YaChudo

Кобі Арад

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арад.
Кобі Арад
Основна інформація
Дата народження2 жовтня 1981[1] (45 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняХайфа, Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, музичний продюсер, піаніст Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано, синтезатор
Жанртретій потік, нью-джаз, клезмер
ГуртKobi Arad Band
СпівпрацяStevie Wonder, Roy Ayers, Robert Margouleff, Lenny Kravitz, Cindy Blackman, Jack DeJohnette, Asaf Sirkis, Bob Moses, Oran Etkin, Ізраїльський філармонічний оркестр
ЛейблGreenpath Musical Productions
kobiaradband.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кобі Арад (англ. Kobi Arad; нар. 2 жовтня 1981[2]) — ізраїльсько-американський піаніст і композитор. Резидент нью-йоркської спільноти артистів «Art Kibbutz»[3]. Учасник гурту Kobi Arad Band[4]. Доктор філософії, захистив наукову роботу в галузі «третього потоку» (піджанру джазу) та музичної імпровізації[5]. Більшість музичних творів Арада вирізняються імпровізацією, а на стиль композитора значним чином повпливали класична музика, хіп-хоп, електронна музика та R&B.

Рецензії про музичні твори та виступи Кобі Арада публікувалися на сайтах таких видань, як Ynet, Jazz Times[6] та All About Jazz[7]. Музикант також відзначений срібною медаллю Global Music Award за пісню «Forever», присвячену Прінсові[8].

Творча біографія

Активна творча діяльність Кобі Арада на нью-йоркській сцені розпочалася 2007 року. Починаючи з 2009 року, музикант бере участь у різноманітних культурних подіях Нью-Йорку, грає на таких майданчиках як Blue Note Jazz Club (де був презентований його альбом Inner Hymns), Jazz at Lincoln Center, Knitting Factory, Tonic тощо[9][10].

Музика Кобі Арада виконувалася також у Кнесеті, на ізраїльському національному радіо, в Тель-Авівському музеї тощо. У січні 2017 року відбувся виступ Арада разом з музикантами Ізраїльського філармонічного оркестру[11]. Станом на 2016 рік у творчому доробку композитора — двадцять альбомів[12].

Кобі Арад плідно співпрацює з іншими музикантами. Наприклад, було реалізовано спільний проект Арада, Стіві Вандера та його менеджера Стефані Ендрюз. У студії звукорежисера Роберта Маргулефа (Robert Margouleff), який співпрацював також зі Стіві Вандером, був записаний альбом The Experience Project (червень 2015 року)[13]. Рой Оєрс (вібрафон) і басист Джонатан Леві (Jonathan Levy) зіграли для запису альбому Арада Superflow (2015).

За запрошенням Клаеса Нобеля, старшого члена родини, що заснувала Нобелівську премію, у 2016 році Кобі Арад організував для запису в студії хор із переможців та номінантів на «Греммі». Захід був організований із філантропічною метою та присвячений освіті біженців із Африки[8].

Жанрові та стильові особливості музики

Проект Кобі Арада Inner Hymns заснований на давніх хасидських гімнах та покликаний спричинити духовне піднесення слухача[14]. Це узгоджується з метою композитора:

...прокласти шлях до ще глибшого єднання музики та мистецтва з релігією, як це склалося історично у випадку з левітами у храмі...

Оригінальний текст (англ.)
...to pave the way to a deeper connection of music and art and religion, the way it was historically with the Levites at the temple...[15].

Крім того, Арад експериментує з візуальним мистецтвом. Як стверджується на сайті Art Kibbutz, комбінування літер єврейського алфавіту, природних стихій та кабалістичних традицій дозволяє «узгоджуватися… з додатковими невидимими вимірами, зміцнюючи й прославляючи наше враження від краси пісень природи»[16].

