Динів (Польща)
| Динів | |
|---|---|
| Dynów | |
 герб | |
 | |
| Основні дані | |
| 49°50′ пн. ш. 22°14′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 22.233° сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Регіон | Підкарпатське воєводство |
| Район | Ряшівський повіт |
| Площа | 24,41 км²  |
| Населення | ▼ 6 146 (01.01.2018) |
| Міста-побратими | Виноградів (Україна) |
| Телефонний код | (48) 16 |
| Часовий пояс | UTC+1, Центральноєвропейський літній час, центральноєвропейський час, UTC+2 (Польща) |
| Номери автомобілів | RZE |
| GeoNames | 772772 |
| OSM | r2975296 ·R |
| SIMC | 0972080 |
| Поштові індекси | 36-065 |
| Міська влада | |
| Мер міста | бургомістр Анна Ковальська |
| Вебсайт | dynow |
| Мапа | |
 | |
 Динів у Вікісховищі | |
Ди́нів (пол. Dynów) — місто на південному сході Польщі (Ряшівський повіт, Підкарпатське воєводство). Населення — 6000 мешканців (2004).
Історія
Ряшівські маєтності включно з Диновом отримав лицар Ян Пакослав де Строжищ від короля Казимира III. Як посаг отримав ці маєтності Кміта Соб'єнський.
У 1429 р. Динів отримав міські права.
У 1593 р. власницею динівського ключа Катариною Ваповською були заборонені церкви і наказано хрестити руських дітей за латинським обрядом. Хоча в 1645 р. місцевий дідич Миколай Станіслав Ваповський дозволив діяльність церкви, однак це не спричинило відновлення кількості вірян. Під час поїздки до Львова в 1773 році у Динові побував імператор Йосиф ІІ.[1] У 1812 р. помер останній парох Динова Теодор Ібович і церкву приєднано до парафії в Бахорі. Ця обставина та діяльність місцевого ксьондза спровокувала перехід жителів на латинський обряд, і масово це відбулося в 1878—1880 рр. У 1910 р. збудована мурована церква св. Вмч. Георгія, налічувала в 1936 р. коло 60 парафіян.
У 1900—1904 рр. до міста прокладено вузькоколійну Переворську залізницю.
У 1919 р. Динів утратив міські права і став селом Березівського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.
1 квітня 1930 р. до Динова приєднано присілок Каролівка, вилучений з громади Ніздрець[2].
У 1934 р. Динів став адміністративним центром об'єднаної сільської ґміни Динів, куди входило ще 8 сіл.
13 вересня 1939 р. Динів зайнятий німцями. 15 вересня в Динові почались єврейські погроми, внаслідок яких загинули кількасот місцевих та втікачів з інших місць. Коло 1500 осіб, які залишились живими, 28 вересня вплав утекли на правий (радянський) берег Сяну.
Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету[3].
У 1946 р. Динову поновлено міські права.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1946 році. Українці, яким вдалось уникнути виселення (54 особи), в 1947 році між 15 і 20 травня під час Операції «Вісла» були депортовані на понімецькі землі[4].
Цитати
|
«В ліквідації українців нам допомагала також місцева Громадянська міліція (органи внутрішніх справ соціалістичної Польщі). Ми мали один «свій» відділок, розташований в околиці Динова, близько Сяна, який допомагав нам тим, що після арешту українців, які підозрювалися в підпалі польських сіл, просто віддавали нам їх для розстрілу. Замість відвозити їх до головної комендатури чи до судів, давали нам знати через зв'язківця, що такий і такий українець чекає на нас у відділку та може бути забраний. Тоді була робота лише для мене та «Твардого». Йшли туди переважно ввечері і потім — понад річку. Тут ставили людину на підвищення і для певності дірявили її кулями з автоматів, так що вже мертве тіло падало до води".(…) Ці тіла випливали на поверхню тільки через тиждень. Пливли за течією, роздуті, наче вагітні, сині, повні дірок.[5] | 
|
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[6][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 3058 | 629 | 2128 | 301 |
| Жінки | 3170 | 597 | 1881 | 692 |
| Разом | 6228 | 1226 | 4009 | 993 |
Цікавинки
Побратим Динова — українське місто Виноградів (районний центр Закарпатської області). 28 серпня 2005 міський голова Виноградова Михайло Попович і бургомістр Динова Анна Ковальська підписали угоду про співпрацю в галузях економіки, туризму, освіти, науки та культури.
Персоналії
- Ґалан Ярослав Олександрович (1902—1949) — український та польський письменник, журналіст, та педагог.
Примітки
- ↑ Свистун Ф. Прикарпатская Русь под владением Австрии (ч.1), — Львов: Тип. Ставропиг. Ин-та, -C.19
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 stycznia 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dynów i Nozdrzec w powiecie brzozowskim, województwie lwowskiem. [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.
- ↑ Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці і поляки, 01.02.2011
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Dynów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 255. (пол.) — S. 255—256. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 45-46 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Міждержавні зв'язки регіонів
- Офіційний сайт міста Динів [Архівовано 5 квітня 2007 у Wayback Machine.](пол.)
- Dynów, Poland from Jewishgen.com [Архівовано 12 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).