Кома (музика)

Кома (англ. comma, рос. комма від грец. κόμμα — відрізок) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.

З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.

Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі існує розходження, що зветься піфагорійською комою і дорівнює приблизно чверті півтону:

${\displaystyle {\frac {2^{7}}{\left({\frac {3}{2}}\right)^{12}}}={\frac {2^{19}}{3^{12}}}={\frac {524288}{531441}}\approx 23{,}46\;\mathrm {Cent} }$

Чотири чисті квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон):

${\displaystyle {\frac {2^{2}}{\left({\frac {3}{2}}\right)^{4}}}={\frac {2^{6}}{3^{4}}}={\frac {64}{81}}\approx 407{,}82\;\mathrm {Cent} }$.

Однак отриманий інтервал вищий за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому:

${\displaystyle {\frac {5}{4}}\cdot {\frac {64}{81}}={\frac {80}{81}}\approx 21{,}51\;\mathrm {Cent} }$.

Різницю між піфагорійською та дідімовою комами називають схизмою.

• Кома (музична нотація) — знак, яким у нотному записі позначають місця, де виконавець може перевести подих чи підняти смичок.

• Комма [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Словник-довідник музичних термінів
• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Енциклопедія мікроінтервалів [Архівовано 29 травня 2007 у Wayback Machine.](англ.)