Клітемнестра
| Клітемнестра д.-грец. Κλυταιμνήστρα | |
|---|---|
Клітемнестра після вчиненого нею вбивства. Джон Кольєр | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Місцевість | Стародавня Греція[1] |
| Батько | Тіндарей |
| Мати | Леда |
| Брати/сестри | Полідевк, Кастор і Єлена Троянська |
| Діти | Орест[2][3], Іфігенія[4][2], Хрісотеміда[2], Електра[2], Ерігона, Іфіанасса[2], Лаодіка[2], Helena і Алет |
| Місце поховання | Tomb of Clytemnestra and Aigisthus at Mycenaed |
| Персонаж твору | Хоефориd і Електра |
| | |
Клітемнестра, також Клітеместра (грец. Κλυταιμνήστρα, Κλυταιμήστρα) — донька спартанського царя Тіндарея й Леди, дружина Агамемнона, сестра Єлени та Діоскурів.
Коли Агамемнон воював під Троєю, Клітемнестра зрадила йому з Егістом. Після повернення чоловіка вона підступно вбила його сокирою за допомогою коханця. За одним варіантом міфу, мотивом убивства було кохання Клітемнестри до Егіста, за другим — помста матері за принесення в жертву дочки Іфігенії, за третім — ревнощі до Кассандри, яку Агамемнон привіз із собою.
Згідно з Геродотом, її першим чоловіком був Тантал, син Бротея. Агамемнон вбив чоловіка Клітемнестри та її сина, після чого зґвалтував, а потім одружився з Клітемнестрою.
Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Примітки
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г д е Любкер Ф. Agamemnon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 43.
- ↑ Любкер Ф. Orestes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 958–959.
- ↑ Любкер Ф. Iphigenia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 667–668.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).