Гренада

Гренада англ. Grenada ант. креол. La Gwenad
Прапор Герб
Девіз: "Ever Conscious of God We Aspire, Build and Advance as One People"
Гімн: «Hail Grenada»
Столиця (та найбільше місто)	Сент-Джорджес 12°3′ пн. ш. 61°45′ зх. д. / 12.050° пн. ш. 61.750° зх. д.
Офіційні мови	англійська мова
Форма правління	Конституційна монархія
• Монарх	Чарльз III
• Генерал-губернатор	Сесіл Ла Гренад
• прем'єр-міністр	Кіт Мітчелл
• від Великої Британії	7 лютого 1974
Площа
• Загалом	344 км² (220)
• Внутр. води	1,6 %
Населення
• оцінка 2017	111 700 (190)
• Густота	324,7/км² (42)
ВВП (ПКС)	2017 р., оцінка
• Повний	$1 606 мільйонів (174)
• На душу населення	$14 900 (90)
ІЛР (2003)	0,762 (medium) (85)
Валюта	Східно-карибський долар (XCD)
Часовий пояс	(UTC-4)
• Літній час	(UTC-4)
Коди ISO 3166	308 / GRD / GD
Домен	.gd
Телефонний код	+473
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гренада

Грена́да (англ. Grenada, ант. креол. La Gwenad) — острівна держава в Карибському морі, що включає власне Гренаду — найпівденніший із Навітряних островів, а також південну частину островів Гренадини, найбільший із яких — Карріаку. Рельєф гористий.

Площа країни 344 км²; столиця Сент-Джорджес; глава держави король Карл III. Монарх з 1974 представлений генерал-губернатором.

Гренада є членом ООН, Організації американських держав, Британської Співдружності націй, Карибської співдружністі (КАРІКОМ), Організації Східнокарибських держав.

Експорт: какао, банани, мускатний цвіт, мускатний горіх.

Мови: англійська (державна), кілька французьких діалектів патуа.

Гренада — острівна держава в південно-східній частині Карибського моря, що входить до групи Навітряних островів Малих Антильських островів. До складу Гренади входить також південна частина вулканічного острівного ланцюга Гренадини, з найбільшим островом Каріока. Незважаючи на невелику площу (близько 344 км²), країна вирізняється надзвичайно різноманітною та добре збереженою природою. Поєднання вулканічного рельєфу, вологого тропічного клімату та океанічного оточення створило тут складну систему наземних і морських екосистем.

Основний острів держави — Гренада — має вулканічне походження. Основу рельєфу острова становлять височини та вулканічні гори, що простягаються з півночі на південь острова. Найвища точка — гора Сент-Катрін (840 м), схили якої вкриті густими тропічними лісами. Прибережна частина низовинна. Річок на острові мало, але багато струмків і джерел. Вулканічне походження зумовило наявність родючих ґрунтів і численних кратерних озер, найвідомішим з яких є Гранд-Етанг. Це озеро розташоване в межах національного парку і відіграє важливу роль у формуванні місцевого мікроклімату.

Клімат Гренади пасатний тропічний морський, з чітким поділом на вологий (з травня по жовтень) і відносно сухий сезони. З липня по жовтень — період ураганів. Середньорічні температури коливаються в межах від +25 до +28 °C. Рясні опади (близько 1500 мм), особливо в гірських районах, сприяють розвитку вологих тропічних лісів.

Рослинність Гренади належить до типових тропічних вологих лісів Карибського регіону. У центральній і південній частинах острова збереглися ділянки первинних і вторинних дощових лісів. Тут зростають світенія (Swietenia), сейба (Ceiba pentandra), гевея, бамбук, пальми, а також численні ліани, орхідеї та інші епіфіти. Широко представлені деревоподібні папороті, що надають ландшафтам реліктового вигляду. Особливе місце займають пряно-ароматичні рослини, завдяки яким Гренада отримала назву «Острів прянощів». Мускатний горіх, гвоздика, кориця, імбир і какао вирощуються як у культурних насадженнях, так і в напівдикому стані. Уздовж узбереж поширені мангрові зарості, які виконують важливу захисну функцію, запобігаючи ерозії берегів і слугуючи середовищем існування для багатьох видів тварин.