Аналізуючи один з альбомів Арада, Sketches of Imaginary Landscapes, інтернет-видання All About Jazz оцінило його як «барвисте мозаїчне та всеохопне портретне малярство, що передає дієву уяву та можливе лише завдяки його винятковим технічним здібностям і проникливому баченню»[7]. Музичні критики й оглядачі відзначають суттєву роль імпровізації та стильове розмаїття у творчості Кобі Арада, що зазнала впливу сучасної симфонічної музики, соулу, електроніки та різних течій джазу.

Дискографія

Зовнішні відеофайли
Музичні композиції, виконані Кобі Арадом і Kobi Arad Band
Kobi Arad Band Live @ Blue Note NYC
Daphna Levy feat. Kobi Arad
'Compassion' - Kobi Arad Featuring Yonnie Dror and Paul Avgerinos
'Etude' - Tribute to Gyorgy Ligeti by Kobi Arad Band
'The Compass of My Heart' by Kobi Arad Band
'We're All Standing' - by Kobi Arad, Ganda Boys, Melissa B, Craig Pruess
  • Revadim (2003)
  • Ancient Novice (2009)
  • Sparks of Understanding (2009)
  • Kobi's World ! (2009)
  • Kobi’s World Vol. 2.1 (2009)
  • Vagabond (feat. Asaf Sirkis & Sassi Mizrachi) (2009)
  • Innovations!!! (2010)
  • Sketches of Imaginary Landscapes (2011)
  • Kobistyle Third Stream (feat. Oran Etkin) (2012)
  • Inner Hymns (2012)
  • Moments – Tribute to Gyorgy Ligeti (2013)
  • Space – Ecstatic Electronic Meditations (2014)
  • Hues (with Kobi Arad Band) (2014)
  • High Lights – Creative Collection NYC (2014)
  • Patterns – Tribute to Anton Webern (2015)
  • Hip Hop Meets Modern Classical (2015)
  • Solism I (2015)
  • The Experience Project (2015)
  • Superflow (feat. Roy Ayers) (2015)
  • Forever - Original Tribute Song for Prince (feat Armand Hutton) (2016)
  • Prayers (2016)
  • Webern Re-Visioned (2016)
  • Chamber Trio (feat Nori Yakobi & Yoni Niv) (2016)
  • Modal Chants (2016)
  • Cubism - Hyper Dimensional Jazz (2016)

Примітки

  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ Jazz Musicians born today!. www.allaboutjazz.com (англ.). Архів оригіналу за 4 Лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 4 лютого 2017? (довідка)
  3. ↑ Резиденти Art Kibbutz [Архівовано 31 Січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Israel's Kobi Arad Band — Live Jazz at the Blue Note NYC on Jan. 29 [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ Averbuch, Shira (January 2, 2012). «Inner Hymns». Архів оригіналу за 20 Вересня 2020. Процитовано 21 Січня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 20 вересня 2020? (довідка)
  6. ↑ Jennis Allujan. Kobi Arad's 'Ancient Novice' [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ а б Glenn Astarita. Kobi Arad Band: Sketches Of Imaginary Landscapes [Архівовано 25 Листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  8. ↑ а б ‘Forever — Tribute Song for Prince’ to win Silver Medal in Global Music Awards. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 21 січня 2017.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 Березня 2022. Процитовано 30 Березня 2022. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 14 березня 2022? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 Вересня 2020. Процитовано 21 Січня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 28 вересня 2020? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Kobi Arad Performs with Members of Israeli Orchestra in Tel Aviv [Архівовано 2 Лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ [1] [Архівовано 2 Лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 Лютого 2017. Процитовано 21 Січня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 1 лютого 2017? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Альбом Inner Hymns на Amazon.com. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 21 Січня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2 лютого 2017? (довідка)
  15. ↑ For Jewish Artists, A Space Of One’s Own, by Tajlei Levis(англ.)
  16. ↑ Kobi Arad: Hebrew Letter Combinations [Архівовано 31 Січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).