YaChudo

Лорен Джеймс

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Футболіст
Лорен Джеймс
Особисті дані
Народження 29 вересня 2001[1][2] (25 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник і півзахисник[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Челсі»
Юнацькі клуби
Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017–2018 Англія «Арсенал» 5 (0)
2018–2021 Англія «Манчестер Юнайтед» 40 (22)
2021– Англія «Челсі» 63 (27)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017–2018 Англія Англія U-17 6 (6)
2019 Англія Англія U-19 11 (1)
2022– Англія Англія 40 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 червня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 червня 2026.
CMNS: Лорен Джеймс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лорен Елізабет Джеймс (англ. Lauren Elizabeth James; нар. 29 вересня 2001, Лондон) — англійська футболістка, атакувальна півзахисниця клубу «Челсі» та жіночої збірної Англії. Член Ордену Британської імперії (MBE).

Джеймс розпочала професійну кар'єру в «Арсеналі» 2017 року, а 2018 року перейшла до «Манчестер Юнайтед», з яким у сезоні 2018/19 виграла Чемпіоншип. У 2021 році приєдналася до «Челсі», з яким виграла чотири титули Жіночої Суперліги, три Кубки Англії та два Кубки ліги. За підсумками сезону 2022/23 була визнана молодою гравчинею року за версією ПФА.

На міжнародному рівні Джеймс виступала за збірні Англії до 17 та до 19 років. Дебютувала за основну збірну 2022 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу 2023 року. Свій перший гол за збірну забила у лютому 2023 року в матчі Кубка Арнольда Кларка проти Південної Кореї. На чемпіонаті світу 2023 року відзначилася голами у матчах проти Данії та Китаю. У грудні 2023 року забила свій перший гол у Лізі націй УЄФА у матчі проти Шотландії. У складі збірної Англії стала чемпіонкою Європи 2025 року.

Клубна кар'єра

«Арсенал»

Лорен Елізабет Джеймс народилася 29 вересня 2001 року в Лондоні[3]. Її батько має гренадське та домініканське походження, а мати — англійське[4][5]. Її старший брат Ріс Джеймс також є професійним футболістом. Джеймс навчалася в академії Твікенгем у районі Віттон у Лондоні[6]. У 13-річному віці Джеймс була помічена скаутами «Арсеналу» та почала тренуватися з чоловічою юнацькою командою клубу. Через два роки вона вже тренувалася з основною жіночою командою.

29 жовтня 2017 року Джеймс дебютувала за основну команду «Арсеналу», вийшовши на 67-й хвилині замість Лізи Еванс у матчі Жіночої Суперліги проти «Евертона», який завершився перемогою лондонського клубу з рахунком 2:0[7]. На момент дебюту вона стала другою наймолодшою футболісткою в історії «Арсеналу»[8].

«Манчестер Юнайтед»

Лорен Джеймс у складі «Манчестер Юнайтед». 2019 рік.

13 липня 2018 року було оголошено, що Джеймс увійшла до складу першої професійної команди новоствореного «Манчестер Юнайтед», який мав виступати в оновленому Чемпіоншипі сезону 2018/19[9]. 19 серпня Джеймс дебютувала в офіційному матчі за «Манчестер Юнайтед», вийшовши на поле у переможній грі Кубка ліги проти «Ліверпуля» (1:0)[10]. У першому матчі «Манчестер Юнайтед» у сезоні 2018/19 Джеймс забила перші два голи команди у виїзній перемозі над «Астон Віллою» з рахунком 12:0[11]. У вересні вона забила три голи та була визнана найкращою гравчинею місяця Чемпіоншипу[12]. 20 квітня 2019 року Джеймс забила чотири голи у переможному матчі чемпіонату проти «Крістал Пелес» (7:0)[13]. В підсумку «Манчестер Юнайтед» завершив сезон на першому місці та здобув право виступати в Жіночій Суперлізі.

