Лев Кекіш
| Лев Кекіш | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сотник УГА | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 7 березня 1886 село Дусанів, Перемишлянський повіт, Австро-Угорщина, нині Перемишлянський район Львівська область | ||||||||
| Смерть | 1920 біля Соловків, Біле море, РРФСР | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Alma Mater | Львівський університет | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | 1914—1920 | ||||||||
| Приналежність |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР | ||||||||
| Вид ЗС |  УГА | ||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Перші визвольні змагання | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
Лев Кекіш (нар. 7 березня 1886, село Дусанів, Перемишлянський повіт, Австро-Угорщина, нині Перемишлянський район Львівська область — пом. червень 1920, біля Соловків, Біле море, РРФСР) — український військовик, сотник УГА[1], правник.
Життєпис
Лев Кекіш народився 7 березня 1886 року в селі Дусанів, повіт Перемишляни. Його батько був парохом села Дусанів. Навчався у Бережанській гімназії[2] та Львівському університеті на правничому факультеті. Як поручник австрійської армії попав у російський полон під час Брусиловського прориву. Перебував у таборі для полонених в Царицині.
У жовтні 1918 року Лев Кекіш повертається з полону і долучається до листопадових подій у Перемишлянах. На кінець листопада 1918 року комендант м. Глиняни Перемишлянського повіту, згодом переведений до окружної військової команди в Бережанах. Пройшов «чотирикутник смерті». Очолював залізничну станцію у м. Бершаді на Поділлі.
У квітні 1920 року спільно із іншими старшинами УГА переїхав до Києва, де потрапив у більшовицький полон і перебував концентраційному таборі в Кожухові під Москвою (нині це мікрорайон Москви).
У червні 1920 року 150 старшин Української Галицької Армії з Кожуховського концтабору, поміж них і Лев Кекіш, були відправлені у розпорядження Архангельської губчека. «Баржу смерті» з українцями втопили в районі Соловків у Білому морі[3][4].
Примітки
- ↑ Гордієнко Володимир Листопадовий зрив. УГА-II[недоступне посилання]
- ↑ Бережанська земля: історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Трорнто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — 878 с
- ↑ Микитюк Д. Українська Галицька Армія. У 50-річчя її участи у визвольних змаганнях (Матеріяли до історії) / Д. Микитюк. — Вінніпег: Вид-во «Канадійського фермера», 1966. — Т. 4. — 292 с. 1
- ↑ Хроніка червоного терору [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).