YaChudo

Лелюхів

Переглядів: 1. Оновлено 07.11.2026.


Село
Лелюхів
пол. Leluchów
Координати 49°18′00″ пн. ш. 20°56′00″ сх. д. / 49.3° пн. ш. 20.9333° сх. д.
Країна
Польща
ВоєводствоМалопольське воєводство
ПовітНовосондецький повіт
ГмінаМушина
Висота центру513  м
Населення166 осіб (2011[1])
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+48) 18
Поштовий індекс33-370
Автомобільний кодKNS
SIMC0454801
GeoNames766505
OSM ↑2892460 ·R (Ґміна Мушина)
Лелюхів. Карта розташування: Польща
Лелюхів
Лелюхів
Лелюхів (Польща)
Лелюхів. Карта розташування: Малопольське воєводство
Лелюхів
Лелюхів
Лелюхів (Малопольське воєводство)
Мапа
CMNS: Лелюхів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лелю́хів (пол. Leluchów) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 166 осіб (2011[1]).

Розташування

Прикордонний перехід в 2008 році

Село розміщене на правому березі швидкого потоку Смеречки — правої притоки Попраду, на схилах хребта Яворини. Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при залізничній лінії № 96. На південь від Лелюхова (на лівому словацькому березі Смеречки) розташоване село Руська Воля над Попрадом Старолюбовняського округу Пряшівського краю, на захід (на лівому березі Попраду) — село Орлов того ж округу, на схід — Дубне, на північ — Мушина.

Історія

12. II. 1581 р. краківський єпископ Петро Мишковський відновив привілей мушинського старости Станіслава Кенпінського та інших шляхтичів, що спирався на погорілій грамоті на лєлюхівське солтиство. Документальні свідчення про русинське (українське) населення Лемківщини польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців з використанням волоського права. З 1786 р. велися метричні книги.

28 липня 1876 року відкрита залізниця Тарнів-Плавеч через село.

До Першої світової війни жителі села переселялись на південь Австро-Угорщини[2], після — до Південної і Північної Америки.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 490 жителів села — 420 українців, 60 поляків (прикордонна сторожа) і 10 євреїв.[3]

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Мушинського деканату, до якої належало також Дубне[4].

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[5].

У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Визначні люди

Пам'ятки

В селі збереглася церква святого Димитрія з 1861 року, після 1947 року перетворена на костел. У церкві зберігся іконостас XIX ст. Церква є пристанищем колонії зі 135 особин підковика малого — щезаючого виду лиликоподібних.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 90 26 61 3
Жінки 76 17 52 7
Разом 166 43 113 10

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лелюхів

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Лемки в діаспорі. Ч.1. Три хвилі іміграції лемків до Сербії та Хорватії. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
  3. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 54 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 95-96 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  5. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
  6. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

.

Джерела

Див. також


Малопольське воєводство Це незавершена стаття про Малопольське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).