Ланьчжоу
| Ланьчжоу | |
|---|---|
кит. 兰州市  | |
|
| |
 | |
 | |
| Основні дані | |
| 36°03′42″ пн. ш. 103°49′54″ сх. д. / 36.06171° пн. ш. 103.83177° сх. д. | |
| Країна |  КНР |
| Адмінодиниця | Ганьсу |
| Столиця для | Ганьсу[1] і Династія Західна Цінь[2] |
| Поділ | |
| Площа | 13 192,31 км² |
| Населення | 4 359 446 осіб (2020)[3] |
| Висота НРМ | 1572 м |
| Міста-побратими | Альбукерке, Акіта (5 серпня 1982), Крайстчерч, Нуакшот, Алба-Юлія (27 квітня 2010), Пенза[4], Улан-Уде (2016)[5], Хатінохе |
| Телефонний код | (+86) 0931 |
| Часовий пояс | China Standard Time, UTC+8, Asia/Shanghai, Asia/Urumqi |
| Номери автомобілів | 甘A |
| GeoNames | 1804430 |
| OSM | ↑153314 ·R (Ганьсу) |
| Поштові індекси | 730000 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Q134227753? |
| Вебсайт | lanzhou |
| Мапа | |
 | |
  Ланьчжоу Ланьчжоу (Китайська Народна Республіка) | |
 Ланьчжоу у Вікісховищі | |
Ланьчжо́у (кит. трад. 蘭州, спр. 兰州, піньїнь Lánzhōu) — місто на північному заході Китаю у середній течії річки Хуанхе, адміністративний центр провінції Ганьсу.
Ланьчжоу — місто з населенням що швидко збільшується. З 1970 по 2004 роки населення міста збільшилось більш ніж удвічі (1970 рік — 1,5 млн жителів, 2004 — 3,2 млн жителів).
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (21.9 °F).[6]
| Клімат Ланьчжоу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | −5,6 | −1,9 | 4,7 | 11,2 | 16 | 19,2 | 21,4 | 20,5 | 15,4 | 9,7 | 2,3 | −4,3 | 9,1 |
| Норма опадів, мм | 1.5 | 2.5 | 9.1 | 18.6 | 37.6 | 40.6 | 66.3 | 80.4 | 49.9 | 23.8 | 3.9 | 1.1 | 335.3 |
| Днів з опадами | 2,1 | 2,9 | 4,8 | 7 | 8,6 | 10 | 13,2 | 11,7 | 12,4 | 7,9 | 3,6 | 1,2 | 85,4 |
| Вологість повітря, % | 50.2 | 47.1 | 46.5 | 45.7 | 49.3 | 53.4 | 59.2 | 61.6 | 66.8 | 64.7 | 59.1 | 56.4 | 55 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Економіка
Промисловість у Ланьчжоу представлена у таких галузях: хімічної (виробництво мінеральних добрив), машинобудівної (транспортне машинобудування, виробництво нафтового обладнання), нафтопереробної, суконної, шкіряної та інших.
У місті розташовані: північно-західний філіал академії наук Китаю, освітні інститути: педагогічний, зооветеринарний, інженерів залізничного транспорту, нафтопромисловий, університет. Досить відомий Зоопарк Ланьчжоу.
Поблизу Ланьчжоу відкрито багато археологічних пам'ятників: стоянки та могильники епохи неоліту, енеоліту, бронзової доби.
Транспорт
Ланьчжоу — важливий транспортний вузел, розташований на перетині залізниць (лінії на Тяньшуй, Баотоу, Сінін, Урумчі). За 70 кілометрів на північ від Ланьчжоу є аеропорт.
У червні 2019 року в місті відкрився метрополітен[7].
Аеропорт
Головним аеропортом є аеропорт Ланьчжоу, що знаходиться в 52 км північніше міста. Звідти можна дістатись до 20 міст Китаю.
Культура
Є центром народного мистецтва, відомого як ланьчжоуський гуцзі (кит.: 兰州鼓子) — пісні на ланьчжоуському діалекті говору Лань-Інь мандаринської мови декламаційного характеру під супровід барабана і струнних інструментів. Відома з часів цінського імператора Міньніна, розвинулась із пісень Сун’янге, популярні в сільській місцевості провінції Ганьсу. Під час пізньої династії Цін і на початку Китайської республіки ланчжоуські гуцзі стали більш розвиненими завдяки появі бацзяоґу (восьмикутного барабана). Іншими інструментами є саньсянь, піпа, юецинь, хуцінь, сяо, і всі вони використовують палички для їжі, щоб стукати по муну (чотирьохдюймова порцелянова тарілка), щоб опанувати ритм і звернути увагу на спів музики. Початок задає сяоюеґу (вид місцевого маленького барабану).
Належать до комбінованої структури цюпай («мелодія з назвою») — загальний термін для фіксованої мелодії, яка використовується в традиційній китайській музиці. Музична структура співу ланьчжоуських гуцзи належить до набору кубаїв (мелодій, що фіксуються), яких існує 40 типів. Зазвичай складається з трьох частин: вступу (голова гуцзі), циклу та закінчення (хвіст гуцзі). Вона звучить сміливо, пронизливо, глибоко та невимушено, і зазвичай співається в чайній, став дуже популярною формою мистецтва. Вона бере свій початок у географічному та культурному середовищі північно-західного Лесового плато з його унікальним співом. Тривалість від 10 до 50 хв. У 2006 році увійшов до переліку нематеріальної культурної спадщини Китаю.
Довгий час ланчжоуські гуцзі виконували переважно аматори, а професійних артистів було небагато. Серед відомих співаків ланьчжоуського гуцзи на ранньому етапі були Ван Ідао, Цао Юеру, Тан Цзянху, Ма Дунбаші, Чжан Гуолян і Лу Інкуй. Зміст його традиційних вистав варіювався від історичних оповідань, повістей і романів на теми народних легенд до епізодів уславлення пейзажів і радісних подій. У середині 1940-х років Лі Хайчжоу (1907-1983) заснував наукову асоціацію Наньшанське товариство гуцзі, досліджуючи та зберігаючи багато художньої інформації про ланьчжоуські гуцзі. Після утворення Китайської Народної Республіки ланчжоуські гуцзі виконувалися на сцені.
Міста-побратими
Альбукерке (англ. Albuquerque), США
Акіта, Японія
Крайстчерч (англ. Christchurch), Нова Зеландія- Пенза, Росія
- Цумеб, Намібія
- Ашхабад, Туркменістан
Примітки
- ↑ Ганьсу — 1929.
- ↑ Династія Західна Цінь — 0385.
- ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
- ↑ http://documents.penza-gorod.ru/doc2-353.html
- ↑ http://м.улан-удэ.рф/industry/econom_biznes/vneshn/goroda/g-lanchzhou.php
- ↑ Клімат Ланьчжоу. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ В Ланьчжоу відкрита перша лінія метрополітену. undergroundexpert. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).