YaChudo

Климець

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Климець
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Козівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46100090080057015 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1565
Населення 342
Площа 1,28 км²
Густота населення 267,19 осіб/км²
Поштовий індекс 82650
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 48°50′19″ пн. ш. 23°10′41″ сх. д. / 48.83861° пн. ш. 23.17806° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		768 м
Місцева влада
Адреса ради 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, село Козьова, вул.Європейська, буд. 46
Карта
Климець. Карта розташування: Україна
Климець
Климець
Климець. Карта розташування: Львівська область
Климець
Климець
Мапа
Мапа

CMNS: Климець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Климець.

Климе́ць — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 342 особи. Орган місцевого самоврядування — Козівська сільська рада.[1]

Географія

Через село тече річка Климчанка, права притока Стрию. На північно-західній стороні від села потік Кременянка впадає у Стрий.

Церква Святої Євхаристії (дер, 1825). Климець.
Ріка Стрий біля с. Климець.
Гірська дорога при в'їзді в село Климець.

Історія

Легенда про заснування

Село знаходилося не на тому місці, де тепер. Його засновники оселилися в Жупанському потоці, кілька кілометрів на схід сонця. Воно якраз розлягалося в тому потоці, що сходив до другого села Жупани на клин. Дали тому селу ймення Клинець.

Розказували, що його заселяли Хром'яки, Гички,Салагании. Вони вирубували ліс, будували хати, робили на землі, пасли стада худоби, і з того жили.

Але одного разу сталося в них велике лихо: прийшла якась хороба, і люди мерли, як мухи. Думали, що всі перемруть. Лишився хіба один чоловік на ім'я Клим. Він то й став першим засідателем нового села. Від нього й рід розмножився, і село розбудувалося далеко геть від того першого поселення. Назвали село Климець на честь того чоловіка, що не дав пропасти усій громаді.

Село під правлінням Відня

За австрійських часів на західній околиці села було засновано німецьку колонію Карлсдорф (нім. Karlsdorf), що існувала до початку Другої світової війни. Село перейменоване польською владою 24 травня 1939 року на Каролін (Karolin)[2]. Радянська влада вивезла німців до Вартеґау.

1843 року дідич Сможого, Кароль Шейф, фундував в Карлсдорфі поблизу Климця парафію РКЦ, яку 1861 року перенесли до Фелізенталю.[3]

1845 року маєток в селі купив граф Станіслав Марцін Скарбек — фундатор теперішнього Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів).[4]

У 1920 — 1932 рр. у складі Сколівського повіту Станіславівського воєводства Польської Республіки[5].

1 квітня 1932 року Сколівський повіт ліквідовано, а село увійшло до складу Стрийського повіту[6].  

Радянська окупація та репресії

Під час радянської окупації жителі Климця активно чинили опір і брали участь у діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Село входило до Славського районного проводу ОУН на Львівщині, а його мешканці виступали зв'язковими, розвідниками та помічниками підпілля. Серед них були як учасники збройної боротьби з псевдонімами, так і прості селяни, які переховували підпільників або надавали їм продовольство[7].

Радянські органи держбезпеки — НКВС, МДБ та їхні місцеві підрозділи (Славський РВ НКВС/МДБ та УМДБ у Дрогобицькій обл.) — систематично проводили арешти жителів Климця починаючи з 1940 року. Перші арешти були пов'язані з нелегальним переходом кордону ще до приходу радянської влади та з членством в ОУН; масові репресії розгорнулися після повторної окупації у 1944–1945 роках. Заарештованих, як правило, засуджували на 7–25 років виправно-трудових таборів (ГУЛАГ) — до Дубравного ВТТ у Мордовській АРСР, Воркутинського ВТТ у Комі АРСР, таборів Магаданської, Іркутської та Кемеровської областей[8].

Окрім арештів, радянська влада вдавалася до колективних покарань цілих родин. 21 жовтня 1947 року в ході операції «Захід» з Климця було депортовано десятки сімей до Омської та інших областей Сибіру — лише через родинний зв'язок із учасниками підпілля. За це вони зазнали жорстоких репресій — арештів, засудження до таборів ГУЛАГу та примусового виселення до Сибіру й Казахстану. Дехто з депортованих так і не повернувся додому — загинув у таборах або на спецпоселенні[7].

