Management of Manifestations of Schizophrenia. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 30 квітня 2020 — через National Center for Biotechnology Information, U.S. National Library of Medicine. (англ.)
  20. ↑ а б Lowes R (2013). Lurasidone Approved for Bipolar Depression. Medscape. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013. (англ.)
  21. ↑ а б Latuda Supplement Approval Package 1 (PDF). U.S. Food and Drug Administration (FDA). Архів (PDF) оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)
  22. ↑ а б Latuda Supplement Approval Package 2 (PDF). U.S. Food and Drug Administration (FDA). Архів (PDF) оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)
  23. ↑ Latuda to Finally Hit Japan Market on June 11. PHARMA JAPAN (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. (англ.)
  24. ↑ Sumitomo Dainippon Pharma Announces Approval of Atypical Antipsychotic Agent, LATUDA Tablets in Japan. IR News | Investor Relations (англ.). Sumitomo Pharma. Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  25. ↑ Kusuri-no-Shiori(Drug Information Sheet) Latuda tablets (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  26. ↑ Okubo R, Hasegawa T, Fukuyama K, Shiroyama T, Okada M (2021). Current Limitations and Candidate Potential of 5-HT7 Receptor Antagonism in Psychiatric Pharmacotherapy. Frontiers in Psychiatry. 12: 623684. doi:10.3389/fpsyt.2021.623684. PMC 7930824. PMID 33679481.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  27. ↑ Ragguett RM, McIntyre RS (квітень 2019). Cariprazine for the treatment of bipolar depression: a review. Expert Review of Neurotherapeutics. 19 (4): 317—323. doi:10.1080/14737175.2019.1580571. PMID 30753085. (англ.)
  28. ↑ Young AH, McElroy SL, Bauer M, Philips N, Chang W, Olausson B, Paulsson B, Brecher M (лютий 2010). A double-blind, placebo-controlled study of quetiapine and lithium monotherapy in adults in the acute phase of bipolar depression (EMBOLDEN I). The Journal of Clinical Psychiatry. 71 (2): 150—162. doi:10.4088/JCP.08m04995gre. PMID 20122369. (англ.)
  29. ↑ Suppes T, Datto C, Minkwitz M, Nordenhem A, Walker C, Darko D (лютий 2010). Effectiveness of the extended release formulation of quetiapine as monotherapy for the treatment of acute bipolar depression. Journal of Affective Disorders. 121 (1—2): 106—115. doi:10.1016/j.jad.2009.10.007. PMID 19903574. (англ.)
  30. ↑ Corrigendum. Bipolar Disorders. 10 (3): 451. 2008. doi:10.1111/j.1399-5618.2008.00585.x. (англ.)
  31. ↑ Thase ME (лютий 2008). Quetiapine monotherapy for bipolar depression. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 4 (1): 11—21. doi:10.2147/ndt.s1162. PMC 2515925. PMID 18728771.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  32. ↑ Tohen M, Vieta E, Calabrese J, Ketter TA, Sachs G, Bowden C, Mitchell PB, Centorrino F, Risser R, Baker RW, Evans AR, Beymer K, Dube S, Tollefson GD, Breier A (листопад 2003). Efficacy of olanzapine and olanzapine-fluoxetine combination in the treatment of bipolar I depression. Archives of General Psychiatry. 60 (11): 1079—1088. doi:10.1001/archpsyc.60.11.1079. PMID 14609883. (англ.)
  33. ↑ Tohen M, Katagiri H, Fujikoshi S, Kanba S (липень 2013). Efficacy of olanzapine monotherapy in acute bipolar depression: a pooled analysis of controlled studies. Journal of Affective Disorders. 149 (1—3): 196—201. doi:10.1016/j.jad.2013.01.022. PMID 23485111. (англ.)
  34. ↑ Corya SA, Perlis RH, Keck PE, Lin DY, Case MG, Williamson DJ, Tohen MF (травень 2006). A 24-week open-label extension study of olanzapine-fluoxetine combination and olanzapine monotherapy in the treatment of bipolar depression. The Journal of Clinical Psychiatry. 67 (5): 798—806. doi:10.4088/JCP.v67n0514. PMID 16841630. (англ.)
  35. ↑ Azorin JM, Sapin C, Weiller E (лютий 2013). Effect of asenapine on manic and depressive symptoms in bipolar I patients with mixed episodes: results from post hoc analyses. Journal of Affective Disorders. 145 (1): 62—69. doi:10.1016/j.jad.2012.07.013. PMID 22868059. (англ.)
  36. ↑ Cipriani A, Barbui C, Salanti G, Rendell J, Brown R, Stockton S, Purgato M, Spineli LM, Goodwin GM, Geddes JR (жовтень 2011). Comparative efficacy and acceptability of antimanic drugs in acute mania: a multiple-treatments meta-analysis. Lancet. 378 (9799): 1306—1315. doi:10.1016/S0140-6736(11)60873-8. PMID 21851976. (англ.)
