Листопад 2010
| ← листопад → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2010 рік | ||||||
Листопа́д — одинадцятий місяць 2010 року, що почався в понеділок 1 листопада та закінчився у вівторок 30 листопада.
Події
- 9 листопада
- День української мови українці відсвяткували піснями, танцями і протестами проти законопроєкту «Про мови»[1]
- 14 листопада
- Переможцем і наймолодшим чемпіоном світу в історії Формули-1 став Себастьян Феттель, здобувши перемогу в Чемпіонаті 2010 року.
- 22 листопада
- В Україні відбуваються масові демонстрації проти податкового кодексу Азарова-Тігіпка. В Києві мітингувальники захопили Майдан Незалежності, де розміщують палаткове містечко. Частково перекриті вулиці Банкова, Інститутська та Хрещатик. Мітингувальники вимагають відхилити податковий кодекс і розпуск Верховної Ради України.
- 23 листопада
- В Україні продовжуються масові демонстрації проти податкового кодексу та відставки уряду і Верховної Ради України. Мітингувальники встановили палаткове містечко на Майдані незалежності.
- Північнокорейська артилерія обстріляла прикордонний південнокорейський острів, у результаті чого було пошкоджено десятки будинків та поранено 16 південнокорейських військовослужбовців.[3]
- 25 листопада
- В Івано-Франківську затримали особу, котру підозрюють у вандалізмі — пошкодженні статуй Богородиці та Христа-дитятка на вулиці Незалежності в Івано-Франківську.
- 30 листопада
- Віктор Янукович наклав вето на ухвалений парламентом Податковий кодекс[4]
Особи
Померли
- Загорцев Володимир Миколайович, 66, український композитор, один з представників Київського авангарду, один з останніх учнів Бориса Лятошинського. Лауреат премії ім. Бориса Лятошинського (1967)[5].
- Казимир Коза, 75, французький футболіст польського походження, що грав на позиції нападника, зокрема за «Ланс» та «Страсбур», а також за національну збірну Франції.
- Лупейко Віктор Юхимович, 81, український письменник, поет. Заслужений вчитель України, лауреат Премії Василя Юхимовича, член Київської обласної організації НСПУ (з 1996)[6].
- Ахмадуліна Белла Ахатівна, 73, російська поетеса, перекладачка, драматургиня та сценаристка татарського походження.
- Маріо Монічеллі, 95, італійський актор, кінорежисер, сценарист та комедіограф[7].
- Моріс Вілкс, 97, британський вчений у галузі комп'ютерних наук. Йому приписують кілька важливих розробок у обчислювальній техніці.
- Піт Ланжель, 93, канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника.
- Рената Богданська, 93, українська і польська естрадна співачка, театральна та кіноакторка, капітан польської армії. Дружина генерала Владислава Андерса.
- Річард Ґолдман, 90, американський мільярдер, філантроп, який разом зі своєю дружиною Родою Ґолдман був співзасновником екологічної премії Голдмана в 1990 році. Він заснував страхову компанію Goldman Insurance and Risk Management, а разом зі своєю дружиною заснував Фонд Річарда і Роди Голдманів у 1951 році[8].
- Баликова Люція Кузьмівна, 78, радянська діячка, педагог, вчителька Большеуковської середньої школи Большеуковського району Омської області. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1989 роках. Герой Соціалістичної Праці (27.06.1978).
- Йоргос Фунтас, 86, один з провідних грецьких акторів середини 20 століття, партнер Меліни Меркурі в багатьох стрічках.
- Ковачевич Аркадій Федорович, 91, радянський авіаційний воєначальник, генерал-лейтенант авіації. Герой Радянського Союзу (1943).
- Колосовський Ігор Костянтинович, 89, радянський дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол.
- Леслі Нільсен, 84, американський комедійний актор[9].
- Маслаченко Володимир Микитович, 74, український та російський радянський футболіст. Заслужений майстер спорту СРСР (1969). Коментатор Всесоюзного радіо і Центрального телебачення Держтелерадіо СРСР.