28 вересня 2019 року Джеймс забила перший в історії «Манчестер Юнайтед» гол у Суперлізі, відзначившись на 71-й хвилині матчу проти «Ліверпуля» (2:0)[14]. 13 жовтня того ж року вона була вилучена у матчі проти «Тоттенгем Готспур» після отримання двох жовтих карток[15]. 16 грудня 2019 року Джеймс підписала свій перший професійний контракт із «Манчестер Юнайтед»[16]. За підсумками сезону 2019/20 вона стала найкращою бомбардиркою клубу та потрапила до четвірки номінанток на звання молодої гравчині року за версією ПФА[17]. 27 березня 2021 року Джеймс відкрила рахунок у переможному матчі чемпіонату проти «Вест Гем Юнайтед» (2:0). Ця гра стала першим матчем Жіночої Суперліги, проведеним на стадіоні «Олд Траффорд»[18].

«Челсі»

23 липня 2021 року Джеймс підписала чотирирічний контракт із «Челсі»[19]. 27 березня 2022 року вона забила свій перший гол за клуб у виїзному матчі проти «Лестер Сіті», який «Челсі» виграв із рахунком 9:0. У другому сезоні в «Челсі» Джеймс провела 33 матчі в усіх турнірах та забила 8 голів, зокрема 5 у Жіночій Суперлізі[20]. Її виступи в сезоні 2022/23 принесли їй нагороду молодої гравчині року на Women's Football Awards, а також звання молодої гравчині року за версією ПФА[21][22]. У червні 2023 року було оголошено про продовження її контракту з «Челсі» до 2027 року[23].

18 листопада 2023 року Джеймс забила свій перший хет-трик у Жіночій Суперлізі в домашньому матчі проти «Ліверпуля», який завершився перемогою «Челсі» 5:1[24]. За підсумками листопада вона була визнана найкращою гравчинею місяця Жіночої Суперліги. Пізніше у першому матчі «Челсі» в чемпіонаті 2024 року Джеймс забила три голи у перемозі над «Манчестер Юнайтед» з рахунком 3:1. Це був її другий поспіль хет-трик на «Стемфорд Бридж». 27 січня 2024 року після двох голів у матчі проти «Брайтон енд Гоув Альбіон» Джеймс вийшла на перше місце в списку бомбардирок Жіночої Суперліги разом із Хадіджа Шоу, маючи 12 голів у 11 матчах. У півфіналі Кубка ліги сезону 2023/24 Джеймс забила єдиний гол у переможному матчі проти «Манчестер Сіті» (1:0)[25]. За підсумками сезону 2023/24 Джеймс була визнана найкращою футболісткою жіночої команди «Челсі»[26].

Перший гол Джеймс у сезоні 2024/25 припав на 58-му хвилину матчу проти «Крістал Пелес», який «Челсі» виграв із рахунком 7:0[27]. У вересні 2024 року Джеймс започаткувала стипендіальну програму, спрямовану на підвищення різноманітності у жіночому футболі. Програма мала допомагати молодим футболісткам із представників етнічних меншин на ранніх етапах їхньої футбольної кар'єри[28]. Перед матчем Ліги чемпіонів проти «Твенте» Джеймс отримала травму литкового м'яза. Спочатку очікувалося, що вона повернеться до кінця 2024 року, однак головна тренерка Соня Бомпастор заявила, що її повернення, найімовірніше, відбудеться вже 2025 року[29]. 16 лютого 2025 року в домашньому матчі проти «Евертона» Джеймс забила переможний гол на 93-й хвилині, принісши «Челсі» перемогу з рахунком 2:1[30] .

13 березня 2026 року було оголошено, що Джеймс підписала новий контракт із «Челсі», продовживши угоду до 2030 року[31]. 15 березня 2026 року вона забила перший гол у фіналі Кубка ліги сезону 2025/26, у якому «Челсі» переміг «Манчестер Юнайтед» з рахунком 2:0[32].

