YaChudo

Коренева губка

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

?Губка коренева
Плодове тіло гетеробазидіону багаторічного
Плодове тіло гетеробазидіону багаторічного
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:Heterobasidion
Вид:H. annosum
Біноміальна назва
Heterobasidion annosum
(Fr.) Bref., 1888
Синоніми
  • Heterobasidion annosum var. laricis J.Aug. Schmitt, 2022
  • Heterobasidion cryptarum (Bull.) Rauschert, 1990
  • Heterobasidion annosum var. microsporum Corner, 1989
  • Heterobasidion annosum var. indicum (Wakef.) Dhanda, 1981
  • Spiniger meineckellus (A.J. Olson) Stalpers, 1974
  • Fomitopsis annosa var. indica (Wakef.) S. Ahmad, 1972
  • Oedocephalum meineckellus (A.J. Olson) Donk, 1971
  • Heterobasidion annosum f. cryptarum (Bull.) Domanski, Orlos & Skirg., 1967
  • Heterobasidion annosum f. incrustans (Bourdot & Galzin) Domanski, Orlos & Skirg., 1967
  • Heterobasidion annosum f. makraulos (Rostk.) Domanski, Orlos & Skirg., 1967
  • Heterobasidion annosum f. scutatum (Pers.) Domanski, Orlos & Skirg., 1967
  • Fomitopsis annosa f. multistriata Negr., 1966
  • Cunninghamella meineckella A.J. Olson, 1941
  • Fomes annosus f. makraulos (Rostk.) Pilát, 1941
  • Fomes annosus f. scutatus (Pers.) Pilát, 1941
  • Fomes annosus f. cryptarum (Bull.) Bondartsev, 1935
  • Polyporus marginatoides E.H.L. Krause, 1928
  • Ungulina annosa f. incrustans Bourdot & Galzin, 1928
  • Fomes annosus var. indicus Wakef., 1927
  • Polyporus fuscus (Lázaro Ibiza) Sacc. & Trotter, 1925
  • Ungulina annosa f. cryptarum (Bull.) Bourdot & Galzin, 1925
  • Ungulina annosa f. makraulos (Rostk.) Bourdot & Galzin, 1925
  • Friesia annosa (Fr.) Lázaro Ibiza, 1916
  • Polystictoides fuscus Lázaro Ibiza, 1916
  • Spongioides cryptarum (Bull.) Lázaro Ibiza, 1916
  • Polystictus cryptarum (Bull.) W.G. Sm., 1908
  • Ungulina annosa (Fr.) Pat., 1900
  • Fomes annosus f. resupinatus Henn., 1898
  • Pycnoporus annosus (Fr.) P.Karst., 1898
  • Scindalma annosum (Fr.) Kuntze, 1898
  • Scindalma cryptarum (Bull.) Kuntze, 1898
  • Polyporus irregularis Underw., 1897
  • Placodes annosus (Fr.) Quél., 1888
  • Fomes cryptarum (Bull.) Sacc., 1888
  • Trametes scutata var. mollis Harz, 1888
  • Poria makraulos (Rostk.) Quél., 1886
  • Fomes annosus (Fr.) Cooke, 1885
  • Physisporus makraulos (Rostk.) P.Karst., 1882
  • Physisporus makraulos subsp. nigromarginatus P. Karst., 1882
  • Fomitopsis annosa (Fr.) P.Karst., 1881
  • Trametes radiciperda R. Hartig, 1874
  • Trametes annosa (Fr.) G.H.Otth, 1863
  • Trametes annosa var. subpileata (Weinm.) Fr., 1849
  • Trametes scutata (Pers.) Harz, 1848
  • Polyporus makraulos Rostk., 1838
  • Polyporus annosus var. subpileatus (Weinm.) Fr., 1838
  • Polyporus scoticus Klotzsch, 1836
  • Polyporus subpileatus Weinm., 1828
  • Boletus annosus (Fr.) Spreng., 1827
  • Polyporus batschii b scutatus Pers., 1825
  • Polyporus serpentarius Pers., 1825
  • Polyporus annosus Fr., 1821
  • Polyporus annosus var. annosus Fr., 1821
  • Polyporus cryptarum (Bull.) Fr., 1821
  • Poria cryptarum (Bull.) Gray, 1821
  • Poria scutata Hoffm., 1794
  • Boletus cryptarum Bull., 1790
Посилання
Вікісховище:Heterobasidion annosum
EOL:152416
NCBI:13563
MB:119859
IF:119859

Гу́бка корене́ва, або гетеробазиді́он багаторі́чний (Heterobasidion annosum, застаріле — Fomitopsis annosa) — вид паразитичних грибів родини бондарцевих (Bondarzewiaceae) класу агарикоміцетів[1].

