YaChudo

Лопуд

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Лопуд
хорв. Lopud
Францисканський монастир на острові Лопуд
Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
42°41′00″ пн. ш. 17°56′56″ сх. д. / 42.6834° пн. ш. 17.949° сх. д.
КонтинентЄвропа Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцерозташуванняЕлафітські острови
АкваторіяАдріатичне море
Група островівЕлафітські острови Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа4,38[1]  км² 
Найвища точкаг. Полачіца, 216 м
Країна
Хорватія
РегіонДубровницько-Неретванська жупанія
Адм. одиницяДубровник Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення220
Лопуд. Карта розташування: Хорватія
Лопуд
Лопуд
Лопуд (Хорватія)
Мапа
CMNS: Лопуд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лопуд (хорв. Lopud) — острів в хорватській частини Адріатичного моря, один з Елафітських островів, другий за величиною острів архіпелагу. Належить до Дубровницько-Неретванській жупанії Хорватії. Знаходиться за п'ять кілометрів на північний захід від порту Дубровника. Площа острова — 4,38 км ², довжина берегової лінії 14,63[1]. Найвища точка — гора Полачиця, 216 м. У західній частині острова знаходиться однойменне поселення.

Природа

На острові, як і на інших островах групи ростуть густі ліси з переважанням алеппської сосни, пінії, маквіс[2]. На острові також ростуть пальми, оливкові та лаврові дерева.

Історія

Археологічні знахідки на острові говорять про те, що острів був населений протягом тисяч років. На острові збереглися залишки стародавніх грецьких, римських і слов'янських споруд. На місці нинішньої вежі Шпаньйола були виявлені фрагменти іллірійської кераміки. Дотепер збереглися безліч топонімів грецького і латинського походження. На Лопуді збереглися залишки хорватського поселення IX століття.

В 1457 році Лопуд став одним із центрів Рагузької республіки. У цей час на острові проживало більше тисячі осіб, економіка острова стабільно росла. Судновласники Лопуда володіли верфями і флотом з 80 суден.

На острові знаходиться парк, в якому з XIX століття ростуть тропічні рослини зі всього світу: бамбук, кактуси та інші.

На Лопуді знаходиться 24 церкви і францисканський монастир.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 на острові проживало 269 жителів, головним чином хорвати, католики. Населення острова стабільно скорочується і за даними 2011 року становило 220 осіб.

Згідно з переписом населення 2021 року, чисельність постійного населення острова становила 278 осіб. Лопуд належить до Елафітського архіпелагу, а його мешканці проживають у єдиному селищі біля мальовничої бухти. Демографічна ситуація підтримується за рахунок активного туристичного потоку. Місцеві жителі зайняті у сфері готельно-ресторанного бізнесу, вирощуванні цитрусових та обслуговуванні морських екскурсій з Дубровника.[3]

Економіка

Основа економіки острова заснована на туризмі, ресторанному бізнесі, рибальстві, сільському господарстві та виноградарстві. У селищі є готель «Lafodia». Часто на острів з одноденними екскурсіями приїжджають туристи з сусіднього Дубровника.

У південно-східній частині острова знаходиться бухта з піщаним пляжем Шунь, одним з найкрасивіших на Адріатиці.

На острові працює початкова школа, побудована Іво Кулеваном.

Цікаві факти

Чеський письменник і політик Віктор Дик помер від серцевої недостатності, купаючись біля Лопуду в 1931 році.

Примітки

  1. ↑ а б Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004):Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
  2. ↑ [ http://www.hr/hrvatska/geografija/jadran/obala-i-otoci [Архівовано 2012-06-25 у Wayback Machine.] www.hr: Obala i otoci]
  3. ↑ Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021. godine — Rezultati po naseljima: (Državni zavod za statistiku)

Література

  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).