Лайош Кашшак
| Лайош Кашшак | |
|---|---|
| угор. Kassák Lajos | |
| Народився | 21 березня 1887[1][2][…] Нове Замки, Словаччина[4] |
| Помер | 22 липня 1967[5][2][…] (80 років) Будапешт, Угорщина[5][4] |
| Поховання | Фаркашреті |
| Громадянство | Угорщина |
| Діяльність | письменник і художник |
| Сфера роботи | поезія[7], література[7], есей[7], малярство[7] і мистецтво[7] |
| Заклад | Nyugatd |
| Знання мов | угорська[1] |
| Мова творів | угорська |
| Членство | Európai Iskolad |
| Партія | Угорська соціал-демократична партія[8] і Угорська партія трудящих (вересень 1953)[8] |
| Родичі | Béla Uitzd |
| Брати, сестри | Erzsi Újvárid |
| У шлюбі з | Йолан Шімонd і Klára Kárpátid[9] |
| Нагороди | |
| | |
Лайош Кашшак (угор. Kassák Lajos; 21 березня 1887 Ершекуйвар — 22 липня 1967, Будапешт) — угорський письменник і художник, один з провідних пропагандистів авангарду (конструктивізму, експресіонізму, футуризму, дадаїзму, сюрреалізму) в угорському мистецтві.
Біографія
Народився в бідній сім'ї помічника аптекаря в Ершекуйваре (нині Словаччина). Деякий час працював робітником-металістом. У 1904 переселився в Будапешт, де включився в профспілковий і соціал-демократичний рух. Пішки і без грошей обходив майже всю Європу. У 1907-1910 жив у Парижі, де познайомився з Гійомом Аполлінером, Блез Сандраром, Робером Делоне і Пабло Пікассо. З 1912 писав експресіоністські вірші, драми і романи.

Повернувшись в Будапешт, разом з Емілем Сітьєй займався виданням авангардистського журналу A Tett, який незабаром був закритий за антимілітаристські ідеї. Як і більшість діячів угорського авангарду, дотримувався лівих переконань (себе він характеризував як «соціалістичну людини»), брав участь у революційних подіях 1919, коли входив в «Письменницьку директорію» і вів гостру полеміку з Белою Куном.
У 1919-1926 жив в еміграції у Відні. В журналі «МА» («Сьогодні»), що видавався там Кашшаком публікувалися Курт Швиттерс, Оскар Шлеммер, Трістан Тцара, Лисицький і Олександр Архипенко. Кашшак проголошував ідею єдності технічної цивілізації і мистецтва. До групи «МА» входив також Ласло Мохой-Надь, разом з яким Кашшак видасть в 1921 у Відні «Книгу нових художників». У 1921 Кашшак сам зайнявся конструктивістськими проектами.
У 1926 Кашшак повернувся в Угорщину і займав посади редактора кількох авангардистських видань лівого спрямування — «Munka» («Праця») і «Dokumentum» («Документ»). В автобіографічному романі «Життя однієї людини», що виходив у журналі «Nyugat» в 1927-1935, відобразив не тільки власну важку юність, але і розвиток робітничого руху, комбінуючи реалізм і експресіонізм. За частини роману, присвячені революційним подіям, піддавався переслідуванням.
У 1947 відновився в Угорській соціал-демократичної партії, що в 1948 злилася з Угорською комуністичною партією в Угорську партію працівників.
Музей Лайоша Кашшака працює в палаці Зічі в Будапешті.
Джерела
- Кассак Лайош // Литературная энциклопедия
- Kassák Múzeum [Архівовано 23 червня 2022 у Wayback Machine.]
- Ellenőrizhetetlen színjáték, Kassák eredeti hangfelvétele
- Hungaroton-lemez: Kassák versei — elmondja a költő és Latinovits Zoltán [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Élete, pályája, jelentősége [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- mek [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- képek
- Néhány verse és képarchitektúrája, cikkek [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
- A ló meghal a madarak kirepülnek — műfordításban [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Bábel Web Antológia
- Kassák Lajos: Vagyonom és fegyvertáram [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (MEK)
- Kassák egyetlen parlamenti felszólalása
- Lajos Kassák [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (szlovákul)
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Lajos Kassak
- ↑ Lajos Kassak — 5 — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б Кашшак Лайош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Az 1947. évi Országgyűlés almanachja / за ред. M. K. József, V. István — Budapest: 2005. — С. 194. — 887 с. — ISBN 963-03-3856-4
- ↑ FamilySearch Historical Records
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
