YaChudo

Горго

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горго (значення).
Горго
д.-грец. Γοργώ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася518 до н. е.[1] або 508 до н. е.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Спарта, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
ПомерлаV століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСпарта Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьконсортка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулкоролева-консорт Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКлеомен I Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЛеонід I[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПлістарх Редагувати інформацію у Вікіданих

Горго (д.-грец. Γοργώ; близько 507 — після 480 до н. е.) — спартанська цариця-консортка, дружина царя Леоніда I. Єдина дитина царя та Леонідового брата по батьку Клеомена I. Мати царя Плістарха. Вирізняється тим, що є однією з небагатьох жінок, згаданих Геродотом, і зображена в джерелах як кмітлива й мудра[3][4].

Народилася близько 507 року до н. е. (518 або 508[5]) в сім'ї спартанського царя Клеомена I. Згідно з Геродотом, була його єдиною дитиною. Найраніший випадок з її життя, який згадано в Історіях, припадає на час, коли у 499 році до н. е. вождь повсталих іонійців Аристагор вирушив до європейської частини Еллади для залучення союзників. Першим пунктом зупинки посольства була Спарта, де Аристагор вів перемовини з царем Клеоменом. Однак його слова не справили на спартанця враження і він відмовив через тривалість можливого походу на багату імперію. Розуміючи неуспіх своєї місії, лідер повстання вирушив до будинку царя і почав пропонувати йому все більше і більше грошей, поки не пообіцяв 50 талантів срібла. 8- чи 9-річна на той час Горго вигукнула: «Батьку! Чужинець підкупить тебе, якщо ти не підеш!». Клеомен пішов, а посольству іонійців довелося ні з чим покинути Спарту[6].

Як і всі спартанки, від яких очікувалося народити сильних нащадків, Горго, ймовірно, займалася бігом, метанням диска й списа та боротьбою[7]. Як жінка з еліти, вона, мабуть, вчилася читати й писати, здобула освіту в мистецтві[7][5]. Через такий вишкіл Плутарх приписує Горго історію, в якій на слова іноземки «Ви, спартанські жінки, єдині, хто править своїми чоловіками» вона відповіла: «Так, ми єдині, хто народжують [справжніх[8]] чоловіків»[9].

Після смерті Клеомена у 489 році до н. е. Горго залишилася його єдиною спадкоємицею. До 490 року до н. е. вона, очевидно, вже була у шлюбі з єдинокровним братом свого батька Леонідом[4]. Самостійно королевою, попри походження, Горго не була, оскільки в Спарті жінки царської крові не мали особливого місця, проте вона мала певну владу й вплив[7].

Остання і найвідоміша згадка належить до кінця 480-х років до н. е. Згідно з Геродотом, Горго розгадала зміст посилки, надісланої спартанським вигнанцем Демаратом у Спарту. Він хотів попередити земляків про те, що Ксеркс задумав похід на Грецію. Для цього він взяв дощечку для письма, покриту воском, зішкріб віск, на дереві дощечки написав попередження і знову залив воском, щоб ніхто з персів не здогадався про таємний сенс. Спартанці довго не могли зрозуміти, що це означає, поки цариця Горго не сказала, що потрібно зішкребти віск, і тоді проявляться літери[10]. У книзі «Зломщики кодів» Девід Кан називає її однією з перших записаних жінок-криптоаналітикинь.

Письменниця й історикиня Гелена П. Шрадер припускає, що Горго була з Леонідом в подорожі для узгодження дій союзу грецьких міст і що саме тоді відбулася розмова з іноземкою з Плутарха[11]. Також згідно з Плутархом, перед битвою при Фермопілах, знаючи, що смерть чоловіка неуникна, Горго запитала його, що робити. Леонід відповів «одружися з хорошим чоловіком, який буде добре поводитись з тобою, народи йому дітей і живи хороше життя»[12].

Подальша доля цариці Горго невідома.

Пізніше історики пишуть, що Арістотель приписував Горго фразеологізм «зі щитом або на щиті». За припущеннями істориків, це вперше зробила енциклопедія Іоанна Стобея.

В культурі

  • На кіноекрані роль цариці Горго виконала вперше гречька акторка Анна Сінодіну у фільмі 1962 року «300 спартанців».
  • Британка Ліна Гіді втілила Горго в однойменній картині 2006 року, знятій за коміксами Френка Міллера (Горго у фільмі більше залучена в політику й має важливішу роль у подіях, ніж у коміксі[13]), і сиквелі «300 спартанців: Розквіт імперії».
  • Пародію на неї, «королеву Марго», у фільмі «Знайомство зі спартанцями» виконала американка Кармен Електра.
  • У грі Sid Meier's Civilization VI Горго представляє цивілізацію Греція.

Примітки

  1. ↑ а б World History Encyclopedia — 2009.
  2. ↑ Любкер Ф. Leonidas // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 732–733.
  3. ↑ The landmark Herodotus : the histories | WorldCat.org. search.worldcat.org (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  4. ↑ а б Lightman, Marjorie (2008). A to Z of Ancient Greek and Roman Women. New York: Facts on File, Inc. p. 148. ISBN 978-0816067107.
  5. ↑ а б Mark, Joshua J. Gorgo of Sparta. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  6. ↑ Геродот. V. 51
  7. ↑ а б в Spartan women | WorldCat.org. search.worldcat.org (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  8. ↑ Mark, Joshua J. Spartan Women. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  9. ↑ Plutarch, Lycurgus, chapter 14, section 4. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 17 березня 2024.
  10. ↑ Геродот. VII. 239
  11. ↑ Leonidas and Gorgo of Sparta - Spartan Queen Gorgo. sparta-leonidas-gorgo.com. Процитовано 17 березня 2024.
  12. ↑ Roberts, Andrew (1 November 2008). The Art of War: Great Commanders of the Ancient and Medieval Worlds 1600 BC – AD 1600. Quercus. p. 83.
  13. ↑ Santas, Constantine; Wilson, James M.; Colavito, Maria; Baker, Djoymi (21 березня 2014). The Encyclopedia of Epic Films (араб.). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-8248-5.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).