Клеомен I

Клеомен I
д.-грец. Κλεομένης Α΄ της Σπάρτης
Народився	VI століття до н. е.  Спарта, Греція
Помер	490 до н. е.[1]  Спарта, Греція  ·знекровлення
Країна	Спарта
Діяльність	правитель
Знання мов	давньогрецька
Посада	Царі Спарти
Рід	Агіади
Батько	Анаксандрід II
Брати, сестри	Клеомброт, Леонід I[2] і Доріей
Діти	Горго

Клеомен I Еврисфенід — цар Спарти з династії Агіадів кінця 6 — початку 5 століття до н. е.

Разом з співцарем Арістоном I скористався внутрішньою колотнечею в Мегарах, що настала там після повалення тиранії Феагена для укладання військово-політичного союзу з цим містом. Мегарська олігархія побоювалася впливу Афін, що бажали, що мегари стали членом Делоського морського союзу. В результаті Мегари між 519 і 515 роками до н.е. стали членом Пелопоннеського союзу, отримавши привілейований статус завдяки наявності потужного флоту.

519 року до н.е. під приводом захисту прабатьківщини Дориди вступив до Фокиди з наміром посилити вплив в Дельфах. Під час походу місто-держава Платеї в Беотії виступило з пропозицією стати членом Пелопоннеського союзу.Проте це небуло виконано внаслідок інтриг співцаря демарата.

У 510 році до н. е. повів спартанське войско в Аттику і допоміг вигнати Пісістратидів (за наполяганням Дельфійского оракула). Під час чвари між Клісфеном та Ісагором, Клеомен підтримував останнього і зайняв Афіни, але загальним повстанням змушений був відступити.

У 505/504 році до н.е. був одним з провідних організаторів першого конгресу Пелопоннеського союзу, що закріпив факт його існування, встановивши формулу утворення «лакедомяни і їх союзники».

У 494 році до н. е. Клеомен здобув велику перемогу під Сепеєю над аргосцями, наслідком якої стало приєднання міста-держави Фліунт до Пелопоннеського союзу. Останній став одним з небагатьох членів союзу, що мав потужну кінноту.

У 491 році до н. е. позбавив престолу свого товариша за царською владою — Демарата. У Спарті виникла сильна партія проти Клеомена. Він утік до Фессалії, потім в Аркадію, де підбурював місцевих мешканців до війні зі Спартою. Спартанців закликали його назад, але незабаром після повернення Клеомен, і раніше, на свідченнями Геродота, не зовсім нормальний, оскаженів, та вбив сам себе.

• Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б} Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
2. ↑ Любкер Ф. Cleomenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 299–300.