Тваринний світ Гренади сформувався в умовах острівної ізоляції, тому тут небагато великих наземних ссавців. Основу фауни становлять птахи, плазуни, земноводні та безхребетні. Найвідомішим ендеміком є горличка гренадська (Leptotila wellsi) — національний символ країни, що перебуває під загрозою зникнення. Також поширені колібрі, чаплі, фрегати. Серед плазунів звичайні ігуани, аноліси, гекони. Морська фауна Гренади не менш різноманітна. Прибережні води вкриті кораловими рифами, де мешкають сотні видів риб, ракоподібних, морські їжаки, губки та молюски. Тут трапляються морські черепахи, дельфіни та рідше — кити. Морські екосистеми мають велике значення як для біорізноманіття, так і для економіки країни.

Охорона природи є важливим завданням для Гренади. Національний парк Гранд-Етанг, лісові резервати та морські заповідники спрямовані на охорону унікальних екосистем. Таким чином, природа Гренади є цінним прикладом гармонійного поєднання тропічних ландшафтів, біологічного різноманіття та природної спадщини.

Острови відкрито у 1498 році, під час третього плавання Колумба. Тоді острови були населені індіанцями-карибами. Перші поселення європейців на островах засновано іспанцями. Згодом тут селилися французи та англійці.

Франція придбала острів у 1650 році. Губернатор Мартиніки заснував тут велике селище, яке згодом стало Сент-Джорджесом. Місцеве населення було винищене вже до 1655 року.

Колоністи почали культивувати тут тютюн та індиго, згодом бавовник і мускатний горіх. Для роботи на плантаціх завозили африканських рабів.

У 1763 році Гренаду захопили англійці, але французи повернули його вже у 1779 році. Остаточно острів відійшов до Англії у 1783 році за Версальським договором.

З 1958 по 1962 рік Гренада входила до складу Федерації Вест-Індії, недовговічної федерації британських колоній у Вест-Індії. У 1967 році Гренада отримала внутрішнє самоуправління.

Незалежність у складі Британської співдружності здобула 1974 року.

У 1970-х роках влада на островах належала партії Еріка Гейрі, який застосовував дедалі авторитарніші методи правління. У 1979 році відбувся безкровний путч, наслідком якого став прихід до влади партії НДМ із комуністичною ідеологією під керівництвом Моріса Бішопа. Відтак Гренада одразу встановила тісні контакти із СРСР та Кубою, а кубинці почали будівництво міжнародного аеропорту. Такі дії викликали стурбованість у США, де вважали, що аеропорт буде використовуватися Кубою з військовою метою.

У 1983 році в комуністичному керівництві Гренади відбувся розкол, під час якого Бішопа убито фракціонерами, а згодом почалася операція Urgent Fury. Під час операції острів було окуповано, а кубинські будівельники, які чинили збройний опір, роззброєні й депортовані на Кубу.

У 1984 році проведено вибори, на яких переміг Герберт Блейз. Відтоді у політичному житті країни домінують правоцентристські партії, а прихильники ідей Бішопа, втративши тимчасову популярність, набирають мінімальну кількість голосів.

Інтеграція з Навітряними островами почалася в 1991 році.

Переважна більшість населення Гренади має африканське походження (89,4 % за переписом 2001 року). Існує також значне змішане населення (8,2 %), а також невеликі меншини європейського походження (0,4 %), та індійці (1,6 %), також є невелика кількість вихідців із Лівану та Сирії (0,04 %) і китайців (0,02 %).

Гренада має невелику популяцію корінних індіанців-карибів. За даними перепису 2001 року, там жило 125 карибів (0,12 % від загальної чисельності населення).

Крім короткого 114-річного періоду французького панування (1649—1763) більшість часу англійська була офіційною мовою країни. Проте більшість населення використовує англійську креольську мову, яка містить також слова з африканських, європейських та індіанських мов. Значно меншою мірою поширення також гренадська креольська мова на основі французької (патуа), вона поширена тільки в невеликих сільських районах на півночі острова. Проте сьогодні її можна почути тільки в деяких невеликих прошарках суспільства. Гренадська креольська (французька) мова в основному відома як патуа і має схожість з Сент-Люсійською креольською.

Історично Християнська історія острова Гренада охоплює період від першої європейської колонізації в XVII столітті. Від того часу на острові пераважав католицизм (через те, що перші колоністи бути французами) проте після захоплення острова англійцями вплив католицької церкви дещо зменшився. За даними перепису 1891 року, більше половини населення країни — католики (55 %), третина — англікани (36 %), інші релігійні громади: методисти (6 %) і пресвітеріани (0,88 %).

За даними перепису 2001 року, 89,1 % відсотків населення Гренади вважали себе християнами, 1,5 % складають нехристияни, 3,6 % нерелігійні і 5,7 % — інші.