  37. ↑ Tohen M, Ng-Mak D, Rajagopalan K, Halpern R, Chuang CC, Loebel A (червень 2017). Patient Characteristics Associated With Use of Lurasidone Versus Other Atypical Antipsychotics in Patients With Bipolar Disorder: Analysis From a Claims Database in the United States. The Primary Care Companion for CNS Disorders. 19 (3). doi:10.4088/PCC.16m02066. PMID 28590601. (англ.)
  38. ↑ Lurasidone. MedlinePlus. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 11 вересня 2018. (англ.)
  39. ↑ Chiu YY, Ereshefsky L, Preskorn SH, Poola N, Loebel A (2014). Lurasidone drug-drug interaction studies: a comprehensive review. Drug Metabolism and Drug Interactions. 29 (3): 191—202. doi:10.1515/dmdi-2014-0005. PMID 24825095. (англ.)
  40. ↑ ACOG Committee on Practice Bulletins--Obstetrics (квітень 2008). ACOG Practice Bulletin: Clinical management guidelines for obstetrician-gynecologists number 92, April 2008 (replaces practice bulletin number 87, November 2007). Use of psychiatric medications during pregnancy and lactation. Obstetrics and Gynecology. 111 (4): 1001—1020. doi:10.1097/AOG.0b013e31816fd910. PMID 18378767. (англ.)
  41. ↑ Moore TA (квітень 2011). Schizophrenia treatment guidelines in the United States. Clinical Schizophrenia & Related Psychoses. 5 (1): 40—49. doi:10.3371/CSRP.5.1.6. PMID 21459738. (англ.)
  42. ↑ Office of the Commissioner (14 липня 2021). Grapefruit Juice and Some Drugs Don't Mix. FDA (англ.).
  43. ↑ Oral H (14 вересня 2018). Lurasidone is not associated with risk of QTc prolongation. Clinical Research in Practice: The Journal of Team Hippocrates. 4 (2). doi:10.22237/crp/1536278400. ISSN 2379-4550. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022. (англ.)
  44. ↑ Javed A, Arthur H, Curtis L, Hansen L, Pappa S (Грудень 2019). Practical Guidance on the Use of Lurasidone for the Treatment of Adults with Schizophrenia. Neurology and Therapy. 8 (2): 215—230. doi:10.1007/s40120-019-0138-z. PMC 6858892. PMID 31098889. (англ.)
  45. ↑ Lurasidone Demonstrated Efficacy in Treating Patients With Schizophrenia in Pivotal Phase 3 Study (Пресреліз). Dainippon Sumitomo Pharma. 26 серпня 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 3 жовтня 2016. (англ.)
  46. ↑ Leucht S, Cipriani A, Spineli L, Mavridis D, Orey D, Richter F, Samara M, Barbui C, Engel RR, Geddes JR, Kissling W, Stapf MP, Lässig B, Salanti G, Davis JM (вересень 2013). Comparative efficacy and tolerability of 15 antipsychotic drugs in schizophrenia: a multiple-treatments meta-analysis. Lancet. 382 (9896): 951—962. doi:10.1016/S0140-6736(13)60733-3. PMID 23810019. (англ.)
  47. ↑ а б Latuda: Prescribing Information. Psychotherapeutic Drugs. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 17 грудня 2010. (англ.)
  48. ↑ Latuda. Drugs.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 17 грудня 2010.
  49. ↑ Herrmann N, Mamdani M, Lanctôt KL (червень 2004). Atypical antipsychotics and risk of cerebrovascular accidents. The American Journal of Psychiatry. 161 (6): 1113—1115. doi:10.1176/appi.ajp.161.6.1113. PMID 15169702. (англ.)
  50. ↑ Latuda Prescribing Information (PDF). Sunovion Pharmaceuticals. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 25 березня 2014. (англ.)
  51. ↑ Meyer JM, Mao Y, Pikalov A, Cucchiaro J, Loebel A (листопад 2015). Weight change during long-term treatment with lurasidone: pooled analysis of studies in patients with schizophrenia. International Clinical Psychopharmacology. 30 (6): 342—350. doi:10.1097/YIC.0000000000000091. PMC 4593468. PMID 26196189. (англ.)
  52. ↑ Ketter TA, Sarma K, Silva R, Kroger H, Cucchiaro J, Loebel A (травень 2016). Lurasidone in the Long-Term Treatment of Patients with Bipolar Disorder: A 24-Week Open-Label Extension Study. Depression and Anxiety. 33 (5): 424—434. doi:10.1002/da.22479. PMC 5069590. PMID 26918425. (англ.)
