YaChudo

Крістіна Чакі

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Крістіна Чакі
угор. Csáky Krisztina Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася4 листопада 1654 Редагувати інформацію у Вікіданих
Spiš, Жегра, Спішска Нова Вес, Словаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла25 квітня 1723 (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Текірдаг, Османська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСобор Святої Єлизавети Угорської Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЧаки Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІштван Чакіd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMargit, Baronesse Lónyay de Nagy-Lónya et Vásárosnaményd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAlexander Nikolaus, Graf Erdödy de Monyorókerék et Monoszlód[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Крістіна Чакі (угор. Krisztina Csáky; 4 листопада 1654, замок Спишский Град, Пряшівський край, Угорське королівство — 25 квітня 1723, Текірдаг, Османська імперія) — угорська графиня, учасниця Національно-визвольної війни угорського народу (1703—1711).

Походження

Погруддя Крістіни Чакі в Ужгородському замку
Погруддя Міклоша Берчені в Ужгородському замку

Народилася в родині державного судді, над-жупана Спишської жупи Іштвана Чакі (представника однієї з молодших гілок шляхетського роду Чак) та баронеси Маргіти Лоняї (угор. Lónyay Margit).

За історичними даними, Крістіна Чакі була дуже красива, багата та освічена, вміла не тільки читати і писати. Любила мистецтво, зокрема, музику й театр.

В перших двох шлюбах (угорський граф Шандор Ердеді (Erdődy Sándor) і хорватський аристократ Микола (Міклош) Драшкович) Чакі овдовіла.

Восени 1694 року Крістіна Чакі заручилась з графом Міклошем Берчені, державним діячем, одним з лідерів антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років, генерал-майором повстанської армії князя Ференца II Ракоці. Чоловік був на 11 років молодший і мав троє дітей від першої дружини Крістіни Другет.

Для цього шлюбу Чакі переїхала з рідного Вейпа у Задунав'ї до Ужгорода під Бескидом, подолавши понад півтисячі кілометрів. Вони привезла із собою чималий багаж — 13 великих підвод з меблями, картинами, дорогим одягом, білизною, особистими речами й величезною кількістю коштовностей. Крістіну в дорозі супроводжували наречений, велика кількість придворних, слуг, музик і гусарів, які несли стяги з родовими гербами Берчені й Чакі[2]. На масницю 1695 року відгуляли помпезне весілля. Не дивлячись на різницю у віці, шлюб був сповнений палкого кохання.

Ужгородський замок

Оселилися в Ужгородському замку, побудованому Ренесансу (характерному для північної Угорщини), який перетворили на великосвітський центр культурного і політичного життя Закарпатського регіону кінця XVII — початку XVIII століть. Вишукані різьблені меблі з приданого Чакі стали окрасою замку, де налічувалося 136 художніх полотен, понад 600 акварелей (на пергаменті), понад 600 та ще більше гравюр[3].

За 13 років володіння Ужгородським замком Чакі з Берчені регулярно проводили бали, світські прийоми та деякі офіційні урочистості. У замку гостювала польська графиня Гелена Синявська. В замку діяла власна театральна трупа польського художника, а також музичний колектив з 8 осіб, який очолював швейцарець Емеріх Кедрон. Також була організована багата бібліотека. Замок неодноразово перебудовували, вдосконалювали. Графи жили на другому поверсі. За межами стін були розбиті шість прекрасних парків та садів:

  • сад Лугош (сучасний мікрорайон Радванка),
  • Бузковий сад,
  • Квітковий парк (теперішній Ботанічний сад; тінистими деревами, рівними стриженими алеями, барвистими квітковими клумбами став прикладом найкращих зразків паркової культури англійського типу),
  • Овочевий сад (з лівого боку вулиці Замкової (від Замкової гори), тепер Капітульної вулиці Ужгорода),
  • Звіринець (нині — парк Підградський)
  • Голубиний (район електростанції), куди на мале полювання їздили власники Ужгородського замку.

Коли після придушення визвольної війни 1703—1711 років чоловіка оголосили зрадником батьківщини і він змушений був у листопаді 1710 року тікати за кордон через Верецький перевал до Польщі, Крістіна Чакі, залишивши всі свої багатства, вирушила у вигнання за ним і розділила важке емігрантське життя. У травні 1711 року австрійські війська захопили Ужгородський замок.

Після вимушеної втечі Чакі з чоловіком певний час перебували в Польщі. Міклош розмірковував на запрошення Петра І переселитися до Московського царства, однак Ракоці відмовив їх від цієї ідеї, аби не закінчити життя в Сибіру. Після поневірянь родина разом з Ференцем Ракоці II опинилися в Туреччині, де турецький султан разом із сотнями інших куруців надав їм цілу вулицю для проживання у містечку Текірдаг (або Родошто) у Малій Азії.

Померла Крістіна Чакі у квітні 1723 року в Текірдазі під час сну чоловіка, якого слуги не сміли будити, тож останнім її втішив князь Ференц Ракоці. Крістіну Чакі поховали в Стамбулі, у єзуїтській церкві, що знаходилася під патронатом французьких королів, біля знаменитої Ілони Зріні. Чоловік пережив Чакі лише на 2 роки, одружившись з Жужанною Кюсегій[4].

Пам'ять

  • У внутрішньому дворику Ужгородського замку 8 листопада 2013 року було відкрито бюст графині Крістіні Чакі за кошти Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Бюст її чоловікові було встановлено тут же взимку 2012 року[6][7].
  • В Ужгороді на Православній набережній 4 (неподалік від Угорського посольства) завдяки співпраці товариства соціокультурного розвитку «Паннонія» та угорського консульства в Ужгороді була встановлена міні-скульптура «Крістіна Чакі та Міклош Берчені». Встановили її 14 грудня 2015 року, автором виступив скульптор Михайло Колодко[8].
    • Міні-скульптура «Крістіна Чакі та Міклош Берчені» в Ужгороді
      Міні-скульптура «Крістіна Чакі та Міклош Берчені» в Ужгороді
    • Погруддя у внутрішньому дворі Ужгородського замку
      Погруддя у внутрішньому дворі Ужгородського замку

    Посилання

    Примітки

    1. ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
    2. ↑ Як Крістіна з Задунав'я стала володаркою Ужгородського замку. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 17 березня 2019.
    3. ↑ Граф Берчені зробив з Ужгородського замку затишне родинне гніздо. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 17 березня 2019.
    4. ↑ Крістіна Чакі й Міклош Берчені: кохання, що здолало століття. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
    5. ↑ Три жінки володаря Ужгородського замку Міклоша Берчені. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 17 березня 2019.
    6. ↑ Графиня Крістіна Чакі повернулася в Ужгородський замок[недоступне посилання]
    7. ↑ Графиня Крістіна Чакі повернулася в Ужгородський замок [Архівовано 2019-08-22 у Wayback Machine.] // Дзеркало Закарпаття. — 2013. — 11 листопада
    8. ↑ Шатров, Виктор (26 червня 2019). Романтична міні-скульптура "Крістіна Чакі та Міклош Берчені". Go-To.Rest ➤ Ваш путівник. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).