Кар'єра у збірній

Юнацькі збірні

У квітні 2017 року Джеймс дебютувала за збірну Англії до 17 років у товариському матчі проти США, який завершився поразкою англійок 0:2. 14 жовтня 2017 року Джеймс була капітанкою збірної Англії у матчі відбору до чемпіонату Європи 2018 року проти Латвії. Англія перемогла з рахунком 10:0, а Джеймс забила чотири голи. 17 жовтня вона забила ще два м'ячі у перемозі над Словаччиною (6:0)[33]. Англія вийшла до фінального турніру, де посіла четверте місце[34].

У січні 2019 року Джеймс уперше була викликана до збірної Англії до 19 років на Турнір Алгарве[35]. У липні того ж року вона була включена до складу команди на чемпіонат Європи до 19 років у Шотландії[36]. На турнірі Джеймс зіграла у групових матчах проти Німеччини, Іспанії та Бельгії[37].

Основна збірна

Лорен Джеймс у збірній Англії. 2022 рік.

У листопаді 2020 року Джеймс уперше отримала виклик до національної збірної Англії на тренувальний збір у «Сент-Джорджс-Парк»[38]. 3 вересня 2022 року Джеймс дебютувала за основну збірну, вийшовши на 79-й хвилині матчу відбору до чемпіонату світу 2023 року проти Австрії[39]. 16 лютого 2023 року вона забила свій перший гол за збірну в переможному матчі Кубка Арнольда Кларка проти Південної Кореї (4:0)[40]. За підсумками турніру Джеймс була визнана найкращою футболісткою[41].

31 травня 2023 року Джеймс увійшла до складу збірної Англії на чемпіонат світу 2023 року[42][43]. У віці 21 року вона була другою наймолодшою футболісткою команди після Кеті Робінсон. На чемпіонаті світу Джеймс забила єдиний гол у перемозі Англії над Данією (1:0), а в заключному матчі групового етапу проти Китаю відзначилася двома голами та трьома результативними передачами й була визнана найкращою гравчинею матчу. 7 серпня 2023 року в матчі 1/8 фіналу проти Нігерії Джеймс була вилучена за наступання на спину нападниці нігерійської збірної Мішель Алозі. Дисциплінарна комісія кваліфікувала епізод як «насильницьку поведінку» та дискваліфікувала футболістку на два матчі[44]. Англія виграла матч у серії пенальті без Джеймс[45]. Збірна Англії дійшла до фіналу чемпіонату світу, де Джеймс знову отримала право виступати. Вона вийшла на поле після перерви, але Англія поступилася Іспанії з рахунком 0:1 та стала срібною призеркою турніру[46].

У грудні 2023 року Джеймс забила свій перший гол у Лізі націй УЄФА у матчі проти Шотландії.

У квітні 2025 року Джеймс отримала травму задньої поверхні стегна під час виступів за збірну та після цього тривалий час не грала ні за клуб, ні за національну команду. Попри це, 6 червня 2025 року її включили до складу Англії на чемпіонат Європи 2025 року. На турнірі Джеймс забила два голи у переможному матчі групового етапу проти Нідерландів (4:0). 27 липня 2025 року вона вийшла у стартовому складі фіналу чемпіонату Європи проти Іспанії. Основний час завершився з рахунком 1:1, а в серії пенальті Англія перемогла 3:1, вдруге у своїй історії ставши чемпіонкою Європи[47].

Особисте життя

Старший брат Лорен, Ріс Джеймс, також став професійним футболістом, був капітаном «Челсі» та гравцем збірної Англії[48]. Лорен і Ріс стали першими братом і сестрою сучасної епохи, які представляли Англію на дорослому міжнародному рівні[49].

