Колмогоров Андрій Миколайович

Колмогоров Андрій Миколайович
Колмогоров Андрей Николаевич
Ім'я при народженні	рос. Андрей Николаевич Колмогоров[1]
Народився	25 квітня 1903[2][3][…]  Тамбов, Російська імперія[5][6]
Помер	20 жовтня 1987[2][7][…] (84 роки)  Москва, СРСР[6]
Поховання	Новодівичий цвинтар[9][10]
Місце проживання	Москва, СРСР
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	математик, інформатик, статистик, викладач університету, фізик
Alma mater	Московський університет
Галузь	математика
Заклад	Московський університет
Вчене звання	академік АН СРСР
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[11] (1935)
Науковий керівник	Лузін Микола Миколайович[12]
Вчителі	Лузін Микола Миколайович Урисон Павло Самуїлович Александров Павло Сергійович і Степанов Вячеслав Васильовичd
Відомі учні	Арнольд Володимир Ігорович Гельфанд Ізраїль Мойсейович Монін Андрій Сергійович Нікольський Сергій Михайлович Alexander Obukhovd Прохоров Юрій Васильовичd Vladimir Uspenskyd Albert Shiryaevd Шкурба Віктор Васильович Динкін Євген Борисович
Аспіранти, докторанти	Гельфанд Ізраїль Мойсейович[12] Нікольський Сергій Михайлович[12] Akakii Konstantinovich Barkalayad[12] Гнєденко Борис Володимирович[12] Мальцев Анатолій Іванович[12] Daredzhan Razhdenovna Vashakidzed[12] Fedor Isaakovich Shmidovd[12] Viktor Nikolaevich Zasukhind[12] Фомін Сергій Васильович[12] Ivan Verchenkod[11][12] Яглом Аківа Мойсейовичd[12] Piotr Alexeevich Kozulaevd[12] Alexander Obukhovd[12] Динкін Євген Борисович[12] Grigory Barenblattd[12] Sagdy Sirazhdinovd[12] Anatoliy Fedenkod[12] Большев Логін Миколайович[12] Yurii Tikhonovich Medvedevd[12] Vladimir Uspenskyd[12] Oleg Ivashev-Musatovd[12][11] Михалевич Володимир Сергійович[12] Прохоров Юрій Васильовичd[12] Nikolai Bakhvalovd[12] Anatoli Vitushkind[12] Zikun Wangd[12] Alexander Yushkevichd[12] Vladimir Zolotarevd[12] Alexander Borovkovd[12] Тоні Гоар[12][13] Yuri Belyaevd[12] Boris Klossd[12] Синай Яків Григорович[12] Арнольд Володимир Ігорович[12] Roland Dobrushind[12][11] Igor Girsanovd[12] Albert Shiryaevd[12] Yuri Rosanovd[12][11] Eduard Grigorievich Belagad[12] Alexander Sergeevich Kuzichevd[12] Sergey Ayvazyand[12] Robert Minlosd[12] Boris Sevastyanovd[12][11] Vladimir Alekseevd[12][14] Per Martin-Löfd[12] Vladimir Tikhomirovd[12][11] Левін Леонід Анатолійович[12] Alexander Abramovd[12][11] Valery Kozlovd[12] Alexander Bulinskiyd[12] Bernhard Thalheimd[12] Evgenii Sereevich Bozhichd[12] Sergei Artemovd[12] Eugene A. Asarind[12] Володимир Вовкd[12] Aleksandr Abramovd[12] A. M. Aratod[12] Leonid Alexandrovich Bassalygod[12] G. M. Bavlid[12] Vadim Ivanovich Bityutskovd[12] Nikolay Dmitriyevd[12] A. N. Dvoichenkovd[12] Vladislav Dimitrievich Erokhind[12] Mikhail Konstantinovich Faged[12] Gregory Galperind[12] A. T. Kondurard[12] Mikhail Vasil'evich Kozlovd[12] Viktor Petrovich Leonovd[12] A. V. Martynovd[12] R. F. Matveevd[12] Lev Dmitrievich Meshalkind[12] Мілліонщиков Михайло Дмитрович[12] Монін Андрій Сергійович[12] Yurii Semenovich Ochand[12] Yuri Ofmand[12] B. Penkovd[12] Aleksei Arkadievich Petrovd[12] Пінскер Марк Семенович[12] Aleksandr Vladimirovich Prokhorovd[12] M. Rozenblat-Rotd[12] A. N. Tulaikovd[12] Vladimir Grigorievich Vinokurovd[12] B. M. Yunovichd[12] Журбенко Ігор Григоровичd[12] Yuri Belyaevd
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина[15] Французька академія наук Нідерландська королівська академія наук[16] Американська академія мистецтв і наук Румунська академія[17] Міжнародна академія історії науки Національна академія наук США Польська академія наук Російська академія наук[18][19] Американське філософське товариство
Відомий завдяки:	рівняння Чепмена-Колмогорова, теорема КАМ, ентропія Колмогорова-Синая, Теорема Колмогорова, Розподіл Колмогорова
У шлюбі з	Anna Dmitrievna Egorovad[20]
Нагороди	Премія Вольфа з математики Премія імені М. І. Лобачевського
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Колмогоров Андрій Миколайович у Вікісховищі

Колмого́ров Андрі́й Микола́йович (*12 (25) квітня 1903, Тамбов — † 20 жовтня 1987, Москва) — російський радянський математик.

