Ставицька Леся Олексіївна

Леся Олексіївна Ставицька
У 2008 році
Народилася	24 листопада 1962 Київ
Померла	7 серпня 2010 (47 років) Київ
Країна	Україна
Національність	українка
Діяльність	мовознавиця
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузь	літературознавство, лексикологія
Заклад	Інститут української мови НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Висловлювання у Вікіцитатах

Ле́ся Олексі́ївна Стави́цька (24 листопада 1962, Київ — 7 серпня^[1][2] 2010, Київ) — докторка філологічних наук (1996), професорка, укладачка словника нецензурної лексики та її відповідників «Українська мова без табу». Дослідниця у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, ґендерної лінгвістики, колоквіалістики, психолінгвістики.

Довгий час була завідувачкою відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (з часу його створення 1999 року й аж до своєї смерті 2010 року).

Народилася 24 листопада 1962 року в Києві. Батько був літературознавцем, мати — педіаторкою^[3].

Після закінчення середньої школи вступила до Київського педагогічного інституту імені О. Горького, який закінчила у 1983 році.

У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантика лексичних і синтаксичних одиниць у поезії М. П. Бажана», в 1996- — докторську дисертацію на тему «Естетика слова в українській художній літературі 20 — 30-х рр. XX ст. (системно-функціональний аспект)»^[4].

У 2003 — 2009 рр. підготувала сім кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на професорській посаді на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001 — 2005 рр.; Кам'янець-Подільський державний університет, 2005 — 2006 рр.).

Протягом 2003 — 2007 років була керівницею міського семінару з ґендерної лінгвістики, який діяв на базі відділу соціолінгвістики (в Інституті української мови НАН України).

Брала участь у закордонних стипендіальних програмах:

• Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.;
• The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембридж, 2006 р.

Ушанована стипендією Президента України 1997 — 1999 рр.

Авторка понад 100 наукових статей, двох монографій: «Естетика слова в українській поезії 10 — 30-х рр. XX ст.» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови»). «Жанри і стилі в історії української літературної мови» (1989, у співавторстві).

Словники:

• «Короткий російсько-український словник контрастивної лексики» (у співавторстві),
• «Короткий словник жаргонної лексики української мови»,
• Український жарґон. Словник [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» (Київ: Критика, 2008).

За результатами читацько-експертного опитування, праці Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови» названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ. При цьому, хоча словникові праці Ставицької мали відгомін у суспільстві, медіях, вони залишились повз уваги наукових кіл, як вказує авторка, через контраверсивність тематики обсценності.

Про завдання лінгвіста:

Я вважаю, що лінгвіст має вивчати мову не такою, якою вона начебто мусить бути, а такою, якою та є насправді[5].

Про реакцію на видання:

— Як реагували Ваші колеги на укладені словники? Чи не закидали не академічність і недоцільність роботи? – В кулуарах лають. Але за українською звичкою мені особисто ніколи нічого не кажуть. Я кажу: напишіть рецензію, публічно виступіть, я вступлю у діалог. Зеник Терлак, доцент Львівського університету, виступив зі схвальною рецензією в “Сучасності” №1 за цей рік. Але негативних не було. Позаочі лають. Але мені цікаві негативні рецензії. — Як реагували сучасні українські письменники, зокрема ті, праці яких Ви використали у словнику? — Реагували дуже позитивно. Для мене важлива думка Оксани Забужко. Вона перша зауважила, що словник не викликав реакції в наукових колах, а тільки в мас-медіа.[5]

• Ґендерна лінгвістика
• Обсценна лексика
• Словники обсценної лексики
• Кісь Оксана Романівна

• Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Олексій Зарецький. Пам'яті мовознавця [Архівовано 25 березня 2013 у Wayback Machine.]
• [1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}