Батько Лорен, Найджел Джеймс, має тренерську ліцензію УЄФА та відіграв значну роль у її футбольному розвитку. За словами футболістки, вона з дитинства грала у футбол зі своїми братами та прагнула наслідувати їх[50].

Досягнення

Лорен Джеймс з кубком Чемпіоншипу 2018/19.
«Арсенал»
  • Володарка Кубка ліги: 2017/18[51]
«Манчестер Юнайтед»
  • Переможниця Чемпіоншипу: 2018/19[52]
«Челсі»
Збірна Англії
Особисті
  • Найкраща гравчиня місяця Чемпіоншипу: вересень 2018
  • Авторка голу місяця Жіночої Суперліги: лютий 2023[58]
  • Найкраща гравчиня місяця Жіночої Суперліги: листопад 2023[59], січень 2024[60]
  • Найкраща гравчиня Кубка Арнольда Кларка: 2023[61]
  • Найкраща молода футболістка року за версією London Football Awards: 2023[62]
  • Молода гравчиня року за версією Women's Football Awards: 2023[63]
  • Молода гравчиня року за версією ПФА: 2022/23
  • У команді року Жіночої Суперліги за версією ПФА: 2023/24[64]
  • Жіноча збірна світу FIFA FIFPRO: 2023[65], 2024[66]
  • Найкраща футболістка жіночої команди «Челсі»: 2023/24[67]