- Сантьяго Агурто Кальво, 89, перуанський архітектор, народжений в Еквадорі, представник модерністського руху, також відомий своїми дослідженнями доіспанської перуанської архітектури. Окрім архітектурної роботи, Агурто працював професором у Національному інженерному університеті, де він був ректором з 1966 по 1970 рік.
- Семюель Коен, 89, американський фізик, який, як правило, вважається батьком нейтронної бомби.
- Ігнатенко Володимир Дмитрович, 70, український оперний співак, тенор, професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Заслужений артист УРСР. Народний артист Української РСР (1989), Лауреат Міжнародної премії Національної спілки театральних діячів України.
- Ірвін Кершнер, 87, американський кінорежисер українською походження, серед найвідоміших робіт якого друга частина «Зоряних воєн» і один з найвдаліших фільмів, неофіційна екранізація «бондіани», «Ніколи не кажи Ніколи» з Шоном Коннері.
- Марсель Флюккігер, 81, швейцарський футболіст, що грав на позиції захисника за клуб «Янг Бойз», а також національну збірну Швейцарії. Чотириразовий чемпіон Швейцарії. Дворазовий володар кубка Швейцарії.
- Трегубенко Анатолій Іванович, 86, український радянський лікар і педагог, доктор медичних наук (1969), професор кафедри травматології і ортопедії Одеського медичного інституту (1973).
- Бакаєв Сергій Іванович, 88, український живописець; член Спілки радянських художників України з 12 жовтня 1960 року. Заслужений художник АР Крим.
- Коновалюк Дмитро Михайлович, 75, український інженер, професор, кандидат технічних наук.
- Королюк Параска Василівна, 71, (також відома як ба́ба Параска) активна учасниця Помаранчевої революції та подальших політичних подій в Україні[10].
- Лежанський В'ячеслав Федорович, 74, український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
- Мілан Ферко, 80, словацький прозаїк, поет, драматург, автор літератури для дітей та молоді та автор текстів; брат журналістів Йозефа та Володимира Ферків, батько доктора медицини Драгана та академічного скульптора Любомира Ферка.
- Щуліпенко Ігор Михайлович, 73, український лікар-терапевт, педагог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Першим серед науковців України опрацював та обґрунтував концепції наукової фітотерапії, енотерапії, апітерапії, методи їх застосування у клінічній медицині, розробив методичні основи фітотерапії хронічних хвороб людини.
- Боголюбов Михайло Миколайович, 92, сходознавець. Доктор філологічних наук (1957), листопада професор (1959), академік РАН (1990). Кавалер орденів Дружби народів та Трудового Червоного Прапора. Син Миколи Михайловича Боголюбова, брат Миколи Миколайовича та Олексія Миколайовича Боголюбових.
- Вільгельм Вальтер, 100, німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
- Доріс Маккарті, 100, канадська художниця, яка спеціалізувалася на абстрактних пейзажах[11].
- Кислий Микола Іванович, 62, український архітектор, заслужений архітектор України (1999)[12].
- Леонардо Колела, 80, бразильський футболіст, нападник[13].
- Павуляк Ярослав Іванович, 62, український поет-шістдесятник, член Національної спілки письменників України та Словаччини.
- Павлов Ігор Васильович, 75, інженер і промисловий діяч СРСР і (з 1991) України, кандидат технічних наук (1977), академік Інженерної академії України [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.] (1995), професор (2000), головний технолог (1971–2001), заступник Генерального конструктора по технологічності Авіаційного науково-технічного комплексу імені Олега Антонова (2001 — листопад 2010). Почесний авіабудівник (1984), Заслужений машинобудівник України (1994).
- Флавіан (Пасічник), 66, архієрей Української православної церкви Київського патріархату; єпископ Харківський і Богодухівський. Випускник Московської духовної семінарії в РФ. Син капелана Польської православної церкви (ПАПЦ).
- Хуан Хуа, 97, китайський державний діяч, дипломат.
- Галковський Михайло Федорович, 68, білоруський артист опери (драматичний тенор). Заслужений артист БРСР (1980).
