Ківшарівка
| селище Ківшарівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Куп'янський район |
| Тер. громада | Куп'янська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63080090020061282 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1970 |
| Площа | 5,4 км² |
| Населення | ▼ 1500 (2023)[1] |
| Густота | 3529,26 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 63734 |
| Телефонний код | +380 5742 |
| Географічні координати | 49°37′46″ пн. ш. 37°40′36″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 37.67667° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 96 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Куп'янськ-Вузловий (станція) |
| До станції: | 2 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 123 км |
| - автошляхами: | 135 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 63701, Харківська обл., Куп'янський р-н, м. Куп'янськ, просп. Конституції, 3 |
| Голова селищної ради | - |
| Карта | |
Ківшарівка | |
Ківшарівка Ківшарівка | |
| |
|
| |
Ківшарі́вка — селище в Україні. У Куп'янській міській громаді Куп'янського району Харківської області.
Розташування
Селище Ківшарівка розміщене на лівому березі річки Оскіл, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване селище Куп'янськ-Вузловий, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Глушківка, на протилежному березі — село Осиново.
Селищем протікає маловодна річка «Дубівка», вище за течією якої примикає село Новоосинове. Поруч проходить залізниця, станція Роз'їзд Ківшарівка. До селища примикають великі лісові масиви.
Історія

В 1710 р. було створено хутір Ківшарівка, названий за прізвищем родини Ківшар. Це був один з перших неприміських хуторів. який виник на лівоберіжжі річки Оскіл. Початок Ківшарівка бере від Сухого Яру та гнилищі, де зараз знаходиться сучасний Куп'янський Територіальний Центр професійної освіти (колищнє ВПУ-27)[2].
Селище створене в 1970 році шляхом об'єднання сіл Притулова, Заборівка і Ківшарівка.
Російська окупація (2022)
27 лютого 2022 року селище було окуповане російськими військами в ході російського вторгнення в Україну. 28 вересня 2022 року українські війська звільнили селище від окупації, яка тривала 7 місяців.
17 березня 2024 року селище було обстріляно росіянами[3]. 30 березня 2026 року ЗСУ полонили росіян, які намагались встановити російский прапор у селі[4].
Населення
Мова
Населення за переписом 2001 року становить 20 729 (9652/11077 ч/ж) осіб — найбільше селище міського типу в Україні.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 12083 | 58.29 % |
| російська | 6481 | 31.27 % |
| білоруська | 21 | 0.10 % |
| вірменська | 6 | 0.03 % |
| інші/не вказали | 2138 | 10.31 % |
| Усього | 20729 | 100 % |
Економіка
- Куп'янське механоскладальне підприємство (КМСП), ТОВ.
- Торгперспектива, ТОВ (кол. Куп'янський ливарний завод, ВАТ).
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячі садки № 10, № 12, № 15.
- Середня школа № 11.
- Середня школа № 12.
- Гімназія № 2.
Відомі жителі
- Кошовий Євген Вікторович «Лисий»[6] (7 квітня 1983, Ківшарівка, Харківської області) — український актор студії «95 квартал», колишній актор КВН.
- Живолуп Михайло Андрійович — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Командир 126-го гвардійського бомбардувального авіаполку[7] 1-ї повітряної армії Західного фронту, гвардії підполковник.
- Закопайло Максим Олександрович (1989—2014) — молодший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
- Савлепов Антон Олегович — учасник групи «Квест Пістолс» (англ. Quest Pistols).
- Анікєєв Юрій Володимирович — український спортсмен, спеціалізується на грі в шашки. Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту України. Чемпіон світу 2004 року з бразильських шашок, чемпіон Європи 2005 року в бліці з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон України з міжнародних шашок.
- Пономар Віталій Вадимович — український футболіст. Бронзовий призер Чемпіонату України з футболу сезону 2018—2019 рр. Майстер спорту України.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Олександр Горобець Лист сестрі через десятиліття
- Прогноз погоди в смт. Ківшарівка [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Фотографії
-
Один із пейзажів Ківшарівки -
Церква Свято-Духівської парафії -
Храм Святих Благодійних Князів Петра та Февронії -
Палац культури імені В.I. Кошелєва -
Меморіал пам'яті воїнів-авіаторів ВВВ -
Стела пам'яті воїнів ВВВ -
Меморіал пам'яті воїнів Афганської війни. -
Фізкультурно-оздоровчий комплекс -
Поліклінічне відділення куп'янської міської лікарні
Примітки
- ↑ “В нас нічого більше немає. Ми тут до кінця”: У Ківшарівці готуються до наступу росіян
- ↑ Вікторія Ківшар. Історія Ківшарівки. Як утворилось селище Ківшарівка [Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Куп'янщини.
- ↑ Росіяни обстріляли два селища у Харківській області, є поранені. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Zaxid.net (30 березня 2026). ЗСУ полонили росіян, які намагались встановити прапор РФ у Ківшарівці на Харківщині. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ Повна версія інтерв'ю з Євгеном Кошовим. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 25 липня 2014.
- ↑ Герої СРСР — Льотчики: Бомбардувальники. Архів оригіналу за 18 листопада 2009. Процитовано 25 липня 2014.
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
