Лоран Лафітт

Лоран Лафітт
фр. Laurent Lafitte
Лоран Лафітт, 2017
Дата народження	22 серпня 1973 (53 роки)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор, гуморист
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Курси Флоран[1] і Saint-Jean de Passyd
Роки активності	1992 — наш час
IMDb	ID 0480850
Нагороди та премії
Лоран Лафітт у Вікісховищі

Лора́н Лафі́тт (фр. Laurent Lafitte; нар. 22 серпня 1973, Париж, Франція) — французький актор та гуморист.

Лоран виріс у 16-му окрузі Парижа, відкриваючи для себе театр через бульварну комедію на телебаченні. Його батько був агентом з продажу нерухомості. Перший акторський досвід Лоран здобув ще підлітком, коли у його будинку проходили зйомки телефільму «Дитина і Президент» режисером фр. Régis Milcent для телеканалу FR3. Це стало йому винагородою, котру принесла відповідь на, надіслане Лораном за рекламою в газеті France-Soir, резюме зі стенда Photomaton. Лоран Лафітт відвідував приватну школу драматичного мистецтва Курси Флоран, потім навчався у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва в Парижі у Філіппа Едріана та Мюріель Маєтт.

1993 року Лоран набув популярності завдяки ролі Хуана в телесеріалі Академія моделей (жанр — сітком) на каналі M6

Наприкінці 1990-х, два роки перебуваючи в Англії, він вчився майстерності танцю і вокалу в акторській школі Гілфорда, пізнаючи англійську школу музичної комедії. У цей час грав у п'єсі (фр. Davina's Landed) за постановкою Бена Дюке.

Лоран Лафітт грав багато другорядних ролей в кіно і на телебаченні, проте у театрі він 2008 року забезпечив моноспектакль, написаний спільно з Сирілом Тувеніном і поставлений Домініком Фарружія: Лоран Лафіт, такою і є його назва. Моноспектакль досяг 100 прем'єр у Льодовому палаці в Парижі і виграв приз Ремю комедії в категорії моноспектакль за 2008 рік. 2010 року Лоран був одною з головних дійових осіб фільму Маленькі секрети.

У квітні 2011 року відбулась 25-та церемонія вручення премії Мольєра, що відбулася в Будинку мистецтв і культури Кретей.

На церемонії, яка транслювалась в прямому ефірі на каналі France 2, був презентований Лоран Лафітт. У цьому ж році він знову зіграв свій моноспектакль «Лоран Лафітт» в Театрі де Матурін в Парижі.

У січні 2012 року Лоран Лафітт був найнятий штатним актором театру «Комеді Франсез» (фр. Comédie-Française) з постійним гонораром. З січня до червня 2012 року він написав і зіграв скетч із Забу (Ізабель) Брайтман у щоденному ефірі радіопрограми «Ви лише послухайте, щоб там не сталося» на національній громадській радіостанції France Inter. І лише в останньому епізоді, 29 червня, він, виявився голосом персонажа лікаря Філіппа Больє.

У фільмі «Жарти вбік», випущеному у прокат у грудні 2012 року, Лоран Лафітт втілив образ інспектора карного розшуку Парижа, у партнерстві з Омаром Сі.

У грудні 2013 року він зіграв роль Ла Марина в «Огляді преси» Катерини і Ліліан наприкінці інформаційно-розважальної телепрограми Le Petit Journal (телепрограма) на Canal+.