- Ледньов Павло Серафимович, 67, український радянський спортсмен, що спеціалізувався на сучасному п'ятиборстві, дворазовий олімпійський чемпіон (1972 та 1980 у командній першості), багаторазовий призер олімпійських ігор, багатократний чемпіон світу.
- Ленард Шварц (тенісист), 97, колишній австралійський тенісист.
- Жульєн Гійомар, 82, французький кіноактор.
- Хосе Гонсальво Вівес, 81, іспанський скульптор.
- Заремба Володимир Іванович, 69, український прозаїк, журналіст.
- Нікітченко Іван Миколайович, 71, білоруський учений у галузі селекції тварин. Член-кореспондент Національної академії наук Білорусі (1986), доктор сільськогосподарських наук (1979), професор (1981).
- Браян Марсден, 73, американський астроном.
- Гей Стюарт, 87, канадський хокеїст, що грав на позиції лівого нападника. Володар Кубка Стенлі. Провів понад 500 матчів у Національній хокейній лізі.
- Діто Шанідзе, 73, радянський важкоатлет.
- Заманський Володимир Якович, 75, український києвознавець, літератор, журналіст. Заслужений журналіст України (2005).
- Ізабель Каро, 30, французька фотомодель, акторка и письменниця. Хворіла на анорексію, стала відомою у рамках кампанії боротьби з цим харчовим розладом.
- Мельник Сава Миколайович, 85, народний майстер яворівського жолобчасто-вибірного різьблення[14].
- Георгій Арсенішвілі, 68, [Грузія|грузинський]] політичний і державний діяч, Державний міністр Грузії (2000—2001).
- Олаво Родрігес Барбоза, 87, бразильський футболіст, що грав на позиції захисника за клуби «Інтернасьйонал» та «Португеза Деспортос», а також національну збірну Бразилії.
- Бріттон Чанс, 97, професор біофізики, фізичної хімії та радіології Пенсільванського університету, член Національної академії наук (1952), іноземний член Лондонського королівського товариства (1981), яхтсмен, олімпійський чемпіон 1952 року в класі 5,5 метра. Чемпіон світу в класі 5,5 метра 1962 року.
- Джаґджит Сінґг, 66, індійський хокеїст на траві. Олімпійський чемпіон 1964 року, бронзовий призер 1968 року. Переможець Азійських ігор 1966 року.
- Крістель Теннісон, 84, німецька мінералогіня і почесна професорка Берлінського технічного університету.
- Швець Володимир Ярославович, 54, український архітектор, реставратор[15].
- Анхель Кабрера, 71, уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю. П'ятиразовий чемпіон Уругваю. Дворазовий володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка.
- Імре Поляк, 78, угорський борець класичного (греко-римського) стилю, олімпійський чемпіон Ігор у Токіо (1964).
- Ларрі Еванс, 78, американський шаховий гросмейстер, шаховий літератор і журналіст. Він п'ять разів вигравав чемпіонат США з шахів і чотири рази — відкритий чемпіонат США з шахів. Вів спільну шахову колонку і написав сам, або в співавторстві, понад 20 шахових книг[16].
- Єфімов Мойсей Дмитрович, 83, якутський поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1957 року та Спілки письменників Республіки Сахи з 1991 року.
- Елан Сендидж, 84, американський астроном, член Національної АН США (1963), член Лондонського королівського товариства. Лауреат Премії Грубера з космології (2000)[17].
- Станіслав Краткі, 88, священик Брненської єпархії, теолог та викладач університету. Переслідувався комуністичним режимом, був одним з відомих представників прихованої церкви. Його посвячення в сан єпископа провів Фелікс Марія Давідек у 1968 році. У 1999—2010 роках був пробстом Мікуловської капітули[18].
- Генрик Миколай Гурецький, 76, польський композитор і викладач.
- Жирмунська Галина Михайлівна, 84, радянська архітекторка, авторка проєктів житлових і громадських будівель у Москві та інших містах СРСР, лауреатка Державної премії РРФСР за 1979 рік.
- Брик Михайло Васильович, 81, український науковець, доктор економічних наук (1987), професор (1990). Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Завідувач кафедри історії України та економічної теорії, доктор економічних наук, професор.
