YaChudo

Лекс Марінос

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Лекс Марінос
Народився1 лютого 1949[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагга-Вагга[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 вересня 2024[3] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінорежисер, актор, радіоведучий, телеактор, режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materNorth Sydney Boys High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1967 — 2017
IMDbnm0547876
Нагороди та премії
медаль Ордену Австралії

CMNS: Лекс Марінос у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Александр Френсіс Марінос (англ. Alexander Francis Marinos; 1 лютого 1949, Вогга-Вогга, Новий Південний Уельс, Австралія  – 13 вересня 2024, Сідней, Австралія) — австралійський актор, знаний за роллю італійського зятя Теда Буллпіта Бруно в австралійському комедійному телесеріалі 1980-х років «Країна Кінгсвуд» і як ведучий «Легенд пізньої ночі» на ABC2. Разом з Тедом Робінсоном працював ведучим на радіостанції 2JJ (Double Jay), нині Triple J, наприкінці 1970-х років. Нагороджений медаллю ордена Австралії[4].

Біографія

Народився 1 лютого 1949 року у Вогга-Вогга, Новий Південний Уельс, у сім'ї іммігранта з Греції, Фотіоса («Френка») Марінопулоса, й Анни Карофіліс, яка мала греко-австралійське походження. Мама була дочкою Адоніса («Тоні») Карофіліса, який іммігрував з Касоса, Греція, та Мінні Метісон, австралійки шотландського й англійського походження, пра-пра-пра-прадід Маріноса по материнській лінії, Семюель Бредлі, каторжник, і Маріан Мортімер, вільна емігрантка, яка прибула до Гобарта, Тасманія, у XIX столітті.

Дідусь і бабуся Маріноса по материнській лінії, Адоніс і Мінні, володіли грецькими кафе в містах регіону Ріверіна в Новому Південному Уельсі, зокрема у Вогга-Вогга і Рок, а також у містечку Боган-Гейт[5][6]. Він закінчив Університет Нового Південного Уельсу зі ступенем бакалавра мистецтв з відзнакою за спеціальністю «Театральне мистецтво»[6][7]. Наприкінці 1970-х років почав виступати на молодіжній радіостанції ABC 2JJ, згодом став ведучим на ABC Local Radio, зокрема вів шоу «Легенд пізньої ночі»[8].

1980 року отримав роль Бруно в телевізійній комедії «Країна Кінгсвуд», що принесла йому популярність[8][9].

Помер у Сіднеї 13 вересня 2024 року у 75 років після двох десятиліть боротьби з лейкемією[10]. Його сім'я оголосила в соціальних мережах, що він помер «спокійно… вдома, в момент, який він вибрав, в оточенні сім'ї та під звуки Боба Ділана»[8][9].

Визнання

Нагороджений медаллю ордена Австралії за «заслуги в театральному мистецтві як актор, режисер і сценарист»[11]. Колишній заступник голови Ради Австралії та Фонду культурного розвитку громади Ради Австралії[12].

2008 року прочитав десяту щорічну лекцію Тома Брока про історію австралійської імміграції та регбі[13].

2012 року акторський склад «Удару», включно з Маріносом, отримав нагороду Equity за найвидатнішу гру в телевізійному фільмі або мінісеріалі[14].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
с Ровери The Rovers Роберто
1972 с Шоу Анті Джека The Aunty Jack Show 2-й Анті Джек
1974 с Flash Nick from Jindavick
1974 с Кілька жінок Certain Women
1975 с Scattergood: Friend of All
1975 с Поліція Метлока Matlock Police Кевін Гансон
1975—1976 с King's Men Віктор Корреліс
1976 с Елвін Пурпл Alvin Purple Бруно
1978 с Останній вистріл Chopper Squad
1979 с Шопо-коп Cop Shop Сальваторе Россі
1979 с Love Thy Neighbour in Australia Кітті
1979 ф Дитина Кеті Cathy's Child Кон Гаврос
1980 с Країна Кінгсвуд Kingswood Country Бруно
1981 ф Вводити в оману Hoodwink детектив
1981 с Дім, милий дім Home Sweet Home Бруно
1981 с Tickled Pink
1982 ф Goodbye Paradise Кон
1984 с City West Тім Паппас
1988 ф Пандомоніум Pandemonium Дік Дікерсон
1991—1992 с Посольство Embassy Тарік Абдулла
1991—1994 с Live and Sweaty Лекс
1992 ф Останні дні Chez Nous The Last Days of Chez Nous Анджело
1993 с Примітивна країна A Country Practice Стівен Маркес
1993 ф Bedevil Дмитрій
1996 с Водяні криси Water Rats Белламі
2000—2007 с Піцца Pizza різні ролі
2005 кф Обід Lunchtime оповідач
2011 с Удар The Slap Маноліс
2013 ф Backyard Ashes Мак
2014 с Рейк Rake Спіро
2015 ф Все про І All About E Джохеф
2017 с Bent 101 Спіро
2017 с Збій Glitch Стів Тріпідакіс
2018 с Fighting Season Генні
2022 с Дванадцять The Twelve Ніколас
2023 с Мама та син Mother and Son Кеннет
2023 с Морська поліція: Сідней NCIS: Sydney Дімі
2024 ф The Gift That Gives Лоуренс Дракос

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  3. ↑ https://www.abc.net.au/news/2024-09-14/actor-and-radio-presenter-lex-marinos-dies-aged-75/104352424
  4. ↑ Mr Alexander Francis MARINOS. honours.pmc.gov.au. Процитовано 16 вересня 2024.
  5. ↑ Lex Marinos. Who Do You Think You Are?. Сезон 5. Епізод 5 (en-AU) . 2013. SBS.
  6. ↑ а б Unleashed – Lex Marinos. ABC. Australian Broadcasting Corporation. 14 грудня 2007. Архів оригіналу за 19 січня 2009. Процитовано 7 серпня 2009.
  7. ↑ Reference Number: MS 327 Guide to the Papers of Lex Marinos. Australian Defence Force Academy. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 7 серпня 2009.
  8. ↑ а б в Nancarrow, Dan; Dasey, Jason (14 вересня 2024). Actor, director and radio presenter Lex Marinos dies aged 75. ABC News (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 15 вересня 2024.
  9. ↑ а б Kennelly, Hannah (14 вересня 2024). Kingswood Country star Lex Marinos dies aged 75. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 15 вересня 2024.
  10. ↑ Kapetopoulos, Fotis (14 вересня 2024). Farewell to Lex Marinos OAM: A pioneer of diversity in Australian arts. Neos Kosmos. Процитовано 16 вересня 2024.
  11. ↑ Australia Day 1994. The Canberra Times. Т. 68, № 21, 469. Australian Capital Territory, Australia. 26 січня 1994. с. 5. Процитовано 15 вересня 2024 — через National Library of Australia.
  12. ↑ Profile of Lex Marinos. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2024. from www.celebrityspeakers.com.au
  13. ↑ Tom Brock Lecture. Australian Society for Sports History. Архів оригіналу за 18 лютого 2011.
  14. ↑ Australian television ensembles honoured by their peers. The Equity Foundation. 10 квітня 2012. Архів оригіналу за 10 квітня 2012.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).