Примітки

  1. ↑ FBref
  2. ↑ а б Soccerdonna — 2010.
  3. ↑ L. James. Soccerway. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 1 серпня 2023.
  4. ↑ Olow, Fadumo (25 березня 2021). Meet Lauren and Reece James: 'How many siblings play elite football? We're living a dream'. The Telegraph. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 10 липня 2023 — через www.telegraph.co.uk.
  5. ↑ James, Nigel (Липень 2023). Reece James WANTS To Be The Chelsea Captain (Video). Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023 — через www.youtube.com.
  6. ↑ Weich, Ben (20 січня 2017). Teenage football prodigy wins call up to England youth team. Richmond & Twickenham Times. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 19 лютого 2019.
  7. ↑ Everton Ladies 0–2 Arsenal Ladies. BBC Sport. 29 жовтня 2017. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 30 жовтня 2017.
  8. ↑ Kershaw, Tom (14 серпня 2019). Manchester United Women's Lauren James: 'At first boys would ask why I'm training with them, but after a few weeks they realised'. The Independent. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 16 грудня 2019.
  9. ↑ United Women's Squad – Player by Player. 13 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 13 липня 2018.
  10. ↑ Drudge, Harriet (19 серпня 2018). MATCH REPORT: LIVERPOOL WOMEN 0 UNITED WOMEN 1. Manchester United F.C. Архів оригіналу за 29 грудня 2023. Процитовано 19 травня 2019.
  11. ↑ MATCH REPORT: ASTON VILLA 0 UNITED WOMEN 12 (англ.). Manchester United F.C. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
  12. ↑ Award for Man Utd hotshot. The Football Association. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 14 жовтня 2018.
  13. ↑ Bath, Adam (20 квітня 2019). Match report for Man United Women v Crystal Palace Ladies 20 April 2019. Manchester United F.C. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
  14. ↑ Bostock, Adam (28 вересня 2019). Manchester United Women 2 Liverpool 0. Manchester United F.C. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 29 вересня 2019.
  15. ↑ Carney, Sam (13 жовтня 2019). Tottenham Hotspur Women 0 Manchester United Women 3. Manchester United F.C. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 13 жовтня 2019.
  16. ↑ Lauren James signs professional contract at United Women. Manchester United F.C. 16 грудня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 16 грудня 2019.
  17. ↑ Liverpool and Manchester City dominate PFA Player of the Year shortlist. Sky Sports. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 4 вересня 2020.
  18. ↑ Sanders, Emma (27 березня 2021). Manchester United 2–0 West Ham: Teenager Lauren James scores in historic Old Trafford win. BBC Sport. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 27 березня 2021.
  19. ↑ Lauren James joins Chelsea Women. Chelsea FC. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
  20. ↑ England – L. James – Profile with news, career statistics and history – Soccerway. uk.soccerway.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  21. ↑ Women's Football Awards: Alessia Russo, Keira Walsh and Lauren James among inaugural winners. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  22. ↑ Lauren James PFA Young Player of the Year 2023. Professional Fooballers' Association. 29 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 вересня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  23. ↑ James signs new Chelsea contract to 2027. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  24. ↑ Emons, Michael (18 листопада 2023). Chelsea Women 5–1 Liverpool Women: Lauren James' first WSL hat-trick helps take Blues six points clear. BBC Sport. Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
  25. ↑ Manchester City 0-1 Chelsea: Lauren James goal sends Blues into Women's League Cup final. BBC Sport (брит.). 6 березня 2024. Процитовано 6 березня 2025.
  26. ↑ 'Proud' James targeting further improvement after Player of the Year award. Chelsea Football Club. 8 травня 2024. Архів оригіналу за 13 травня 2024. Процитовано 13 травня 2024.
  27. ↑ Crystal Palace 0-7 Chelsea: Sonia Bompastor's side record huge away victory. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 6 грудня 2024.
  28. ↑ Lionesses & Chelsea star Lauren James launches 'LJ10 Scholarship' in bid to 'increase diversity' in women's football | Goal.com. www.goal.com (англ.). 4 вересня 2024. Архів оригіналу за 8 грудня 2024. Процитовано 6 грудня 2024.
  29. ↑ Sam Kerr and Lauren James out until 2025 - Sonia Bompastor. BBC Sport (брит.). 6 грудня 2024. Архів оригіналу за 8 грудня 2024. Процитовано 6 грудня 2024.
  30. ↑ Chelsea 2-1 Everton: Lauren James scores late winner for WSL leaders. BBC Sport (брит.). Процитовано 6 березня 2025.
  31. ↑ Sanders, Emma (13 березня 2026). England's James signs new contract with Chelsea. BBC Sport. Процитовано 13 березня 2026.
  32. ↑ Sanders, Emma (15 березня 2026). Chelsea beat Man Utd to retain League Cup. BBC Sport. Процитовано 16 березня 2026.
  33. ↑ England-Slovakia. UEFA (англ.). 17 жовтня 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  34. ↑ England-Finland. UEFA (англ.). 21 травня 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  35. ↑ Association, The Football. England Women's U19 squad named for Algarve Tournament (англ.). The Football Association. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 21 січня 2019.