Гриб є одним із найнебезпечніших лісових патогенів у світі, спричиняючи білу (або буру ямчасту) гниль коренів і стовбурів деревної рослинності, що призводить до масового в'янення та загибелі деревостанів.

Екологія та поширення

Губка коренева уражує понад 200 видів деревних та чагарникових рослин. Основними живителями є хвойні породи — ялина, сосна, ялиця, однак гриб також здатний паразитувати на листяних деревах (дуб, клен, яблуня, груша) та дрібних чагарничках, таких як чорниця та верес. Патоген також часто оселяється на свіжих пеньках як хвойних, так і листяних порід.[2]

Коренева губка поширена передусім у Голарктиці, де вона трапляється переважно в помірній та бореальній зонах. Проте вона може виявлятися й у меридіональному поясі. Крім того, гриб трапляється в Австралії, Новій Зеландії, а також в Індії, Пакистані та Центральній Америці.

У Голарктиці коренева губка широко поширена й відсутня, за наявними даними, лише в Китаї та Японії, де замість неї в прибережних районах трапляється Heterobasidion insulare. У Північній Америці гриб поширений у США (включно з Аляскою) та Канаді; в Азії він трапляється в північній частині Близького Сходу (Мала Азія, Іран), на Кавказі, а також у Сибіру, Центральній Азії та на Далекому Сході.

У Європі коренева губка широко поширена від узбережжя Середземного моря та Атлантичного океану до східного кордону континенту — Уралу; на північ її ареал простягається до Гебридських островів та півночі Фенноскандії, хоча в останньому регіоні гриб трапляється досить рідко. По всій Центральній Європі — і особливо в районах хвойних лісів — він є звичайним видом.

Вивчення

Гриб має багату історію вивчення та систематики і в різний час згадувався під різними науковими назвами[1]:

  • Вперше вид описав шведський міколог Еліас Магнус Фріс у 1821 році під назвою Polyporus annosus.
  • У 1874 році німецький лісовод та фітопатолог Роберт Гартіг уперше довів зв'язок цього гриба із захворюваннями хвойних порід дерев.
  • Фінський міколог П. Карстен перевів вид до роду Fomes, назвавши його Fomes annosus.
  • Сучасну наукову назву — Heterobasidion annosum — грибу надав німецький міколог Оскар Брефельд у 1888 році.

Захворювання хвойних дерев, яке спричиняє цей гриб, у світовій фітопатологічній літературі має назву аннозна коренева гниль (англ. annosus root rot)[1].

Морфологічний опис

  • Плодові тіла. Багаторічні або однорічні, ростуть поодинці або групами біля основи стовбурів та на коренях. Діаметр становить від 5 до 15 см (іноді більше). Форма варіює від черепашкоподібної до повністю розпростертої. Поверхня нерівна, концентрично-борозенчаста, спочатку ніжноопушена, згодом оголюється; забарвлення — від світло- або темно-коричнево-бурого до майже чорного у старому віці. Край плодового тіла тупий (іноді хвилястий), білого, білуватого або жовтуватого кольору, який із віком тоншає.[2]
  • М'якуш. У молодих екземплярів білий та м'якокорковий, згодом стає дерев'янистим і змінює колір на світло-жовтий, коричневуватий або темно-бурий.[2]
  • Гіменофор. Трубчастий, із шовковистим блиском. Початково білий, пізніше набуває коричневувато-жовтого або буруватого відтінку. Пори округло-кутасті чи неправильної форми, діаметром до 6 мм, з цілісними тупими краями.[2]
  • Їстівність. Плодові тіла неїстівні.[2]

Мікроскопічні характеристики

Споровий порошок білого кольору. Спори округло-еліптичні, дрібнокрапчасті, неамілоїдні, розміром 5–6 × 4–5,5 мкм[3].

Гриб також утворює конідії — безстатеві спори, що з'являються у безстатевій фазі та формуються на мікроскопічних конідієносцях, які проростають крізь поверхню дерева-живителя.

Життєвий цикл та патогенез

Розмноження відбувається за допомогою базидіоспор, які влітку вивільняються з трубчастого гіменофору та розносяться вітром на великі відстані. Потрапляючи на механічні пошкодження кори живих дерев або на поверхню свіжозрубаних пеньків, спори проростають у гіфи, утворюючи нову грибницю.