Учасники підпілля ОУН та УПА

Серед жителів Климця, які безпосередньо брали участь у збройному та підпільному спротиві[7]:

  • Белінський Володимир Леонтійович (1893) — учасник підпілля УПА. Заарештований 14 серпня 1947 р. Засуджений на 10 р. ВТТ (Дубравний ВТТ, ст. Потьма, Мордовська АРСР).
  • Веклинець Калина Семенівна (1928) — заарештована 14 березня 1950 р. за співпрацю з ОУН і УПА. Засуджена на 25 р. ВТТ.
  • Вітів Єва Михайлівна (1924) — учасниця підпілля УПА. Заарештована 28 лютого 1945 р., етапована до Воркутинського ВТТ (Комі АРСР).
  • Данилович Калина Михайлівна (1920) — учасниця підпілля УПА. Заарештована 1945 р. Засуджена на 10 р. ВТТ.
  • Жмутин Михайло Васильович (1925) — учасник Другої світової війни у рядах РСЧА, член ОУН. Заарештований у 1945 р. Засуджений на 10 р. ВТТ.
  • Пацкан Микола Олексійович (1918) — учасник Другої світової війни у рядах РСЧА, член ОУН. Заарештований 20 лютого 1947 р. Засуджений на 7 р. ВТТ (Балхаський ВТТ, ст. Балхаш, Казахська РСР).
  • Піщальник Олексій Федорович (1900) — заарештований 19 жовтня 1951 р. Засуджений на 25 р. ВТТ (Омський ВТТ, Омська область).
  • Плав'яник Єва Михайлівна (1927) — учасниця підпілля УПА. Заарештована 5 березня 1948 р. Засуджена на 25 р. ВТТ.
  • Плав'яник Калина Іллівна (1924) — учасниця підпілля УПА (псевдо «Симпатка»). Заарештована 13 березня 1945 р., етапована до Воркутинського ВТТ (Комі АРСР).
  • Плав'яник-Сівак Максим (1930) — член ОУН (псевдо «Бій»). Заарештований 16 вересня 1947 р. Засуджений на 10 р. ВТТ (Дубравний ВТТ, ст. Потьма, Мордовська АРСР).
  • Сологан Олексій Миколайович (1920) — заарештований 31 січня 1947 р. за співпрацю з ОУН і УПА. Засуджений на 10 р. ВТТ.
  • Сорока Калина Юріївна (1932) — членкиня ОУН з 1947 р. Заарештована 5 березня 1948 р. Засуджена на 25 р. ВТТ. Померла 27 травня 1949 р. у таборі (Львівська обл.).
  • Сорока Марія Григорівна (1931) — членкиня ОУН з 1947 р. Заарештована 5 березня 1948 р. Засуджена на 25 р. ВТТ.
  • Сорока Юрій Олексійович (1892) — член ОУН (псевдо «Батько»). Заарештований 26 серпня 1949 р. Засуджений на 25 р. ВТТ (Озерний ВТТ, м. Тайшет, Іркутська область).
  • Стеців Михайло Степанович (1926) — заарештований 20 лютого 1947 р. за співпрацю з ОУН і УПА. Засуджений на 10 р. ВТТ (Іркутський ВТТ, Іркутська область).
  • Стеців Микола Степанович (1925) — рядовий Радянської армії, заарештований 24 лютого 1948 р. за антирадянську пропаганду і агітацію. Засуджений на 25 р. ВТТ (Степовий ВТТ, Джезказган, Казахська РСР).
  • Стеців Степан Миколайович (1897) — заарештований 28 січня 1947 р. за співпрацю з ОУН і УПА. Засуджений на 10 р. ВТТ (Дубравний ВТТ, ст. Потьма, Мордовська АРСР).
  • Трухан Єва Лук'янівна (1932, ур. с. Тухолька) — заарештована 7 грудня 1950 р. за співпрацю з ОУН і УПА. Засуджена на 25 р. ВТТ (Сибірський ВТТ, м. Маріїнськ, Кемеровська область). Звільнена 31 травня 1956 р.

