Лубно
| Село | |
|---|---|
Лубно пол. Łubno | |
 | |
| Координати 49°49′00″ пн. ш. 22°10′00″ сх. д. / 49.8167° пн. ш. 22.1667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Ряшівський повіт |
| Гміна | Динів |
| Населення | 1247 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 36-065 |
| Автомобільний код | RZE |
| SIMC | 0601768 |
| GeoNames | 765868 |
| OSM | ↑2975206 ·R (Гміна Динів) |
| Офіційний сайт | lubno |
  Лубно Лубно (Польща)  Лубно Лубно (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Лубно у Вікісховищі | |
Лубно (пол. Łubno) — село в Польщі, у гміні Динів Ряшівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1247 осіб (2011[1]).
Розташування
Розташоване на Закерзонні, у південно-східній частині Польщі, приблизно за 6 км (4 милі) на захід від Динова і за 27 км (17 миль) на південний схід від воєводського центру Ряшева, над Лубенкою — лівою притокою Сяну.
Історія
До 1593 р. в селі вже була церква і священик, коли внаслідок переведення церкви на костел власницею села Катариною Ваповською українське населення зазнало часткової латинізації та полонізації. Церква у Лубно була відібрана у православних і перетворена на костел під іменем Івана Хрестителя.[2] В 1702 р. греко-католицьким священиком Іваном Бурдашевським була збудована церква Стрітення Господнього. Але в 1703 р. шведське військо спалило церкву і 93 господарства, тобто ціле село. Священик на новому місці збудував дерев'яну церкву св. Параскеви, яка прослужила до 1800 р., коли дідичем Станіславом Третецьким було збудовано нову муровану церкву св. Онуфрія.
У 1882 р. в Лубні було 2042 жителі, з них 1900 у селі (1200 греко-католиків, 675 римо-католиків і 15 юдеїв) та 142 у присілку Казимирівка (28 греко-католиків, 121 римо-католик і 3 юдеї); місцева греко-католицька парафія налічувала 1230 парафіян і включала також села Футома і Блажова; парафія належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.
На 1936 р. в селі була парафія, яка об'єднувала 1976 парафіян з 3 сіл, належала до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини, також була читальня «Просвіти». Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.
На 01.01.1939 у селі було 3240 жителів (1860 українців, 1320 поляків і 60 євреїв)[3].
У 1944—1945 рр. поляки грабували і тероризували українців, убили понад 50 осіб і спричинили вимушений виїзд до СРСР.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Відомі люди
- Борець Юрій — булавний УПА, автор спогадів, меценат, продюсер фільму «Залізна сотня».
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 649 | 167 | 401 | 81 |
| Жінки | 598 | 128 | 316 | 154 |
| Разом | 1247 | 295 | 717 | 235 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лубно
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Kałwa P. Działalność kościelna Katarzyny Wapowskiej w ziemi sanockiej, 1939, Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia, - S. 23
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 108.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
- [1] [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
- [2] [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
- [3] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [4] [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
- [5] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Спогади про село Февронії ПУДЛО з родини Пудликів та список Українців-мешканців села Лубно вбитих поляками в 1945 році: [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Спогади Зеновії ВИННИК (ПУДЛИК) м. Бережани: [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Филип Т. Васильовський. Українське село Лубна і його трагедія // Ярославщина і Засяння 1031—1947. — С. 481—490. [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).