Конськоволя
| Місто | |
|---|---|
Конськоволя Коньськоволя | |
 | |
Прапор
Герб
  | |
| Координати 51°24′34″ пн. ш. 22°03′08″ сх. д. / 51.40944° пн. ш. 22.05222° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Люблінське воєводство |
| Повіт | Пулавський повіт |
| Перша згадка | 1363 |
| Площа | 89,63 км²  |
| Населення | 1985 осіб (31 березня 2021)[1] |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Поштовий індекс | 24-130 |
| Автомобільний код | LPU (Ґміна Конськоволя) |
| Код SIMC | 0383656 |
| GeoNames | 768217 |
| OSM | ↑3125305 ·R (Ґміна Конськоволя) |
| Офіційний сайт | konskowola |
  Конськоволя Конськоволя (Польща)  Конськоволя Конськоволя (Люблінське воєводство) | |
 | |
 Конськоволя у Вікісховищі | |
Конськоволя, або Конська Воля[2] (пол. Końskowola) — місто на південному сході Польщі, центр Ґміни Конськоволя Пулавського повіту Люблінського воєводства. Конськоволя розташована на березі річки Курувки, між Любліном і Пулавами, неподалік від Курова. Населення: 2188 мешканців (2004).
Історія
З 8 червня 1532 року по 1870 рік Конськоволя мала статус міста. Набуття статусу пов'язане із дідичем — коронним мечником Анджеєм Тенчинським.
Князь Христофор Збаразький, найправдоподібніше, за борг любельського воєводи Ґабріеля Тенчинського (чоловіка кузини Барбари) з роду Тенчинських став посідачем чи державцем в 1617 р. їх велетенського маєтку — конськовольського ключа.[3]
1706 року вперше згадується церква східного обряду в Конській Волі[2].
1 січня 2025 року Конськоволі відновлено міські права[4].
Пам'ятки
- Костел Віднайдення Святого Хреста та св. Андрія (парафіяльний)
- Костел святої Анни (пришпитальний)
- Ратуша
- Шпихлір
Відомі люди
Народилися
Поховані
Примітки
- ↑ https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/060611214052-0383656?var-id=1639616&format=jsonapi
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Krzysztof książe Zbaraski w Końskowoli (1617—1627) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dz.U. z 2024 r. poz. 1152
- ↑ Link-Lenczowski A. i Popiołek B. Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 90. (пол.)
Джерела
- Końskowola // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 357. (пол.) — S. 357—358. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).