YaChudo

Кутуз

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Кутуз
الملك المظفر سيف الدين قطز
Кутуз
Кутуз
Прапор
Прапор
Султан Єгипту
12 листопада 1259 — 23 жовтня 1260 року
Попередник: Мансур Алі
Спадкоємець: Бейбарс
 
Народження: не пізніше 1231 Редагувати інформацію у Вікіданих
Самарканд Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 24 жовтня 1260 Редагувати інформацію у Вікіданих
El Salheyad, Faqousd, Шаркія, Єгипет Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті: атентат Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Місто Мертвих Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Аббасидський халіфат Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Рід: Бахріти
Шлюб: Julnar Hab Al-Rummand Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кутуз, аль-Малік аз-Музафар Саїф ад-Дін Кутуз (араб. الملك المظفر سيف الدين قطز, помер 24 жовтня 1260) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.

Життєпис

За походженням хорезмієць. Був захоплений у полон монголами і проданий рабство. У Дамаску його купив єгипетський торгівець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана. Як мамлюк дослужився до звання старшого еміра.

Із здобуттям влади Айбеком (1250), був у призначений наїбом Єгипту, а після його смерті — оскільки новому султану Мансуру Алі виповнилося лише 15 років — головнокомандувачем. 12 листопада 1259 року усунув від влади Мансура Алі і проголосив султаном себе, поширюючи версію про те, що насправді є близьким родичем покійного шаха Хорезму Мухаммеда II Ала ад-Діна.

Очолював єгипетське військо, що рушило на зустріч монголам, хоча, за поширеною версією, фактичним командувачем був Бейбарс.

Після перемоги над монголами серед мамлюків, незадоволених призначеннями, здійсненими Кутузом у Сирії, виникла змова. 23 жовтня 1260 року під час полювання біля Гази Бейбарс наблизився до султана, нібито із проханням віддати йому привабливу полонянку. Кутуз погодився, і Бейбарс поцілував йому руку. За цим сигналом змовники накинулися на володаря. Смертельний удар Кутузу завдав Анас аль Сілхадар, проте пізніше вбивство Кутуза приписували особисто Бейбарсу.

Література

  • Фильштинский И. М. История арабов и Халифата (750—1517). — 3-е, виправлене та доповнене. — М. : АСТ: Восток-Запад, 2008. — 349, [3] с. — (Історична бібліотека) — 2000 прим. — ISBN 978-5-17-051475-5.
  • The Cambridge History of Islam. — Cambridge University Press, 1977. — Vol. 2, p. 1. — 544 p. — ISBN 0521291356.
  • Irwin R. The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 p. — ISBN 0-7099-1308-7.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).