Клаус Граве
| Клаус Граве | |
|---|---|
| Klaus Grawe | |
| Народився | 29 квітня 1943 Вільстер, Німеччина |
| Помер | 10 червня 2005 (62 роки) Цюрих, Німеччина |
| Країна | ФРН |
| Національність | німець |
| Діяльність | психотерапевт, викладач університету, письменник-документаліст, психолог  |
| Alma mater | Гамбурзький університет Sankt-Ansgar-Schuled |
| Галузь | психологія |
| Заклад | Бернський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор психології |
| Відомий завдяки: | дослідженням психотерапії |
| У шлюбі з | Маріанна Граве-Гербер (нім. Marianne Grawe-Gerber) |
| Нагороди | |
Клаус Граве (нім. Klaus Grawe; нар. 29 квітня 1943 у Вільстері; пом. 10 липня 2005 в Цюриху) — німецький психотерапевт, дослідник психотерапії[1][2].
Біографія
Клаус Граве народився 29 квітня 1943 року у Вільстері. Виріс у Гамбурзі, де у 1968 році здобув науковий ступінь з психології. З 1969 по 1979 працював в університетській клініці Гамбург-Еппендорф. У 1976 році здобув докторський ступінь у Гамбурзькому університеті. Пізніше переїхав до Цюриха, де й помер 10 липня 2005 року.
Дослідження
Критика психоаналізу
У 1994 році Клаус Граве з групою вчених опублікував мета-аналіз 897 найбільш значущих емпіричних досліджень, опублікованих до 1993 року, присвячений вивченню ефективності психоаналізу і схожих психотерапевтичних методик. Граве прийшов до таких висновків: відсутні позитивні свідчення для довготривалого застосування (1017 сесій за 6 років і більше) психоаналізу, при тривалому застосуванні психоаналізу істотно підвищується ризик ятрогенних ефектів, короткочасне застосування (57 сесій за рік) психоаналізу (психоаналітичної психотерапії) малоефективне для пацієнтів зі страхами, фобіями і з психосоматичними розладами; короткочасне застосування зменшує симптоматики у пацієнтів зі слабко вираженими невротичними і особистісними розладами. У цій же роботі Граве провів мета-аналіз 41 роботи, в яких порівнювалася ефективність різних методів терапії. Граве встановив: групи пацієнтів, які проходили психоаналітичну терапію, показали кращі результати, ніж контрольні групи, де терапія була відсутня, а терапевт лише ставив діагноз; поведінкова терапія виявилася вдвічі ефективнішою, ніж психоаналітична психотерапія.
Примітки
- ↑ Caspar, F.; Holtforth, M. G. (2010), Klaus Grawe: On a constant quest for a truly integrative and research-based psychotherapy, у Castonguay, L. G. та ін. (ред.), Bringing psychotherapy research to life: Understanding change through the work of leading clinical researchers, Washington, DC, USA: American Psychological Association, с. 113—123, doi:10.1037/12137-010 (англ.)
- ↑ Obituary for Klaus Grawe, Society for Psychotherapy Research, архів оригіналу за 24 Вересня 2015, процитовано 19 червня 2015
{{citation}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 24 вересня 2015? (довідка) (англ.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).