  53. ↑ Zheng W, Cai DB, Yang XH, Li L, Zhang QE, Ng CH, Ungvari GS, Li XB, Ning YP, Xiang YT (серпень 2018). Short-term efficacy and tolerability of lurasidone in the treatment of acute schizophrenia: A meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of Psychiatric Research. 103: 244—251. doi:10.1016/j.jpsychires.2018.06.005. PMID 29906709. (англ.)
  54. ↑ Kolli V, Walia A, Kinnan S (березень 2019). Food Matters: Reduction of Lurasidone-Induced Nausea With Meals. The Primary Care Companion for CNS Disorders. 21 (2): 18l02343. doi:10.4088/PCC.18l02343. PMID 30869204.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) (англ.)
  55. ↑ BMJ Joint Formulary Committee (березень 2009). 4.2.1. British National Formulary (вид. 57). United Kingdom: Royal Pharmaceutical Society of Great Britain. с. 192. ISBN 978-0-85369-845-6. (англ.)
  56. ↑ а б Haddad PM, Dursun S, Deakin B, ред. (2004). Adverse Syndromes and Psychiatric Drugs: A Clinical Guide. OUP Oxford. с. 207—216. ISBN 978-0-19-852748-0. Архів оригіналу за 10 січня 2023. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
  57. ↑ Moncrieff J (липень 2006). Does antipsychotic withdrawal provoke psychosis? Review of the literature on rapid onset psychosis (supersensitivity psychosis) and withdrawal-related relapse. Acta Psychiatrica Scandinavica. 114 (1): 3—13. doi:10.1111/j.1600-0447.2006.00787.x. PMID 16774655. (англ.)
  58. ↑ Sacchetti E, Vita A, Siracusano A, Fleischhacker W (2013). Adherence to Antipsychotics in Schizophrenia. Springer Science & Business Media. с. 85. ISBN 978-88-470-2679-7. Архів оригіналу за 10 січня 2023. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
  59. ↑ (3aR,4S,7R,7aS)-2-[[(1R,2R)-2-[[4-(1,2-Benzisothiazol-3-yl)-1-piperazinyl]methyl]cyclohexyl]methyl]hexahydro-4,7-methano-1H-isoindole-1,3(2H)-dione. PubChem (англ.). U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022. (англ.)
  60. ↑ Amerio A, Giacomini C, Fusar-Poli L, Aguglia A, Costanza A, Serafini G, Aguglia E, Amore M (2021). Efficacy and Safety of Lurasidone in Children and Adolescents: Recommendations for Clinical Management and Future Research. Current Pharmaceutical Design. 27 (39): 4062—4069. doi:10.2174/1381612827666210804110853. PMID 34348620. (англ.)
  61. ↑ Fountoulakis KN, Gazouli M, Kelsoe J, Akiskal H (березень 2015). The pharmacodynamic properties of lurasidone and their role in its antidepressant efficacy in bipolar disorder. European Neuropsychopharmacology. 25 (3): 335—342. doi:10.1016/j.euroneuro.2014.11.010. PMID 25596883. (англ.)
  62. ↑ Franklin R, Zorowitz S, Corse AK, Widge AS, Deckersbach T (19 серпня 2015). Lurasidone for the treatment of bipolar depression: an evidence-based review. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 11: 2143—2152. doi:10.2147/NDT.S50961. PMC 4547662. PMID 26316760.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  63. ↑ Ishibashi T, Horisawa T, Tokuda K, Ishiyama T, Ogasa M, Tagashira R, Matsumoto K, Nishikawa H, Ueda Y, Toma S, Oki H, Tanno N, Saji I, Ito A, Ohno Y, Nakamura M (липень 2010). Pharmacological profile of lurasidone, a novel antipsychotic agent with potent 5-hydroxytryptamine 7 (5-HT7) and 5-HT1A receptor activity. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 334 (1): 171—181. doi:10.1124/jpet.110.167346. PMID 20404009. (англ.)
  64. ↑ Samalin L, Ben Gharbia M, Garnier M, Llorca PM (грудень 2014). [Short-term efficacy and safety of lurasidone in the treatment of schizophrenia]. L'Encephale (фр.). 40 (6): 507—517. doi:10.1016/j.encep.2014.10.009. PMID 25453735. (англ.)
  65. ↑ Lincoln J, Tripathi A (2011). Lurasidone for Schizophrenia. Current Psychiatry. 10 (1): 67—70. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016. (англ.)
  66. ↑ Ishiyama T, Tokuda K, Ishibashi T, Ito A, Toma S, Ohno Y (жовтень 2007). Lurasidone (SM-13496), a novel atypical antipsychotic drug, reverses MK-801-induced impairment of learning and memory in the rat passive-avoidance test. European Journal of Pharmacology. 572 (2—3): 160—170. doi:10.1016/j.ejphar.2007.06.058. PMID 17662268. (англ.)
