YaChudo

Кошинський Юрій Петрович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Юрій Кошинський
Юрій
Кошинський Юрій Петрович -військовослужбовець, молодший сержант, командир стрілецького відділення 209 батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ, учасник бойових дій
Народився12 травня 1985
Луцьк, Україна
Помер4 квітня 2025 (39 років)
Новоєгорівка, Україна
ГромадянствоУкраїна
ДіяльністьВійськовослужбовець
Роки активності2024— 2025
Нагороди

Нагрудний знак «Ветеран війни (Учасник бойових дій)» — 29.01.2025 р.; Медаль «За поранення (За жертву крові в боях за волю України)». Міністр оборони Рустем Умєров, 17.04.2025 р.;

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Указ Президента України № 609/2025 від 22.08.2025 року.
Сайтpresident.gov.ua/documents/6092025-56209

Юр́ій Петро́вич Коши́нський, позивний - Коще́й ( 12 травня 1985, місто Луцьк, Волинська область — 04 квітня 2025 , село Новоєгорівка, Сватівський район, Луганська область ) - український військовослужбовець, молодший сержант, командир 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 209-го батальйону113 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України, учасник Війни за Незалежність України. Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність»ІІІ ступеня (посмертно).

Життєвий шлях

Кошинський Юрій Петрович народився 12 травня 1985 року в м. Луцьк Волинської області. У 2000 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Дідичі Ківерцівського району Волинської області. Дитинство Юрія пройшло в селі Дідичі.

У 2000-2003 роках навчався у Вищому професійному училищі N9 міста Луцька, де здобув повну загальну середню освіту та опанував професію “ Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, монтажник радіоелектронної апаратури і приладів”. У 2004 році у цьому ж навчальному закладі отримав диплом молодшого спеціаліста з відзнакою за спеціальністю “Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв“ і здобув кваліфікацію радіотехніка, техніка-технолога. У 2010 році закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна“, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Комп’ютерні системи та мережі” та здобув кваліфікацію спеціаліста з комп’ютерних систем.

У 2005-2009 роках працював у ТзОВ “Волинь-Термобуд” слюсарем-налагоджувальником. У 2009-2015 роках працював у Луцькому вищому професійному училищі на посаді майстра виробничого навчання з професії “Радіомеханік з ремонту та обслуговування радіотелевізійної апаратури“. Працював малярем-штукатуром у ТзОВ “ТД Луцьккондитер” (2015р.); будівельником-ремонтником у ТзОВ “Луцька картонно-паперова фабрика” (2016р.); електромонтером в комунальному підприємстві “Луцьке підприємство електротранспорту” (2017р.); слюсарем-сантехніком в товаристві “МЖК” (2018р.); монтажником зв’язку - кабельником в ПрАТ “Корпорація “Аверс” (2019р.); двірником у Житлово-комунальному підприємстві N2 (2022р.); робітником фермерського господарства “Новий Тік” (2024р.).

Шлях воїна

Упродовж свого короткого життєвого шляху Юрій Петрович опанував багато мирних професій і всі вони були спрямовані на те, щоб творити добро на благо людей, ремонтувати, відновлювати, будувати, вирощувати. Проте, коли 13 лютого 2024 року його призвали до лав Збройних Сил України, то він з честю і гідністю пішов виконувати свій військовий обов'язок перед Батьківщиною та народом.

Кошинський Юрій Петрович воював у складі Сил територіальної оборони на Лиманському напрямку. Пройшов важкі бої безпосередньо на лінії зіткнення. Бойові командири та побратими характеризують його як людину великої волі, витривалості, як відважного воїна, патріота України. На його рахунку десятки одиниць знищеної живої сили противника та техніки. Двічі був поранений: у серпні і жовтні 2024 року, але кожного разу повертався у стрій.

Свій останній бій захисник прийняв у районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області 4 квітня 2025 року. На Лиманському напрямку у цей день йшли важкі бої. Із службового розслідування відомо, що сили противника переважали чисельністю більше, ніж у п'ять разів. Була масована атака. Воїни ЗСУ знищили основну силу противника ще на підході. Проте сімом ворогам вдалося просочитися в окопну лінію нашої оборони. До ранку росіян залишилося тільки троє. На зачистку окопної лінії вирушила група у складі трьох українських бійців, до якої входив молодший сержант, командир стрілецького відділення Кошинський Юрій Петрович. Зі свідчення побратимів: було чути звуки пострілів, гранат. Воїни ЗСУ ліквідували противника і втримали лінію оборони. Проте у цьому бою загинув молодший сержант Кошинський Юрій Петрович. Бій тривав ще пів дня. Противник застосовував артилерію , дрони, атаки живою силою, навіть хімічну зброю. Воїни змушені були одягати протигази. Після загибелі Кошинського Юрія командування робило декілька спроб евакуювати тіло загиблого, але через щільні обстріли це вдалося зробити тільки 9 квітня.

Молодший сержант Юрій (Кощей) Кошинський, командир 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 209-го батальйону 113 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України загинув 04.04.2025 року, відбиваючи штурм противника, з честю і гідністю виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.

Чин похорону відбувся 14 квітня 2025 року в Соборі святої Трійці міста Луцька. Захисника похоронили з усіма військовими почестями на кладовищі села Дідичі Луцького району Волинської області. Воїн був неодружений. У нього залишилися мати і сестра.

Меморіальна дошка на честь Кошинського Юрія Петровича, встановлена на фасаді будинку в Луцьку, де він проживав

Вшанування пам'яті

  • На честь Кошинського Юрія Петровича встановлено меморіальну дошку на будинку в Луцьку за адресою вул. Сергія Климчука, 3, де він проживав.
  • У лісництві «Цуманська пуща» біля села Кульчин висаджено Ліс Героїв. Там росте молодий іменний дуб Юрія Кошинського.
  • Олицька ОТГ, до якої входить село Дідичі, започаткувала створення Калинового гаю пам'яті. Тут росте іменний кущ калини на честь Юрія Кошинського.
  • Портрети Героя розміщені на стелі «Загинули за єдність України», що знаходиться на Театральному майдані Луцька, на Алеї Героїв в Олиці, на фотостенді «Вічна пам'ять, честь і шана Героям!» - випускникам Луцького вищого професійного училища, де навчався Юрій. Тут систематично відбуваються заходи вшанування пам'яті Героїв Війни за Незалежність України.
  • Ім'я воїна занесене до цифрового меморіалу Книга пам'яті полеглих за Україну.

Бойові побратими називали Юрія Кощеєм за відвагу, хоробрість, мужність. Цей позивний став для воїна символом безстрашності, волі до перемоги над ворогом, безсмертя. Подвиг Юрія Кошинського - українця за національністю, патріота за переконанням - назавжди вписано в історію боротьби за незалежність і свободу України. Його відданість українському народові слугуватиме прикладом для наслідування для майбутніх поколінь. Вічна пам'ять, честь і шана Герою!

Нагороди

  • Нагрудний знак «Ветеран війни (Учасник бойових дій)» — 29.01.2025 р.;
  • Медаль «За поранення (За жертву крові в боях за волю України)». Міністр оборони Рустем Умєров, 17.04.2025 р.;
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Указ Президента України № 609/2025 від 22.08.2025 року.

Посилання на джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).