Операція «Захід». Масові депортації 1947 року

21 жовтня 1947 року в рамках каральної операції «Захід» радянських органів безпеки з Климця було примусово виселено десятки родин — переважно членів сімей учасників ОУН і УПА — до Омської та інших областей Сибіру. Серед депортованих були діти, жінки та літні люди[7]:

  • Вітів Ганна Іванівна (1923)
  • Данилкович Марія Іванівна (1893)
  • Данилкович Михайло Олексійович (1880) — помер на спецпоселенні 27 березня 1954 р.
  • Жмутин Василь Васильович (1942)
  • Жмутин Василь Михайлович (1888)
  • Жмутин Ганна Василівна (1927)
  • Жмутин Калина Василівна (1934)
  • Жмутин Марія Василівна (1936)
  • Жмутин Парасковія Василівна (1937)
  • Лянг Марія Федорівна (1875)
  • Лянг Степан (1933)
  • Лянг Феодосія Дмитрівна (1906)
  • Пацкан Богдан Миколайович (1943)
  • Пацкан Йосип Миколайович (1944)
  • Пацкан Йосип Олексійович (1928)
  • Пацкан Михайло Миколайович (1946)
  • Пацкан Олексій Данилович (1887)
  • Пацкан Юлія Вікентіївна (1880)
  • Петрович Агафія Миколаївна (1931)
  • Петрович Анастасія Петрівна (1898)
  • Петрович Микола Семенович (1898)
  • Сологан Агафія Миколаївна (1925)
  • Сологан Калина Миколаївна (1927)
  • Сорока Агафія Григорівна (1902)
  • Сорока Агафія Федорівна (1946)
  • Сорока Галина-Калина Григорівна (1935)
  • Сорока Ганна Михайлівна (1908)
  • Сорока Ганна Федорівна (1929)
  • Сорока Єва Федорівна (1934)
  • Сорока Калина Федорівна (1942)
  • Сорока Марія Федорівна (1930)
  • Сорока Федір Іванович (1899)
  • Хром'як Андрій Михайлович (1933)
  • Хром'як Ганна Михайлівна (1938)
  • Хром'як Ганна Федорівна (1919)
  • Хром'як Михайло Григорович (1892)
  • Хром'як Юрій Олексійович (1913)
  • Шепетяк Андрій Дмитрович (1932)
  • Шепетяк Ганна Дмитрівна (1942)
  • Шепетяк Євген Дмитрович (1933)
  • Шепетяк Калина Федорівна (1908)

Деякі депортовані загинули в неволі:

Реабілітація

Усі перераховані особи були реабілітовані після проголошення незалежності України — відповідно до Закону України від 17 квітня 1991 року або за рішеннями Львівської обласної прокуратури у 1990–1996 роках[7].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Козівської сільської територіальної громади[9].  

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сколівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району[10].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 320 осіб, з яких 149 чоловіків та 171 жінка.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 328 осіб.[12]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 99,71 %
російська 0,29 %

Пам'ятки

Бузок угорський — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

Примітки

  1. ↑ Климецька сільська рада. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  2. ↑ M.P. 1939 nr 118 poz. 279 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiatach: dolińskim, kałuskim, styjskim i tłumackim w województwie stanisławowskim. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
  3. ↑ Smorze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 917. (пол.).— S. 917. (пол.)
  4. ↑ Barbara Lasocka. Skarbek Stanisław Marcin h. Abdank (1780—1848) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 1997.— t. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 23. (пол.)
  5. ↑ Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.).
  6. ↑ DZIENNIK USTAW 1932 R. NR 6, POZ. 37. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego.
  7. ↑ а б в г д Rublʹov, Oleksandr S., ред. (2023), Reabilitovani istorijeju. Knyha 12: Lʹvivsʹka oblastʹ Starosambirsʹkyj rajon (вид. 19.02.2023), Vydavnyčyj centr "Pamʼjatʹ", ISBN 978-966-8657-11-5 {{citation}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  8. ↑ Rublʹov, Oleksandr S., ред. (2023), Reabilitovani istorijeju. Knyha 12: Lʹvivsʹka oblastʹ Starosambirsʹkyj rajon (вид. 19.02.2023), Vydavnyčyj centr "Pamʼjatʹ", ISBN 978-966-8657-11-5 {{citation}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  13. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

    Посилання

    Див. також


    Україна Це незавершена стаття з географії України.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).