Мати — Марія Яківна Колмогорова (1871—1903) — померла при пологах. Батько — Микола Матвійович Катаєв — загинув у 1919 році. Колмогорова усиновила і виховала материна сестра, Віра Яківна Колмогорова.

Він рано почав виявляти різноманітні інтереси. Навчаючись у московській гімназії, Колмогоров захоплювався біологією, фізикою, історією. У 14 років самостійно за енциклопедією почав вивчати вищу математику. Усе життя діяльність А. М. Колмогорова була нерозривно пов'язана з Московським університетом, на математичне відділення якого він вступив у 1920 році. В університеті молодий учений приєднався до наукової школи М. М. Лузіна.

У 1920-ті рр. лузінська школа переживала пору свого розквіту, активно працювали П.C. Александров, Д. Є. Меньшов, Л. А. Люстерник. У віці 19 років Колмогоров зробив велике наукове відкриття — побудував всюди розбіжний тригонометричний ряд. Його ім'я стає відомим у науковому світі. Заняття теорією множин і тригонометричними рядами пробудили у Колмогорова інтерес до теорії ймовірностей. Його книга «Основні поняття теорії ймовірностей» (1936), де була побудована аксіоматика теорії ймовірностей, належить до класичних праць в цій галузі науки.

Колмогоров був одним із творців теорії випадкових процесів. Йому належать фундаментальні наукові відкриття у класичній механіці, де після досліджень І. Ньютона і П. Лапласа він зробив радикальний прорив у розв'язку основної проблеми динаміки, що стосується стійкості Сонячної системи.

У гідродинаміці (теорії турбулентності) Колмогорову належать досягнення, які мають характер відкриття законів природи. У 1956—1957 рр. він почав займатися 13-тою проблемою Гільберта. Його учень Володимир Арнольд отримав результат, що призвів до її повного розв'язання і подальшого розвитку цієї проблематики.

Колмогоров збагатив науку в багатьох інших галузях: математичній логіці, топології, математичній статистиці, функціональному аналізі, теорії диференційних рівнянь і динамічних систем, теорії інформації, займався застосуванням математичних методів в теорії стрільби, лінгвістиці, біології.

Наприкінці життя А. М. Колмогоров зробив спробу розкрити сутність понять «порядок» і «хаос», показати, як хаотичні процеси, що ми сприймаємо як випадкові, виникають з детермінованих, але складно влаштованих явищ. Так виникла його концепція випадковості як алгоритмічної складності.

В останні роки свого життя учений брав активну участь розробці питань математичної освіти в школі і університетах.

У 1925 році Колмогоров закінчив Московський державний університет і почав навчатися під керівництвом Миколи Лузіна.^[21] Він зав'язав довічну близьку дружбу з Павлом Александровим, однокурсником Лузіна; низка дослідників дійшли висновку, що вони мали гомосексуальний зв'язок, хоча жоден з них відкрито цього не визнавав.^{[22][23][24][25]}

• Національна академія наук США;
• Лондонське королівське товариство;
• Американська академія мистецтв та наук в Бостоні;
• Нідерландська королівська академія наук;
• Академія наук Фінляндії;
• Паризька академія наук;
• Німецька академія «Леопольдина»;
• Міжнародна академія історії наук;
• Національна академія наук Румунії;
• Національна академія наук Угорщини;
• Національна академія наук Польщі;
• Королівське статистичне товариство Великої Британії;
• Лондонське математичне товариство;
• Міжнародний статистичний інститут;
• Математичне товариство Індії;
• Американське філософське товариство;
• Американське метеорологічне товариство.

А. М. Колмогорова також було обрано почесним доктором Паризького (1955) та Стокгольмського (1960) університетів

А. М. Колмогоров удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджений 7 орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора і Жовтневої Революції, медалями.

Йому були присуджені Державна (1941) і Ленінська (1965) премії, премії АН СРСР ім. П. Л. Чебишева і М. І. Лобачевського, Міжнародна Бальцанівська премія (1963), Міжнародна премія фонду Вольфа (1981), Медаль Гельмгольця Академії наук НДР, Золота медаль американського метеорологічного товариства.

• А. Н. Колмогоров. О профессии математика. — М. : Изд-во Московского Университета, 1988. — 32 с.
• А. Н. Колмогоров. Математика — наука и профессия. — М., 1988. — 288 с.
• А. Н. Колмогоров, И. Г. Журбенко, А. В. Прохоров. Введение в теорию вероятностей. — М., 1982. — 160 с.
• Статті Колмогорова [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] в журналі Квант (1970—1993).
• A. N. Kolmogorov. Foundations of the theory of probability. — 1956. — 84 с.(англ.)

• Середнє Колмогорова
• Нерівність Колмогорова
• Аксіоматика Колмогорова (геометрія)

• Колмогоров в воспоминаниях. Ред.-сост. А. Н. Ширяев. — М.: «Наука», 1993
• Несколько слов об Андрее Николаевиче Колмогорове. (В. И. Арнольд, «Успехи математических наук», 1988, т. 43, вып. 6. с. 37