- Діно де Лаурентіс, 91, американський продюсер італійського походження, один з найавторитетніших діячів італійського та світового кінематографу, видатний представник італійського неореалізму — напряму в кіномистецтві, основними принципами якого були натурні зйомки і звернення до життя низів.
- Кутузов Володимир Миколайович, 89, радянський і російський звукооператор. Заслужений працівник культури РРФСР (1986).
- Римар Петро Олексійович, 71, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
- Смирнов Валентин Сергійович, 83, український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року
- Болотова Агафія Василівна, 69, радянська і українська кіноакторка.
- Савицький Михайло Андрійович, 88, радянський та білоруський живописець.
- Житник Володимир Костянтинович, 71, мовознавець, перекладач, поет, кандидат філологічних наук, доцент.
- Світлана Гаєр, 87, літературна перекладачка, яка перекладала з російської мови на німецьку. Народилася в Києві, проживала в Німеччині з 1943 року до своєї смерті у 2010 році у Фрайбурзі-ім-Брайсгау.
- Смаро Стефаніду, 97, грецька театральна, кіно-, радіо- і телевізійна акторка[19].
- Волтер Айзард, 91, американський науковець, економіст, географ, найважливіший представник школи просторового аналізу в географії, засновник так званої регіональної науки.
- Дарієнко Домініка Тимофіївна, 91, молдовська акторка. Народна артистка СРСР (1974).
- Мікаель Зайферт, 86, німецький військовик, офіцер СС, військовий злочинець. Отримав прізвисько «Больцанський звір» за жорстокість, яку він проявив у транзитному таборі Больцано.
- Тарасов Сава Іванович, 76, Народний поет Республіки Саха (Якутія). Один з авторів гімну Республіки Саха (Якутія).
- Чо Мьон Рок, 82, північнокорейський воєначальник, перший заступник голови Державного комітету оборони КНДР (з 1998 року), віце-маршал.
- Адріан Пеунеску, 67, румунський поет, публіцист і політичний діяч.
- Гайо Геррманн, 97, німецький пілот бомбардувальних і винищувальних частин Люфтваффе Другої світової війни, оберст. Один з найбільш високопоставлених і впливових офіцерів ВПС Третього Рейху.
- Гільдеґард Нойманн, 91, старша наглядачка в концтаборах Равенсбрюк та Терезієнштадт.
- Джилл Клейберг, 66, американська акторка, відома своїми ролями в театрі, на телебаченні та в кіно. Вона отримала приз Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль і була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль за участь у комедійній драмі Пола Мазурскі «Незаміжня жінка» (1978). Клейберг також отримала другу поспіль номінацію на премію «Оскар» за фільм «Почати спочатку» (1979), а також чотири номінації на «Золотий глобус» за свою акторську гру.
- Фрідріх Бройкер, 91, німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне.
- Ширлі Верретт, 79, американська оперна співачка (мецо-сопрано).
- Анн Ежені Бланшар, 114, французька супердовгожителька, черниця та продавчиня солодощів. З 2 травня 2010 року (після смерті японки Ками Чінен) до моменту своєї смерті у віці 114 років і 261 день була найстарішою нині живою повністю верифікованою людиною у світі. На момент смерті займала 31 місце в списку найстаріших повністю верифікованих людей в історії, була третьою найстарішою француженкою в історії і найстарішою людиною в історії заморської спільноти Франції.
- Маркова Людмила Павлівна, 69, українська художниця-керамістка і педагог.
- Мельникова Ірина Миколаївна, 92, український історик Словаччини та Чехії. Богемістка. Доктор історичних наук. Член-кореспондент НАН України.
- Сара Дорон, 88, ізраїльська політикиня.
- Черномирдін Віктор Степанович, 72, російський державний діяч, прем'єр-міністр Росії (1992–1998). Надзвичайний і повноважний Посол Російської Федерації в Україні від 2001 до 2009 року.[20].
- Якуб Смуг, 96, польський футболіст, захисник.
- Баршай Рудольф Борисович, 86, радянський, британський і швейцарський альтист і диригент. Лауреат Премії Грамофон (1988), Каннської премії за класичну музику (2003) й інших премій[21].
