Клод Пікассо
| Клод Пікассо | |
|---|---|
фр. Claude Picasso  | |
| Ім'я при народженні | фр. Claude Gilot |
| Народився | 15 травня 1947 Булонь-Біянкур, Франція |
| Помер | 24 серпня 2023[1] (76 років) Женева, Швейцарія |
| Країна |  Франція Іспанія |
| Діяльність | кінорежисер, фотограф, фотокореспондент, бізнесмен, митець |
| Знання мов | іспанська |
| Батько | Пабло Пікассо |
| Мати | Франсуаза Жільо |
| Родичі | María Picassod, José Ruiz y Blascod, Dolores Ruiz Picassod, Jacob Vilatód, Joan Vilató i Gómezd, Xavier Vilatód, José Vilató Ruizd, Javier Vilatód і Jaime Vilato-Ruizd |
| Брати, сестри | Paulo Ruiz Picassod, Maya Ruiz-Picassod і Палома Пікассо |
| У шлюбі з | Sydney Vandecar Russeld і Sara Lavnerd |
| Діти | Jasmin Picassod |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 2853545 |
Клод Руї́с Пікассо́ (Claude Ruiz Picasso; 15 травня 1947, Булонь-Біянкур, Франція — 24 серпня 2023, Женева) — французький фотограф, постановник, кінорежисер, візуальний художник, графічний дизайнер та бізнесмен. Син іспанського художника Пабло Пікассо.
Біографія
Клод — син Франсуази Жільо та Пабло Пікассо[2] та старший брат Паломи Пікассо.
Його звали Клод Гільо до 12 років[3].
У 1968 році він зустрів Сару Лавнер (Шульц / Sara Lavner (Schultz)), молоду жінку із Брукліна. Сара і Клод одружилися в наступному (1969) році й розлучилися в 1972 році[4].
Працював фотографом у Нью-Йорку, коли його батько помер. У той час він був відсторонений від батька через надруковану його матір'ю книгу спогадів «Життя з Пікассо» (Life with Picasso). Але спадщина його батька виявилася дуже важливою для нього, і він створив «Управління Пікассо»[5] для спостереження за авторськими правами та вирішення інших юридичних питань.
Клод жив у Нью-Йорку в період між 1967 і 1974 роками. Він майже рік був помічником фотографа Річарда Аведона, а також вивчав кіно та мізансцену в студії «Актори». Він також працював фотокореспондентом часописів Time Life, Vogue та Saturday Review[6].
Помер 24 серпня 2023 року[7].
Нагороди
Клод Пікассо був нагороджений Орденом Почесного легіону в 2011 році за особистий внесок у фотографію, кінематограф та візуальне мистецтво, а також за діяльність з управління батьковим спадком.
Примітки
- ↑ а б https://www.lefigaro.fr/culture/claude-ruiz-picasso-fils-de-pablo-picasso-est-decede-a-76-ans-20230824
- ↑ Picasso Museum to Reopen at Last, With New Leader by DOREEN CARVAJAL in the September 3, 2014 [[The New York Times]]. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Hawley, Janet, 2011. "Pablo was the greatest love of my life ... I left before I was destroyed", Good Weekend, The Sydney Morning Herald, 23 July, pp. 19.
- ↑ Lavner, Sara (2014). The Glitter Factory: The Making and Unmaking of Sara Picasso (A Memoir). CreateSpace Independent Publishing Platform. с. 27—95. ISBN 978-1499379457.
- ↑ The Family Concern of Claude Picasso in The Australian. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Speech of Frédéric Mitterrand, Minister of Culture, 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Claude Ruiz Picasso, youngest son of Spanish artist, dies aged 76. The Guardian. 25 серпня 2023. Архів оригіналу за 23 вересня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).