• 1996: Мадам Вердо (фр. Madame Verdoux), реж. Жан-Люк Рейнод
• 1998: Насолода (фр. Le Plaisir (et ses petits tracas)), реж. Ніколас Бухріф: гість
• 1999: Улюблена теща (фр. Belle-maman), реж. Габріель Агійон: Франк
• 2000: Багряні ріки (фр. Les Rivières pourpres), реж. Матьє Кассовіц: Хюбер, син ректора
• 2002: Мій кумир (фр. Mon idole), реж. Ґійом Кане: Фабріс
• 2003: Хто вбив Памелу? (фр. Mais qui a tué Pamela Rose ?), реж. Ерік Лартіго
• 2004: Роль її життя (фр. Le Rôle de sa vie), реж. Франсуа Фавр: Арно
• 2004: Повний облом (фр. Les Gaous), реж. Ігор Секулич: Бертрам
• 2005: Глюк (фр. Narco), реж. Трістан Орует та Жіль Леллуш: ведучий Карате-шоу
• 2006: Не кажи нікому (фр. Ne le dis à personne), реж. Ґійом Кане: баск
• 2006: Президент (фр. Président), реж. Ліонель Дельпланк: депутат
• 2007: Моє місце під сонцем (фр. Ma place au soleil), реж. Ерік де Монтальєр
• 2007: Сімейна таємниця (фр. Un secret), реж. Клод Міллер: жандарм
• 2008: Гамір людського оточення (фр. Le Bruit des gens autour), реж. Дьястем: Філіп
• 2009: Кохання — це для двох (фр. L'amour c'est mieux à deux), реж. Домінік Фарружія і Арно Лемор: Сільвен
• 2010: Разом — це занадто (фр. Ensemble, c'est trop), реж. Леа Фазер: Hervé
• 2010: Маленькі секрети (фр. Les Petits Mouchoirs), реж. Ґійом Кане: Антуан
• 2011: Вірне дільце (фр. Une pure affaire), реж. Александр Коффре: Бріс Теллер
• 2011: Я, Мішель Г., мільярдер, володар світу (фр. Moi, Michel G., milliardaire, maître du monde), реж. Стефан Казанджян: Йозеф Кляйн
• 2012: Хто знову вбив Памелу Роуз? (фр. Mais qui a retué Pamela Rose?), реж. Олів'є Барру і Кад Мерад: Перкінс
• 2012: Жарти в сторону (фр. De l'autre côté du périph), реж. Давід Шаро: Франсуа Монжа (гол. роль)
• 2013: Як вкрасти діамант (фр. Duo d'escrocs / Love Punch) — реж. Джоел Хопкінс: Вінсент Кругер
• 2013: Найкращі дні попереду (фр. Les Beaux Jours), реж. Маріон Верну: Жульєн (гол. роль)
• 2013: Шумовиння днів / Піна днів (фр. L'Écume des jours), реж. Мішель Ґондрі: директор компанії (епіз.)
• 2013: Знову 16 (фр. 16 ans… ou presque), реж. Трістан Сегела: Арно Мюст'є (гол. роль)
• 2014: Клуб Печаль (фр. Tristesse Club), реж. Вінсент Меріетт: Леон
• 2014: Вона його обожнює (див.) (фр. Elle l'adore), реж. Жанна Еррі: Вінсент Лакроа (гол. роль)
• 2015: Шалене розлучення / Хочеш війни (фр. Papa ou maman), реж. Мартін Бурбулон: Вінсент Лерой (гол. роль)
• 2015: Мистецтво фуги (фр. L'Art de la fugue), реж. Бріс Ковен: гол. роль — Антуан
• 2015: Бумеранг (фр. Boomerang), реж. Франсуа Фавр: Антуан (гол. роль)
• 2016: Елль (фр. Elle), реж. Пол Верховен: Патрік (гол. роль)
• 2017: До побачення там, нагорі (фр. Si tu voyais son coeur): Анрі д'Ольне-Прадель
• 2018: Один король — одна Франція (фр. Un peuple et son roi): Людовик XVI
• 2020: Походження світу (фр. L'origine du monde): — * 2022: Жарти в сторону 2 (фр. Loin du périph): Франсуа Монжа

• 1992: На вістрі шпаги (фр. Sur le fil de la lame), реж. Бертран Вайсберг
• 2001: Гучномовець (фр. Boomer), реж. Карім Адда: Дідьє
• 2007: Я маю багато планів (фр. J'ai plein de projets), реж. Карім Адда
• 2007: Цього 17 березня (фр. La 17^e marche), реж. Карім Адда
• 2013: Чистий (англ. Clean), реж. Бенжамін Бухана: Ерік

• Участь у 20 різноманітних проєктах на телебаченні в період упродовж 1988—2013 рр.
• 2012: Пташина пісня (фр. Birdsong) епізод 1 сезон 1 реж. Філліп Мартін: Рене Азаїр

• Акторська гра у 15 театральних, здебільшого комедійних постановках упродовж 1994—2011 рр.

• Участь у 5 постановках за період штатної акторської роботи у театрі Французької комедії в період з 2012 року.

• 2007: Власна режисерська робота

• 2013: Турбо (фр. Turbo): Тео псевдоним «Турбо»
• 2014: Астерікс: Земля богів 3D (фр. Astérix: Le Domaine des dieux 3D): Дублікат

• 2012: У щоденному ефірі радіопрограми «Ви лише послухайте, щоб там не сталося» (фр. À votre écoute, coûte que coûte) на національній громадській радіостанції (фр. France Inter)

• [1] [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.]Лоран Лафітт на Allociné [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Лоран Лафітт на сайті Internet Movie Database (англ.)