- Герберт Круґ, 73, німецький вершник. Олімпійський чемпіон 1984 року в командній виїздці. Чемпіон Європи з виїздки 1983 (командна виїздка), 1987 (командна виїздка) років. Чемпіон світу з виїздки 1986 року в командній виїздці.
- Горохівський Леон Теодорович, 67, український громадський та політичний діяч.
- Григоров Юрій Григорович, 79, український науковець-геронтолог, доктор медичних наук (1975), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1997), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1989, 1997).
- Ед Літценбергер, 78, канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника, крайнього нападника. Володар Кубка Стенлі. Провів понад 600 матчів у Національній хокейній лізі.
- Корж Олексій Олександрович, 86, український лікар ортопед-травматолог, академік Національної академії медичних наук України, дійсний член НАН України (1992). Батько Президента Української асоціації ортопедів-травматологів Миколи Коржа[22].
- Романов Юрій Олександрович, 84, радянський і російський фізик-теоретик. Герой Соціалістичної Праці (1961), лауреат Сталінської (1953), Ленінської (1958) та Державної (1975) премій СРСР.
Примітки
- ↑ День Української мови: ні — мовному законопроєкту від коаліції «УНІАН». Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ У Львові підприємці протестували проти Податкового кодексу. Радіо Свобода. 15 листопада 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Обмін вогнем по-сусідськи: Потужний конфлікт на Корейському півострові. «Новинар». Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Шурхало, Дмитро (30 листопада 2010). Перша перемога Майдану-2: Президент заветував Кодекс. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Войтенко, Олексій (17 червня 2016). Пам’яті композитора Володимира Загорцева. МУЗИКА (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Не стало письменника Віктора Лупейка. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Mario Monicelli, Italian Director, Dies at 95 [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]. (англ.)(Перевірено 20 грудня 2011)
- ↑ Weise, Elizabeth (30 листопада 2010). Founder of Goldman Environmental Prize dies. USA Today. Процитовано 30 листопада 2010.
- ↑ Wire Staff. Leslie Nielsen, star of 'Airplane!' and 'Naked Gun,' dead at 84. [Архівовано 2010-12-02 у Wayback Machine.] «CNN» // edition.cnn.com (November 29, 2010)
- ↑ «Комсомольская правда в Украине», 27.11.2010 [Архівовано 10 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Artist Doris McCarthy dies at 100. CBC News. 25 листопада 2010. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 25 листопада 2010.
- ↑ Помер автор пам'ятника Жертвам Голодомору на Михайлівській площі. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Nardo. Ex-atacante do Corinthians e Palmeiras. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- ↑ В. М. Гевало. Мельник Сава Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — С. 65424. — ISBN 978-966-02-8346-6.
- ↑ Помер Володимир Швець // Львівська пошта. — 18 листопада 2010. — № 129 (1014). — С. 3; Помер Володимир Швець // Львівська газета. — 18 листопада 2010. — № 46 (591). — С. 3.
- ↑ USCF: Eulogy. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Muere Allan Sandage, uno de los astrónomos más importantes del siglo XX. El Pais. 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ Zemřel mikulovský probošt Stanislav Krátký. Biskupstvi.cz. 29 грудня 2013. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 15 червня 2023.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20101109180026/http://news.ert.gr/el/politismos/eidiseis/46245-efyge-i-smaro-stefanidou Архівовано 9 листопада 2010 у Wayback Machine.]][Архівовано 9 листопада 2010 у Wayback Machine.] «Έφυγε» η Σμάρω Στεφανίδου: To μεσημέρι της Τετάρτης, στις 15.30, από το Β΄ Νεκροταφείο,θα τελεστεί η κηδεία της μεγάλης ηθοποιού. — ert.gr
- ↑ Названа причина смерти Виктора Черномырдина. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 7 листопада 2010.
- ↑ Помер знаменитий диригент Рудольф Баршай [Архівовано 3 листопада 2010 у Wayback Machine.] // повідомл. за 3 листопада 2010 року на Кореспондент.net
- ↑ Корж Олексій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 16 вересня 2019.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).