  67. ↑ Greenberg WM, Citrome L (травень 2017). Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Lurasidone Hydrochloride, a Second-Generation Antipsychotic: A Systematic Review of the Published Literature. Clinical Pharmacokinetics. 56 (5): 493—503. doi:10.1007/s40262-016-0465-5. PMID 27722855. (англ.)
  68. ↑ Cruz MP (серпень 2011). Lurasidone HCl (Latuda), an Oral, Once-Daily Atypical Antipsychotic Agent for the Treatment of Patients with Schizophrenia. P & T. 36 (8): 489—492. PMC 3171824. PMID 21935296. (англ.)
  69. ↑ Corponi F, Fabbri C, Bitter I, Montgomery S, Vieta E, Kasper S, Pallanti S, Serretti A (вересень 2019). Novel antipsychotics specificity profile: A clinically oriented review of lurasidone, brexpiprazole, cariprazine and lumateperone. European Neuropsychopharmacology. 29 (9): 971—985. doi:10.1016/j.euroneuro.2019.06.008. PMID 31255396. (англ.)
  70. ↑ Wong DF, Kuwabara H, Brašić JR, Stock T, Maini A, Gean EG, Loebel A (вересень 2013). Determination of dopamine D₂ receptor occupancy by lurasidone using positron emission tomography in healthy male subjects. Psychopharmacology. 229 (2): 245—252. doi:10.1007/s00213-013-3103-z. PMID 23649882. (англ.)
  71. ↑ Katteboina MY, Pilli NR, Mullangi R, Seelam RR, Satla SR (липень 2016). LC-MS/MS assay for the determination of lurasidone and its active metabolite, ID-14283 in human plasma and its application to a clinical pharmacokinetic study. Biomedical Chromatography. 30 (7): 1065—1074. doi:10.1002/bmc.3651. PMID 26577488. (англ.)
  72. ↑ а б в Caccia S, Pasina L, Nobili A (2012). Critical appraisal of lurasidone in the management of schizophrenia. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 8: 155—168. doi:10.2147/NDT.S18059. PMC 3346058. PMID 22570547.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  73. ↑ а б в Lurasidone pharmacology review (PDF). Center for Drug Evaluation and Research. 30 грудня 2009. Архів (PDF) оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016. (англ.)
  74. ↑ European Medicines Agency Assessment report Latuda International non-proprietary name: LURASIDONE Procedure No. EMEA/H/C/002713/0000 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022. (англ.)
  75. ↑ Leading Latuda through the crowd. 1 жовтня 2011. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 25 червня 2017. (англ.)
  76. ↑ Vardanyan R, Hruby V (7 січня 2016). Synthesis of Best-Seller Drugs. Academic Press. ISBN 978-0-12-411524-8. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 4 вересня 2017 — через Google Books. (англ.)
  77. ↑ EXCLI Journal (PDF). 17 листопада 2016. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2016. (англ.)
  78. ↑ Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health (2014). Summary of Pharmacoeconomic Submission. Lurasidone Hydrochloride (Latuda): Management of Manifestations of Schizophrenia. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 30 квітня 2020 — через National Center for Biotechnology Information, U.S. National Library of Medicine. (англ.)
  79. ↑ Carey H, Fondriest M (червень 2017). Cost-Savings From an Antipsychotic Tablet-Splitting Program. P & T. 42 (6): 384—393. PMC 5440099. PMID 28579725. (англ.)
  80. ↑ 'Lurasidone' drug search. CIMS India. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 21 квітня 2018. (англ.)
  81. ↑ Generic Drugs (ndrugs.com). Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018. (англ.)
  82. ↑ Drug Approval Package: Latuda (lurasidone hydrochloride) Tablets NDA #200603. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 24 грудня 1999. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)
  83. ↑ FDA approves Latuda to treat schizophrenia in adults (Пресреліз). U.S. Food and Drug Administration (FDA). 28 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 жовтня 2010. Процитовано 29 жовтня 2010. (англ.)
  84. ↑ Lurasidone, 18.5mg, 37mg, 74mg film-coated tablets (Latuda) SMC No. (994/14) (PDF). scottishmedicines.org.uk. Scottish Medicines Consortium. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016. (англ.)
  85. ↑ Summary Basis of Decision (SBD) for Latuda. hc-sc.gc.ca. Health Canada. 2012. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013. (англ.)
  86. ↑ European Marketing Authorization for Latuda. takeda.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 листопада 2015. (англ.)
  87. ↑ Lurasidone: FDA-Approved Drugs. U.S. Food and Drug Administration (FDA). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).