YaChudo

Клем-чаудер

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Клем-чаудер
Новоанглійський клем-чаудер
Типсуп
Група стравперша страва Редагувати інформацію у Вікіданих
ПоходженняСША
Регіон чи країнаПівнічний схід
Входить у національні кухніАмериканська
Необхідні компонентиДвостулкові молюски, картопля, солона свинина та цибуля. Можна додати вершки або помідори.
ВаріаціїНовоанглійський, мангеттенський, род-айлендський та інші

Клем-чаудер — це один із кількох супів-чаудерів в американській кухні, який готують з двостулкових молюсків (англ. clam). Крім молюсків, звичайні інгредієнти включають нарізану кубиками картоплю, солону свинину та цибулю. Клем-чаудер зазвичай подають із солоними крекерами або маленькими шестикутними устричними крекерами.

Історія

Такий суп відомий з XVIII сторіччя[1][2]. Вважається, що молюсків почали використовувати в чаудері через відносну легкість їх збирання[3]. Страва виникла на північному сході США, але зараз зазвичай подається в ресторанах по всій країні. Існує багато регіональних варіацій, але три найпоширеніших клем-чаудери — це новоанглійський або «білий», який включає молоко або вершки, мангеттенський або «червоний», який включає помідори, і род-айлендський або «прозорий», до складу якого не входить ні те, ні те[4].

Найраніші з відомих записаних рецептів «клем-чаудеру» не містили молока, натомість суп загущували за допомогою крекерів або черствого хліба[5]. Перший рецепт магеттенського клем-чаудера з помідорами і без молока було опубліковано до 1919 року[6], а сучасна назва почала з'являтися у письмових згадках з 1934 року.

Основні варіанти

Оскільки рецепти клем-чаудера в XIX та XX століттях поширилися по всій території Сполучених Штатів, виникло багато регіонально розроблених варіантів.

Мангеттенський

Манхеттенський суп з молюсків має червонуватий колір від помідорів.

Мангеттенський клем-чаудер готується з червоного бульйону на основі помідорів Також зазвичай додають інші овочі, такі як селера та морква, для створення мірпуа[7]. Часто спеціями додають чебрець.

Багато джерел пов'язують створення цього рецепту з португальськими рибальськими громадами Род-Айленда, які були відомі як своїми традиційними рагу на томатній основі, так і своїми частими поїздками на рибний ринок Фултон у Нью-Йорку в середині 1800-х років[8]. Хоча род-айлендський клем-чаудер прозорий, у Род-Айленді було досить поширеним явищем, коли кухарі додавали до свого супу томатний соус. У Род-Айленді цей суп також часто називають «супом з молюсками Рокі-Пойнт»[9], оскільки він був популярною стравою в меню їдальні у парку розваг Рокі-Пойнт з моменту його відкриття в 1847 році[10].

Цей чаудер називали по-різному, зокрема «Клем-чаудер у стилі Коні-Айленда» (1893)[11]. Віктор Гіртцлер згадує його у своїх кулінарних книгах «The Delmonico Cook Book» (1890) та «Hotel St. Francis Cookbook» (1919) просто як «клем-чаудер»[6][12]. Назва «Мангеттенський» вперше згадується в кулінарній книзі 1934 року[1].

Новоанглійський

Клем-чаудер у хлібному горщику

Новоанглійський клем-чаудер, який іноді називають бостонським[13] має основу з молока або вершків, який часто має густішу консистенцію, ніж інші регіональні стилі. Його зазвичай готують з молока, вершкового масла, картоплі, солоної свинини, цибулі та молюсків[14]. Як загусник додають борошно або, традиційно, подрібнені галети. Новоанглійський клем-чаудер зазвичай подають з устричними крекерами, які можна подрібнити та змішати з супом для загущення або використовувати як гарнір[15].

Род-Айлендський

Род-Айлендський клем-чаудер готують з прозорого бульйону, він не містить молока, вершкового масла чи помідорів. Цей варіант поширений на південному сході Род-Айленда до східного Коннектикуту[7]. У Род-Айленді його іноді називають «у стилі південного округу», посилаючись на округ Вашингтон, звідки він, очевидно, походить.

Лонг-Айлендський

«Лонг-Айлендський» клем-чаудер містить і вершки, і томати. Фактично це суміш новоанглійського і мангеттенського супів, які зазвичай готують окремо, після чого змішують в одній мисці. Назва насправді є жартвівливою: Лонг-Айленд знаходиться між Мангеттеном та Новою Англією. Цей варіант популярний у багатьох невеликих ресторанах округу Саффолк, штат Нью-Йорк[16].

Гаттераський

Це простий варіант супу з молюсків, який подають у Північній Кароліні по всьому регіону Зовнішніх мілин. Він складається з прозорого бульйону, бекону, картоплі та цибулі. Зазвичай його щедро приправляють чорним перцем[17][18].

Менорканський

Менорканський клем-чаудер — це гострий традиційний варіант, який можна знайти в ресторанах північно-східної Флориди, зокрема в Сент-Огастіні. Він має основу з томатного бульйону та містить іспанський перець датіл — надзвичайно гострий перець, який можна порівняти з хабанеро[19].

Посилання на джерела

  1. ↑ а б в A Brief History of Clam Chowder.
  2. ↑ а б Manhattan Clam Chowder vs. New England Clam Chowder.
  3. ↑ а б History of Chowder.
  4. ↑ а б The 3 Most Popular Types Of Clam Chowder, Explained.
  5. ↑ а б Lydia Child (1932). The American Frugal Housewife. с. 59.
  6. ↑ а б в Victor Hirtzler (1919). The Hotel St. Francis cook book. с. 363.
  7. ↑ а б в The Scoop on Different Types of Clam Chowder.
  8. ↑ а б The Essential Rhode Island Quahog Guide.
  9. ↑ а б Rocky Point Clam Chowder.
  10. ↑ а б The Rocky Point Shore Dinner Hall.
  11. ↑ а б Jessup Whitehead (1893). Cooking for Profit. с. 98.
  12. ↑ а б Alessandro Filippini (2008). The Delmonico Cook Book. с. 152.
  13. ↑ а б Victor Hirtzler (1919). The Hotel St. Francis cook book. с. 84.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ а б Fannie Merritt (1896). The Boston Cooking-School Cook Book. с. 128.
  15. ↑ а б The Crown Pilot Cracker Escapade: 11 Years Later.
  16. ↑ а б Long Island clam chowder?. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 28 грудня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  17. ↑ а б Hatteras-Style Clam Chowder Is A Carolina Tradition. Архів оригіналу за 15 квітня 2026. Процитовано 28 грудня 2025.
  18. ↑ а б Soup from the Sound.
  19. ↑ а б Minorcan Clam Chowder by Mary Ellen Masters, ‘The Queen of Chowder’.
  20. ↑ Long Island Clam Chowder: Secret Blend Slowly Catching On.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).