Кохтла-Ярве

Кохтла-Ярве
ест. Kohtla-Järve
герб прапор
Основні дані
59°24′00″ пн. ш. 27°17′00″ сх. д. / 59.4° пн. ш. 27.283333333333° сх. д.
Країна	Естонія
Адмінодиниця	Кохтла-Ярве
Столиця для	Kohtla-Järve Raiond  (район СРСР)
Засновано	1946
Площа	39,34 км²[1]
Населення	33 434 осіб (1 січня 2024)[2]
Міста-побратими	Кедайняй, Кемі, Кінгісепп, Нордерштедт, Оутокумпу, Саранськ, Сланці, Умео
Часовий пояс	UTC+2  (Естонія)
GeoNames	591260
OSM	↑351623 ·R (Кохтла-Ярве)
Поштові індекси	30323, 30324, 30325 і 30326
Міська влада
Мер міста	Ljudmila Jantšenkod
Вебсайт	kohtla-jarve.ee
Мапа
Кохтла-Ярве у Вікісховищі

Ко́хтла-Я́рве (ест. Kohtla-Järve) (з 1946 р.) — місто на північному сході Естонії. Розташоване на сланцевих покладах, видобуток якого є основним видом діяльності в місті. Значний розвиток отримали в місті і галузі промисловості, не пов'язані з сланцем — виробництво будівельних матеріалів, швейне виробництво, металообробка.

Місто Кохтла-Ярве знаходиться на північному сході Естонії, у повіті Іда-Вірумаа, поблизу Талліннсько-Нарвської залізниці. Площа — 46 квадратних кілометра. Складається з шести окремо розташованих частин міста: Агтме, Війвіконна, Кукрузе, Ору, Сомпа та Ярве. Район Агтме розташований на південь від центру повіту і складається з Агтме, Пуру, Ійдла і Тамміку. Великі промислові підприємства (видобуток сланцю, електростанція, комбінат будматеріалів) знаходяться у південно-східному Старому Агтме. Між Агтме і Йихві розташований житловий район Ійдла.

Кохтла-Ярве отримав статус міста трохи більше ніж півстоліття тому. Однак поселення на його території існувало давно. Так, до 1241 року відноситься перша згадка в Данській поземельній книзі про село Ярве (там воно називається Jeruius). Нинішня частина міста Кукрузе вперше згадується також в 1241 (Kukarus), а Сомпа — в 1420 році (Soenpe). Найімовірніше, на місці нинішнього Кохтла-Ярве так і не виникло б міста, якби не горючий сланець, поклади якого в місцевих краях досить значні. Образно кажучи, горючий сланець — це «тверда нафта». Про те, що цей камінь може горіти, місцеві жителі знали давно. Існують легенди, які розповідають про те, яким чином це було помічено. Згідно з однією з них, колись у давні часи пастухи, розпалюючи багаття, мали звичай викладати навколо них кільце з каменів. Зазвичай для цього використовували вапняк, але одного разу скористалися жовтувато-коричневими камінням, яких виявилося чимало в тому місці. Пастухам важко було повірити своїм очам, коли вони побачили, як спекотно ці камені палають разом з дровами. За іншою легендою якийсь селянин збудував собі лазню зі сланцю. Варто було розтопити її, як загорілися стіни — на превеликий подив селянина і всіх сусідів.

Однак довгий час сланець залишався в очах місцевого населення всього лиш дивним курйозом, який не мав практичного значення. Використовувати його як паливо не було потреби, адже навколо вистачало лісів. До того ж палаючий сланець виділяє занадто багато кіптяви.

• Хейно Мандрі (1922—1990) — естонський радянський актор театру і кіно
• Волков Сергій Віталійович (* 1981) — російський хокеїст.
• Надія Чорнобай (1985—2015) — естонська художниця, член Естонської спілки живописців.
• Володін Олександр Олександрович (* 1990) — естонський шахіст.

• Офіційна сторінка міста Кохтла-Ярве

• kohtla-jarve.ee — офіційний сайт міста