Згодом грибниця поширюється зі стовбура до кореневої системи. Основним шляхом зараження здорових сусідніх дерев є кореневі зрощення (контакти) між хворими та здоровими особинами, завдяки чому формуються стійкі осередки ураження. Швидкість просування грибниці в коренях становить від 10 см до 2 м на рік. Поширенню патогена сприяють також комахи, що живляться соками коренів.

Симптоми ураження

Більшість уражених дерев гине ще до моменту візуального діагностування хвороби. Основними симптомами є:

  • Зміна форми крони (звужена знизу і розширена у верхній частині).
  • Зміна кольору хвої та кори (від блідо-жовтого на ранніх стадіях до білого з чорними смугами та плямами).
  • Зменшення розміру хвої, передчасне в'янення та її обпадання.
  • Інтенсивне виділення смоли (смолотеча) у нижній частині стовбура.
  • Руйнування деревини: поверхня ураженої ділянки спочатку набуває фіолетового відтінку, після чого формуються білі овальні порожнини; на фінальній стадії розкладання деревина стає пористою та волокнистою. У сосни гниль піднімається по стовбуру до 1 м, а в менш смолистих порід (наприклад, у ялини) може сягати 10 метрів і більше.

Шкода та господарське значення

Коренева губка в деревині

Губка коренева завдає колосальних збитків лісовому господарству, викликаючи масове усихання хвойних лісів, зменшення біорізноманіття та зниження стійкості екосистем до інших факторів стресу (посухи, шкідники).

Водночас наукові дослідження виявили у складі плодових тіл гетеробазидіону речовини з вираженими протипухлинними властивостями, що робить його перспективним об'єктом для фармакології.

Профілактика та боротьба

Для запобігання поширенню кореневої губки в лісових насадженнях та міських парках застосовують комплекс екосистемних заходів:[4].

  • Раннє виявлення та моніторинг. Систематичний огляд насаджень, залучення ПЛР-тестування та діагностики мікробіому ґрунту для виявлення патогенів.
  • Покращення стану ґрунту. Забезпечення дренажу, запобігання застою води після танення снігу або підтоплень, уникання ущільнення ґрунту та збагачення його органікою.
  • Створення мішаних деревостанів. Висаджування стійких порід дерев разом із хвойними та збереження чагарникового підліску, що зменшує ризик швидкого поширення патогена через кореневі контакти.

Споріднені види

Європейські види:[5]

  • Ялицева коренева губка (Heterobasidion abietinum), Niemelä & Korhonen, 1998
  • Соснова коренева губка (Heterobasidion annosum), Fr. & Bref., 1888
  • Смерекова коренева губка (Heterobasidion parviporum), Niemelä & Korhonen, 1998

Інші види:[5]

  • Heterobasidion araucariae, P.K. Buchanan, 1988
  • Heterobasidion arbitrarium, Corner & T. Hatt., 2001
  • Heterobasidion insulare, Murrill & Ryvarden, 1972

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Adomas A, Asiebu FO, Stenlid J. (2005). Conifer root and butt rot caused by Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. s.l. Molecular Plant Pathology 6(4): 395–409
  2. ↑ а б в г д Губка коренева, або гетеробазидіон багаторічний (Heterobasidion annosum) - паразитичний гриб дерев. YouTube-канал «БіоГеоСвіт». 15 жовтня 2024. Процитовано 15 серпня 2026.
  3. ↑ Gerhardt, Ewald; Łukomski, Stefan (2006). Grzyby: wielki ilustrowany przewodnik: ponad 1000 opisanych gatunków (пол.). Warszawa: Klub dla Ciebie - Bauer-Weltbild Media. ISBN 978-83-7404-513-1.
  4. ↑ Кореневі гнилі хвойних рослин: Протидія та відновлення. Зелена клініка. 20 червня 2024. Процитовано 15 серпня 2026.
  5. ↑ а б Informationen für Waldbesitzer. Wurzelschwamm. Gefährdung – Symptome – Bekämpfung (PDF) (нім.). Ministerium für Infrastruktur und Landwirtschaft Brandenburg. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2011. Процитовано 15 серпня 2026.

Джерела

  • БіоГеоСвіт. Губка коренева, або гетеробазидіон багаторічний (Heterobasidion annosum) - паразитичний гриб дерев // YouTube. — 2024. — 15 жовтня.
  • Зелена клініка. Кореневі гнилі хвойних рослин: Протидія та відновлення // Зелена клініка (офіційний сайт). — 2024. — 20 червня.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).