За даними Всесвітньої книги фактів 2015 року^[1], в країні є наступні релігійні громади:

• Католики — 44,6 %
• Протестанти — 43,5 %
  • Англікани — 11,5 %
  • П'ятдесятники — 11,3 %
  • Адвентисти сьомого дня — 10,5 %
  • Баптисти — 2,9 %
  • Церква Божа у Христі — 2,6 %
  • Методисти — 1,8 %
  • Євангелісти — 1,6 %
• Інші — 6,2 %
• Свідки Єгови — 1,1 %
• Растафарі — 1,1 %
• Атеїсти та агностики — 3,6 %

Основу економіки Гренади становить сфера послуг, зокрема доходи від туризму. Після того, як у 1996 році уряд Гренади прийняв кілька нормативно-правових документів, що регулюють офшорну банківську діяльність (The Offshore Banking Act, The Companies Act та інші.), у 1997 році почалося надання офшорних фінансових послуг. Станом на кінець 2001 року цей сектор економіки забезпечував 1,2 % валового внутрішнього продукту країни (податкові надходження в бюджет становили 7,4 млн доларів).

Промисловість — харчова і текстильна.

Експорт (у 2017 році) — 43,4 млн дол. Основні експортні товари — банани, какао, мускатний горіх.

Основні покупці — США 25,3 %, Японія 10,1 %, Гаяна 8,7 %, Домініка 6,6 % (2017).

Імпорт (у 2017 році) — 310,2 млн дол. Імпортується продовольство, промислові товари, паливо та інше.

Основні постачальники — США 31,7 %, Тринідад і Тобаго 24,9 %, Китай 6,7 % (2017).

Входить у міжнародну організацію країн АКТ.

Гренада є важливим виробником декількох пряних рослин, зокрема мускатного горіха, зі збору якого країна посідає друге місце в світі (після Індонезії), забезпечуючи 20% світового виробництва. Мускатний горіх зображений на гренадському прапорі. Також тут вирощують корицю, гвоздику, імбир і запашний перець.

Кава також присутня на Гренаді, але переважно як дикоросла рослина і використовується тільки для внутрішнього споживання. Також культивуються банани, цитрусові, авокадо, коренеплоди, цукровий очерет, кукурудза, овочі.

Компанія Grenada Chocolate Company стала піонером вирощування органічного какао, яке також переробляється в готові шоколадні батончики. 2014 року був заснований щорічний фестиваль чистого шоколаду.^[2][3]

Туризм — головна економічна галузь Гренади. Звичайний пляжний і водно-спортивний туризм переважно зосереджений в південно-західному регіоні навколо Сент-Джорджеса, аеропорту та прибережної смуги. Екотуризм набуває дедалі більшого значення. Більшість невеликих екологічно чистих пансіонів розташовані в парафіях Сент-Девід і Сент-Джон. Індустрія туризму значно зросла після спорудження великого пірсу для круїзних лайнерів і еспланади. Протягом сезону 2007—2008 рр. Сент-Джорджес відвідувало до чотирьох круїзних суден за день.

Гренада має безліч ідилічних пляжів на своїй берегової лінії, зокрема пляж Гранд-Анс довжиною 3 км у Сент-Джорджесу, який вважається одним із найкращих і часто з'являється у списку десяти найкращих пляжів у світі^[4]. Крім цих чудових пляжів, улюбленими пам'ятками Гренади є водоспади. Найближчим до Сент-Джорджесу є водоспад Аннандейл, але водоспади Маунт-Кармел, Конкорд, Сім Сестер і Тафтон-Голл також знаходяться в межах легкої досяжності^[5].

Головним морським портом країни є Сент-Джорджес.

Гренада розпочала свої виступи на літніх Олімпійських іграх з Олімпійських ігор 1984 року в Лос-Анджелесі. Кірані Джеймс виграв першу олімпійську золоту медаль для Гренади в бігу на 400 метрів серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року, він же виграв срібну медаль на тій же дистанції на літніх Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро 2016 року.

26 вересня 2019 року на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та Міністр закордонних справ Гренади Пітер Чарльз Девід підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Гренадою^[6].

16 липня 2020 року стало відомо, що Україна та Гренада підписали договір про безвізовий режим між країнами^[7].

• Список ссавців Гренади

• Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
• Ґренада (Grenada) / О. В. Вакуленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-25780
• Гренада [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с. — ISBN 966-7492-01-X.
• Офшорна зона Гренада [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Caribbean Forest Resources | FAO
• Caribbean Environment Programme | UNEP
• CENTRAL AMERICA :: GRENADA / The World Factbook [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Grenada | Encyclopaedia Britannica
• Environment and Biodiversity | Government of Grenada
• Grenada | CIA World Factbook