  36. ↑ England squad named for UEFA Women's U19 Finals. The Football Association. 13 липня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 14 липня 2019.
  37. ↑
    • England-Germany. UEFA (англ.). 16 липня 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
    • England-Spain. UEFA (англ.). 19 липня 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
    • Belgium-England. UEFA (англ.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  38. ↑ England Women's boss has selected a 29-strong squad for the final meet-up of 2020. The Football Association. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 17 листопада 2020.
  39. ↑ Johnston, Neil (3 вересня 2022). Austria 0–2 England: Alessia Russo and Nikita Parris send Lionesses to World Cup. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 3 вересня 2022.
  40. ↑ England 4–0 South Korea: Lionesses ease to victory in Arnold Clark Cup opener. BBC Sport. 16 лютого 2023. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
  41. ↑ Fisher, Ben (22 лютого 2023). Kelly double helps England Lionesses beat Belgium to retain Arnold Clark Cup. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 4 січня 2024.
  42. ↑ Gerty, David (31 травня 2023). England squad named for 2023 Women's World Cup. England Football. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
  43. ↑ FIFA Women's World Cup Australia & New Zealand 2023 – Squad List: England (ENG) (PDF). FIFA. 11 липня 2023. с. 9. Архів (PDF) оригіналу за 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  44. ↑ England's James has ban extended to two games. BBC Sport. 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  45. ↑ Women's World Cup 2023: England beat Nigeria in penalty shootout to advance. BBC Sport. 7 серпня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  46. ↑ Wrack, Suzanne (20 серпня 2023). Spain win Women's World Cup as Olga Carmona strike breaks England hearts. The Guardian. Архів оригіналу за 15 вересня 2023. Процитовано 11 грудня 2023.
  47. ↑ England 1-1 Spain: Lionesses retain title with dramatic penalty victory as Chloe Kelly score winning kick. BBC Sport (брит.). Процитовано 27 липня 2025.
  48. ↑ Rudd, Alyson (3 листопада 2018). Brother and sister who are giving dad a very difficult decision to make. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 14 листопада 2018.
  49. ↑ Smith, Frank (3 вересня 2022). Lauren James and Reece James: England's footballing siblings. The Football Association. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
  50. ↑ Why NJEC? (hover on picture of Lauren James). Nigel James Elite Coaching. Процитовано 10 серпня 2023.
  51. ↑ Continental Tyres Cup Final: Arsenal Women 1–0 Manchester City Women. BBC. 14 березня 2018. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 10 липня 2024.
  52. ↑ Man Utd Women 7–0 Crystal Palace Ladies: Women's Championship title sealed by win. BBC Sport. 20 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
  53. ↑ Women's League Cup final: Chelsea 2-1 Man City. BBC Sport (брит.). Процитовано 15 березня 2025.
  54. ↑ Sanders, Emma (15 березня 2026). Chelsea 2-0 Manchester United: Lauren James and Aggie-Beever Jones score in League Cup final. BBC Sport. Архів оригіналу за 15 березня 2026. Процитовано 15 березня 2026.
  55. ↑ Emma Sanders (20 серпня 2023). Women's World Cup final: England lose to Spain in Sydney. BBC Sport. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  56. ↑ Sanders, Emma (6 квітня 2023). England beat Brazil on penalties to win Finalissima. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 28 листопада 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
  57. ↑ Arnold Clark Cup: England hit six v Belgium to retain trophy. BBC Sport. 22 лютого 2023. Архів оригіналу за 14 травня 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  58. ↑ Lauren James wins February WSL Goal of the Month award. Chelsea F.C. 23 лютого 2023. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
  59. ↑ Lauren James wins November's WSL Player of the Month award. www.chelseafc.com (брит.). Архів оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
  60. ↑ Lauren James scoops WSL Player of the Month award. Chelsea F.C. 8 лютого 2024. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  61. ↑ Ruszkai, Ameé (22 лютого 2023). England's Lauren James named NXGN Player of the Tournament at the Arnold Clark Cup. Goal. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 3 березня 2023.
  62. ↑ Kerr and James collect London Football Awards. www.chelseafc.com (брит.). 13 березня 2023. Архів оригіналу за 31 травня 2024. Процитовано 31 травня 2024.
  63. ↑ Women's Football Awards: Alessia Russo, Keira Walsh and Lauren James among inaugural winners. Sky Sports (англ.). 26 травня 2023. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 31 травня 2024.
  64. ↑ PFA WSL Team of the Year. Professional Footballers' Association. 20 серпня 2024. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 21 серпня 2024.
  65. ↑ Who made the 2023 FIFA FIFPRO Women's World 11?. FIFPRO. 15 січня 2024. Архів оригіналу за 1 травня 2024. Процитовано 15 січня 2024.
  66. ↑ Who is in the 2024 FIFPRO Women's World 11? | Aitana Bonmati, Barbra Banda & more! - FIFPRO World Players' Union. FIFPRO (брит.). 9 грудня 2024. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 9 грудня 2024.
  67. ↑ End of Season Award winners revealed!. Chelsea F.C. 7 травня 2024. Архів оригіналу за 17 травня 2024. Процитовано 18 травня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).